Навіщо Росія змінює демографію Криму?

За офіційними даними, до тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста  Севастополя на півострові проживало близько 2 мільйонів 350 тисяч людей. Після  вторгнення російський військ у Крим переселили щонайменше 500 тисяч росіян – такі дані озвучують у Міністерстві закордонних справ України. 

Після спроби анексії Криму Росія продовжує мілітаризувати півострів і штучно змінювати структуру його складу населення, що є величезною загрозою для національної безпеки України.

Мілітаризація півострова 

Експерт з Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич переконаний, що переселення росіян навмисне заохочує влада, щоб потім зробити неможливим повернення Криму до України. Переселяються такі соціальні групи, як військові з сім’ями, пенсіонери, звичайні переселенці і силовики. «Це частина державної політики зі зміни демографічної картини Криму. Вибирають конкретні соціальні групи, а переселення відбувається таким чином, що в разі повернення Криму Україні ці люди будуть активно протестувати», – вважає він.

З 2014 року збільшилася кількість російських військових на півострові, щонайменше в 2,5 рази, зазначають експерти.

«До окупації Криму російських військових на півострові було близько 10-12 тисяч. Наразі їх точна кількість невідома, вона засекречена, але, за найскромнішими підрахунками, вона становить приблизно 32,5 тисячі особового складу. Також на окупованому півострові розміщено близько 200 ББМ – це бронемашини тощо, не менше трьох десятків ОБТ – це танки, щонайменше 100 одиниць артилерійських систем, 34 гелікоптера, 63 літаки і 684 одиниці військової техніки різного призначення. Тобто фактично, за найскромнішими підрахунками, контингент російських військ з 2014 року – за 6 років – зріс у 2,5 рази», – повідомляв у ЗМІ військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

З появою у Криму нових підрозділів збільшується потреба в додатковому обладнанні інфраструктури – житла для військових, військових містечок, нових військових частин і баз, а також збільшується потреба і в водних ресурсах, тому водна проблема така актуальна на півострові.

З цим погоджується і заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко. Він переконаний, що Росію не цікавить населення Криму, їй потрібна безпосередньо територія півострова з військової точки зору – як військова база.

Мілітаризація є стратегічною проблемою, причому не тільки в контексті зброї та техніки, а в контексті населення, зокрема, освітніх програм для дітей, вважає керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«Ми зібрали багато доказів про те, що ці освітні заходи насправді базуються на наказах Міноборони РФ. Вони не мають нічого спільного з правом на освіту. Це підготовка дітей до армії і формування у них виключено російської мілітаризованої ідентичності», – переконана правозахисниця.

Вона зазначила, що ці діти в Криму, які, по суті, є громадянами України, позбавлені можливості обрати українську ідентичність. Вона також зазначила, що будь-який українець в окупованому Криму, який відкрито говорить про підтримку України, може бути звинуваченим у шпигунстві або державній зраді і кинутий за грати.

«Росія фізично ізолює за гратами тих людей, які їй не до вподоби, які ламають міфи про начебто російський Крим. Вона знищує їх через сфабриковані справи. Таким чином зараз будь-який українець у Криму, який відкрито говорить про свою підтримку України, може бути звинуваченим у шпигунстві або державній зраді», – підсумувала Скрипник.

У Прокуратурі Автономної Республіки Крим та м. Севастополя вважають, що Росія змінює демографію Кримського півострова, що є воєнним злочином. У грудні 2019 року вони разом з Регіональним центром прав людини надіслали Міжнародному кримінальному суду в Гаазі сьоме подання з доказами примусового переміщення Росією цивільного населення з півострова.

Витіснення кримчан 

В МЗС вважають, що Росія з Криму примусово виселила 600 українців. Про це у повідомила директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України Лариса Герасько під час міжнародної конференції «Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації».

«Відбуваються примусові виселення, які абсолютно прямо заборонені міжнародним правом. Російські суди винесли постанови про виселення з Криму майже 1000 осіб, з них близько 600 громадян України. Так само, порушення міжнародного гуманітарного права — переселення російською владою власного населення на територію АРК. За інформацією міжнародних організацій, понад 140 тис. росіян змінили місце реєстрації в Крим», — сказала Герасько.

Раніше, Кримська правозахисна група (КПГ) повідомляла, що найчастіше з Криму виселяють громадян України, які не отримали на півострові не визнаний Києвом та міжнародною спільнотою російський паспорт. Правозахисники виявили, що для виселення українців із Криму «суди» найчастіше застосовують статтю 18.8 КоАП Росії («Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду до Росії або режиму перебування (проживання) в Росії»).

«КПГ задокументувала не менш ніж 1 249 судових постанов про притягнення до відповідальності за ст. 18.8 КоАП Росії. КПГ має інформацію про результати 1 080 із них. Суди апеляційної інстанції скасували тільки сім таких рішень, інші залишилися чинними», – повідомлялося в повідомлення організації.

За даними КПГ, у 2019 році найбільшу кількість постанов про виселення ухвалили підконтрольні Росії «суди» Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії, Судака, Севастополя і Сімферополя.

У березні про незаконну депортацію громадян України повідомляло також Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ). Після виселення жертвам часто забороняють в’їжджати до Росії з періодами заборон до 10 років. Це позбавляє їх можливості повернутися до Криму. Окрім цього, в УВКПЛ переконані, що примусове переміщення на материкову частину України є одним з факторів, які призводять до внутрішнього переміщення в Україні.

