Від Путіна до археологів: відповідальні за злочини проти культурної спадщини в Криму

Привласнення РФ культурної спадщини України є послідовною державною політикою, що здійснюється протягом декількох століть, і наразі відбилась у розкраданні та пошкодженні культурної спадщини на тимчасово окупованих українських територіях. Ці злочини є результатом діяльності російських державних та суспільних інституцій, суспільства як такого, та окремих людей.

Зв’язок між особами, причетними до вчинення такого воєнного злочину, є інституційним. Тобто, між державними установами, їхніми регіональними відділеннями та суспільством існує чітка ієрархія, від більш “впливових” установ та осіб до установ та осіб, що підпорядковуються першим.

Ланцюг починається від президента РФ Владіміра Путіна, Ради Федерації, та Державної думи РФ. Президент, сенатори Ради та депутати Держдуми розробляють, затверджують і впроваджують чітку політику привласнення культурної спадщини України, видаючи відповідні злочинні укази. Закінчується ланцюг виконавцями протиправних дій – так званими археологами, реставраторами та іншими особами, які безпосередньо залучені до незаконних розкопок.

У вчиненні РФ злочинів проти культурної спадщини України кожна з ланок відіграє свою роль, без якої розграбування цінностей з окупованих територій було б неможливим, або щонайменше  утруднено. 

Вище політичне керівництво РФ 

Президент РФ, Владімір Путін, відповідальний за прийняття рішень, що стосуються державної політики у сфері культури. У 2014 році Путін прийняв указ № 683 «Про стратегію національної безпеки Російської Федерації», який дав старт політиці розкрадання культурної спадщини України. Цей указ визначив основні напрями національної культурної політики та став основою для формування процесів культурного розвитку. 

Відкритий лист – вирок для культурної спадщини України в окупованому Криму

Основним документом, яким держава-окупант закріплює своє так зване право на проведення розкопок є відкритий лист – документ, який видає Міністерство культури РФ на підставі звернення наукової інституції.

З 2015 року рішення про видачу відкритих листів ухвалює Сєргєй Обривалін, який в 2015-2020 роках обіймав посаду заступника міністра культури РФ. У 2018-2022 роках видачу відкритих листів (читай – злочинну діяльність) здійснювала також Ольга Ярілова — заступник міністра культури РФ.

Тож, міністерство, як інституція, персонально кожен з міністрів та його заступники, які ухвалили рішення про видачу дозволу на проведення «розкопок» на окупованій території, безпосередньо відповідальні за злочини проти культурної спадщини України.

Від початку окупації кількість виданих відкритих листів значно збільшилась. За даними Регіонального центру прав людини, в період з 2014 по 2019 роки їхня кількість становила 804. Певною мірою, збільшення масштабів розкопок пов’язане з кількістю будівельних проєктів, які відбуваються на території археологічних пам’яток.

Найбільшим проєктом з руйнування культурної спадщини України в Криму стала автомобільна дорога по маршруту «Керч – Феодосія – Білогірськ – Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь», також відома як «траса Таврида». Підрядником будівництва дороги виступило АТ «ВАД» на замовлення так званого Міністерства транспорту Республіки Крим.

«Міністерство» на той час очолював Валєнтін Дукорській, саме під час його керівництва був покладений початок будівництва дороги. Проте керівництво так званого міністерства змінюється щорічно, а іноді і декілька разів на рік, тож справу, почату одним «міністром», продовжували вже зовсім інші особи.

Згадані міністерства, їхні міністри та заступники міністрів уможливлюють проведення будівельних робіт на археологічних об’єктах, там самим руйнуючи їх, та вилучаючи з цих об’єктів численні цінності. Вчиняючи такі дії, «міністри» фактично беруть на себе відповідальність за розграбування та знищення культурної спадщини України, що є злочином як за національним так і за міжнародним правом. 

Інститут археології РАН, Державний Ермітаж та інші так звані «наукові» установи РФ 

Ключовою установою, яка здійснює організацію незаконних археологічних розкопок, є Інститут археології Російської академії наук (далі – ІА РАН). ІА РАН активно проводить розкопки в Криму, на території півострова діють офіційні польові експедиції Інституту, ініціює подачу заяв на отримання відкритих листів на проведення археологічних розкопок та обробляє документацію, яку направляють до Мінкульту РФ.

Відповідальними особами в цьому процесі є директор ІА РАН, посаду якого обіймає Ніколай Макаров, який відповідає за діяльність Інституту та його структурних підрозділів, а також завідуючий відділом польових досліджень Алєксандр Маслєнніков, який відповідає за діяльність відділу, зокрема ухвалює рішення щодо участі ІА РАН у різних проєктах, та затверджує згадану вище документацію.

Ще однією шкідливою інституцією, яка бере участь у незаконних археологічних розкопках є Державний музей Ермітаж. Його керівництво організовує проведення незаконних розкопок, досліджень, ініціює відкриті листи. Окрім цього, в Ермітажі нерідко зʼявляються експонати, вивезені з Криму на територію РФ.

Ермітаж делегує своїх співробітників на окуповану територію Криму для виконання злочинних робіт, окупаційна ж влада Криму не чинить жодних перешкод для такої діяльності.

А от сам директор музею, Міхаіл Піотровскій, неодноразово виправдовував збройну агресію РФ в Україні. А Керч та Херсонес Піотровскій називає «антічним наслєдієм Россіі». У звʼязку з цим Піотровський вже фігурує в списках кандидатів на санкції.