На початку 2020 року кримська Прокуратура та Регіональний центр прав людини надіслали Міжнародному кримінальному суду (МКС) сьоме подання з доказами примусового переміщення Росією цивільного населення з Криму. У документі надаються докази того, що запроваджена Росією політика «інтеграції» та атмосфера страху призвели до переміщення кримчан і зміни демографічної ситуації на півострові. Автори подання показали широкомасштабність та систематичність витіснення населення з Криму.   Інформаційне повідомлення до МКС ґрунтується на більш ніж тисячі протоколів допитів переселенців, які зібрала прокуратура АРК за останні три роки.

Автори документа виокремили близько 30 основних факторів у шести сферах суспільного життя, які спонукають людей до переміщення. Серед основних причин – нав’язування російського громадянства, переслідування за політичні або релігійні переконання, порушення свободи слова, мирних зібрань, відсутність справедливого судочинства, експропріація або втрата майна, складнощі з доступом до медичних і соціальних послуг без російського паспорта, неможливість навчатись українською мовою, призов до російської армії.

Призов до армії 

Першого жовтня російська влада оголосила призов на військову службу по всій країні, в тому числі в окупованому Криму. З початку окупації РФ провела вже 11 призовних  кампаній. За даними правозахисників за час окупації півострова до збройних сил РФ незаконно були призвані близько 25 тисяч чоловік. Згідно з планами на осінній призов, в АРК та місті Севастополі на службу в російську армію планують призвати близько трьох тисяч чоловіків.

Відповідно до міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни, державі-окупанту забороняється примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах, а також чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 13 жовтня повідомив, що «призов у Криму ‒ це військовий злочин, який прямо заборонений міжнародним гуманітарним правом», таким чином з 2014 року «Росія вчинила в Криму вже 12 військових злочинів».

МЗС також оприлюднило заяву, в якій висловило рішучий протест у зв’язку із призовом Російською Федерацією на військову службу громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь та закликають світову спільноту належним чином відреагувати на порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

МЗС наголошувало, що заклик РФ захищеного населення до своїх збройних сил і переслідування в кримінальному порядку осіб, які відмовляються від такої служби, а також масові військово-пропагандистські заходи із залученням населення всіх вікових категорій, в умовах стрімкого поширення коронавірусу, є порушенням міжнародного права.

Щодо тих, хто від служби в російській армії пробує ухилитися, порушують кримінальні справи.

Згідно з результатами моніторингу публічної бази російських судів у Криму, в середньому кожен місяць в анексованому Криму їм передають по три-чотири нові кримінальні справи, пов’язані з ухиленням від призову до російської армії. Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов каже, що під час епідемії коронавірусу ці показники майже потроїлися.

«Починаючи з червня, було по десять справ щомісяця. Тільки за літні місяці та вересень є вже 38 кримінальних справ ‒ і це в Криму. У Севастополі набралося вже 35 справ за цей рік. Однак, як ми бачимо, так званий воєнком Криму не називає ці цифри: я думаю, йому важливо показати, ніби всі кримчани в єдиному пориві хочуть іти до російської армії, а тих, хто ухиляється, дуже мало, і це явні відщепенці. Стандартна практика пропаганди. Тим часом, згідно з нормами міжнародного права та оцінками Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, Крим ‒ тимчасово окупована територія в межах тривалого збройного конфлікту між Росією та Україною. Відповідно, 51-я стаття Женевської конвенції забороняє проведення призову населення окупованої території до армії країни-окупанта», – коментує ситуацію Сєдов.

Україна вже надіслала до Міжнародного кримінального суду докази воєнних злочинів РФ в окупованому Криму, де громадян України призивають на військову службу до армії країни-окупанта та пропагують цю службу серед цивільного населення.

 «За національним законодавством ми кваліфікуємо цей злочин за статтею 438 як порушення законів і звичаїв війни, а саме порушення статті 51-ої Женевської конвенції або Конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка прямо забороняє державі-окупанту проводити призов громадян до лав свої збройних сил або здійснювати тиск або іншу пропаганду вступу до ЗС», – сказав керівник прокуратури АР Крим та м. Севастополя Ігор Поночовний.

Він уточнив, що це не стосується тих, хто добровільно йде до збройних сил держави-окупанта. Злочином є лише дільність держави-окупаната, а також її адміністрації на окупованій території, які пропагують добровільний вступ до своїх збройних сил.

Мілітаризацією також стурбовані міжнародні партнери України.

«Окупація та мілітаризація українського Кримського півострова Росією становить загрозу для нашої спільної безпеки. Ми закликаємо Росію негайно припинити кампанію з призову і повернути повний контроль над півостровом Україні», – йдеться в заяві речниці Державного департаменту США Морган Ортагюс.

Раніше Посольство США в Україні наголосило, що «окупаційна влада Росії в Криму продовжує примусовий призов до війська громадян України, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права».

На порушеннях міжнародного права Росією в Криму наголошував в своїй заяві від 8 жовтня і посол США до ОБСЄ Джеймс Гілмор. Він назвав питання Криму «відкритою раною для принципів безпеки, засвідчених в Заключному акті Гельсінських домовленостей». Гілмор звернувся з вимогою до Росії припинити примусовий призов і зазначив, що Росія призвала майже 24 000 молодих мешканців Криму до своїх збройних сил.

Отже, проаналізувавши останні тенденції на півострові можна зробити висновок, що держава-окупант – Російська Федерація штучно замінює населення в Криму для того, щоб росіяни були домінуючою часткою населення. Натомість, українців і кримських татар намагаються витіснити  – залякують та переслідують, саджають до в’язниць, влаштовують психологічних терор, призивають до російських збройних сил.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”