Окремо варто зупинитися і на діяльності регіонального відділення ІА РАН, який діє в тимчасово окупованому Криму – так званий Інститут археології Криму РАН. Директор «Інституту» Вадім Майко неодноразово наголошував, що установа та її працівники здійснюють роботу з організації експедицій та проведення незаконних археологічних розкопок.

Регіональне відділення ІА РАН та їх представники ведуть системну діяльність у супроводі проєктів будівництва, які реалізовує РФ на території АР Крим, зокрема у військових цілях. Співробітники ІА Криму РАН легітимізують роботи у результаті яких знищується культурна спадщина «історико-культурними експертизами».

Незважаючи на усвідомлення злочинного та руйнівного характеру своєї діяльності, керівники та співробітники культурних російських та окупаційних установ, систематично та поки безкарно розграбовують  культурні цінності України в Криму, порушуючи як національне законодавство України, так і норми міжнародного права. 

Фінансування археології в окупованому Криму 

РФ значною мірою витрачає гроші на пропаганду та інформаційно-психологічні операції, тому фінансування незаконних археологічних розкопок – це не про культуру, це про знищення.

Привласнюючи знайдені предмети культурної спадщини, політичне керівництво РФ створює всередині російського суспільства і поза ним наратив про «могутню державу» з багатовіковою історією. Викрадені культурні цінності видають за частину «вєлікой русской культури». Тому кошти на проведення розкопок надходять з багатьох державних та приватних каналів фінансування. Деякі з них також повʼязані між собою певною ієрархією.

Діяльність зі знищення культурної спадщини України фінансується через державний бюджет та та частку виділену з нього на роботу Мінкультури РФ. Схема виглядає наступним чином: РФ формує державне замовлення, визначає виконавцями замовлення РАН та/або Ермітаж, які отримавши задачу від держави, отримують і субсидії та кошти на її реалізацію або з державного бюджету, або з програм з підтримки культурного сектору федерального та місцевого рівнів.

З 2017 року в РФ діє Фонд президентських грантів, який займається розподілом коштів, які виділяє президент РФ – Владімір Путін, через Управління справами президента РФ, на «підтримку соціально значущих проектів», зокрема, і в сфері археології, «завдяки» чому незаконні археологічні розкопки щорічно збільшуються в масштабах.

Іншим каналом фінансування також є Руське географічне товариство (далі – РГТ), представники якого беруть активну участь в організації археологічних експедицій. Експерти та волонтери РГТ безпосередньо здійснюють розкопки, а саме товариство надає матеріальне забезпечення. Наразі ж діяльність товариства розповсюджується на всій території РФ та на окупованих нею територіях.

Президентом РГТ є Сєргєй Шойгу, який також займає пост міністра оборони РФ. Такий збіг зовсім не є випадковим. Культура – елемент безпекової стратегії РФ. А отже, організаційна та фінансова діяльність РГТ в Криму – не просто дослідження, а частина плану РФ зі знищення зв’язку культурних цінностей Криму з Україною та народами, яким ці цінності належать.

У тимчасово окупованому Криму також функціонує фонд «Спадщина тисячоліть», який очолюють Анастасія Стоянова, наукова співробітниця так званого ІА Криму РАН та Ніколай Храпунов, професор так званого Кримського федерального університету.

Офіційно діяльність фонду направлена на популяризацію археології на території півострова, залучення до науки молоді та фінансування археологічних проєктів. Для цих цілей також існує проєкт «Відкрита археологія», на базі якого створена Кримьска молодіжна польова археологічна школа.

Проєкт повністю фінансується фондом «Спадщина тисячоліть» та Фондом президентських грантів. Діяльність фонду  на окупованій території призводить до залучення дітей до скоєння воєнних злочинів та  розграбування і привласнення, які невдало намагаються прикрити наукою.

Фонд «Спадщина тисячоліть» частково існує за рахунок грантових коштів, які зокрема надає Фонд президентських грантів.

Керівники цих установ, систематично фінансують незаконні археологічні розкопки та «популяризують» руйнівну науку. Спонсоруючи злочини проти культури на окупованих територіях, вони сприяють залученню більшої кулькості людей та збільшенню масштабів руйнування, а отже і самі безпосередньо причетні до їх вчинення. 

Висновок 

Російське вище керівництво, керівники російських культурних установ, спонсори, окупаційна влада, археологи – колективно чи окремо – умисно, цілеспрямовано та систематично роблять свій внесок до  злочинів проти культурної спадщини України.

Все російське суспільство – державні службовці, так звані «науковці», «благодійні» фонди і товариства, студенти – всі верстви державного та так званого наукового суспільства РФ залучені до злочинної діяльності – руйнування та викрадення культурних цінностей на окупованих територіях.

Для того, аби протистояти російській політиці нищення та привласнення культурної спадщини України в Криму, необхідно активно розслідувати факти правопорушень проти культури, досліджувати діяльність причетних до знищення осіб і притягати їх до кримінальної відповідальності та накладати санкції як на фізичних осіб, так і на установи, з якими вони пов’язані.

РФ створила велику «машину» для знищення та привласнення української національної спадщини, яка організована і фінансується державою-окупантом.

Викрасти, а як ні, то знищити – так можна було б сформулювати девіз російської державної політики щодо культурних цінностей на окупованих територіях України. 

Дарʼя ТИМОШЕНКО, ГО “Регіональний центр прав людини”

__________________________ 

Цю публікацію підготовлено за підтримки Відділу технічної допомоги правоохоронним органам України Посольства США в Україні. Погляди, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і можуть не збігатися з позицією Посольства США.