Внутрішня політика України щодо тимчасово окупованого Криму (частина 1)

26.01.2021, 07:00

Поділитись

28 березня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №218-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя».

На п’ятому році тимчасової окупації це була перша спроба сформувати системну державну політику щодо окупованого Криму. Проте, як це часто трапляється, перша спроба виявилась невдалою, чому сприяли неточність визначених завдань, розмитість відповідальності та ігнорування плану заходів з боку виконавців.

На питання: «Яка ефективність виконання плану?» – відповідь невтішна. Абсолютна більшість заходів не була виконана, а частина виконана частково або із суттєвим запізненням. Беручи до уваги, що сам план з’явився лише на п’ятому році окупації, невиконання завдань додатково на роки затягнули формування ефективної державної політики щодо тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя, на появу якої ми чекаємо й досі.

Стислий зміст документу та методологія аналізу

Загалом планом було визначено 15 завдань:

забезпечення прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України, під час переміщення через контрольні пункти в’їзду/виїзду;
забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (далі — тимчасово окупована територія), документами, що підтверджують громадянство, посвідчують особу або її спеціальний статус, а також свідотствами про державну реєстрацію народження і смерті;
розбудова транспортної інфраструктури на території Херсонської області;
надання особам, які зазнали утисків з боку Російської Федерації, допомоги у захисті їх прав та законних інтересів;
створення умов для надання адміністративних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території;
створення умов для реалізації права осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на вільний вибір мови споживання інформаційної продукції;
забезпечення права осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на вільний доступ до освіти;
створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, у сфері наукової діяльності;
формування єдиного культурного простору України; створення умов в інших регіонах України для задоволення власних культурних потреб громадян з числа внутрішньо переміщених осіб та громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, а також створення умов для збереження культури корінних народів і національних меншин України, які проживають на тимчасово окупованій території;
забезпечення доступу до інформаційних продуктів України та світу на тимчасово окупованій території за допомогою телебачення і радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, Інтернету;
протидія виникненню і поширенню найбільш небезпечних для здоров’я і життя людини захворювань;
сприяння популяризації та поширенню здорового способу життя, надання можливості громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, бути залученими до сфери розвитку фізичної культури і спорту;
вжиття заходів для збереження об’єктів культурної спадщини українського народу, розташованих на тимчасово окупованій території, а також тих, що були знайдені під час проведення несанкціонованих археологічних розкопок;
забезпечення прав громадян України з тимчасово окупованої території в банківській сфері;
забезпечення дотримання іноземними фізичними і юридичними особами законодавства України та норм міжнародного права щодо тимчасово окупованої території.

На виконання цих завдань було визначено 51 захід, реалізацію яких мали забезпечити відповідні органи державної влади. У даній статті буде проаналізовано саме виконання цих заходів.

Аналіз відбувався з точки зору фінального результату щодо визначеного питання. Наприклад, якщо назва заходу така: «розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту постанови…», оцінюватися буде саме кінцевий результат розгляду зазначеного питання, тобто – прийняття відповідної постанови. Хоча планом встановлено лише необхідність подання на розгляд, такий стан речей жодним чином не сприяє реалізації важливих питань щодо Криму, а тому не може вважатися реальним виконанням плану.

Причиною вибору такої методології є загальне розуміння, що стратегічні документи мають виконуватися органами державної влади не формально, а досягати кінцевого результату та впливати на status quo.

У документі виконавцями кожного заходу зазначено низку органів державної влади. Проте, оскільки відповідно до усталених процедур відповідальним за виконання заходу вважається установа, що зазначена першою в переліку, буде зазначено лише цей орган державної влади. У ситуації, коли реалізація завдання без активної участі декількох органів є об’єктивно неможливою, буде зазначено декілька органів державної влади. Хоча, це жодним чином не знімає відповідальність з інших органів влади, чия пасивність найчастіше була однією з причин невиконання визначених завдань.

Аналіз виконання заходів

Завдання: Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозицій стосовно внесення змін до актів законодавства України щодо удосконалення порядку переміщення особистих речей, товарів (вантажів) через контрольні пункти в’їзду/виїзду (відповідальний: МінТОТ; термін виконання: III квартал 2018 року) – невиконано.

Зазначене питання було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1035. Пунктом першим постанови було визначено, що через адміністративну межу з ТОТ АР Крим громадяни України можуть переміщуватися тільки особисті речі визначених частиною першою статті 370 Митного кодексу України (один фотоапарат, один телевізор, бінокль, одяг тощо). Усього в статті зазначено 23 пункти, що унеможливлювало повноцінну евакуацію майна громадян України з ТОТ. 14 червня 2017 року пункт 1 постанови був скасований рішенням Київського апеляційного адміністративного суду, що значно спростило переміщення особистих речей через адмінмежу. Проте, повністю проблеми це не вирішило, оскільки Законом України «про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено, що переміщення особистих речей через адмінмежу прирівнюється до ввезення на митну територію України. У зв’язку з цим, особисті речі, сумарна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких перевищує 50 кг, мають оподатковуватися. Таким чином, до цього моменту питання залишається актуальним та потребує додаткових змін законодавства.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозицій стосовно внесення змін до актів законодавства України щодо удосконалення порядку переміщення фізичних осіб через контрольні пункти в’їзду/виїзду (МінТОТ; III квартал 2018 року) – не виконано у встановлений термін.

Роком пізніше від визначеної дати, 24 грудня 2019 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1157 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». Постановою спрощено умови перетину адмінмежі дітьми віком від 14 до 16 років, а також забезпечено можливість перетину адмінмежі дітьми у супроводі лише одного з батьків, оскільки були випадки, коли другий з батьків не мав можливості бути присутнім у зв’язку з політичним переслідуванням на окупованій території.

Облаштування контрольних пунктів в’їзду/виїзду в Херсонській області (Мінінфраструктури, Мінфін, Херсонська ОДА; III квартал 2018 року) – не виконано у встановлений термін.

На жаль, із 2014 року громадяни України з окупованого Криму були змушені перетинати адмінмежу з Херсонською областю у нелюдських умовах. Це мало серйозні негативні наслідки для державної політики, оскільки саме КПВВ є вітриною вільної частини України і «лакмусовим папірцем» ставлення Української держави до власних громадян з окупованої території. Не дивлячись на встановлений термін виконання завдання, перший етап довгоочікуваної реконструкції КПВВ завершився лише 15 листопада 2019 року.

Створення перед контрольними пунктами в’їзду/виїзду в Херсонській області зон сервісного обслуговування з належними санітарно-гігієнічними умовами, облаштування в таких зонах медичних пунктів, місць відпочинку тощо (Херсонська ОДА; Мінінфраструктури; III квартал 2018 року) – не виконано у встановлений термін.

Як вже зазначалося вище, відремонтовані КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» були відкриті лише 15 листопада 2019 року. Проте до цього моменту триває процес облаштування сервісних зон, який, найімовірніше закінчиться лише в 2021 році.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозицій стосовно внесення змін до актів законодавства України щодо удосконалення процедури оформлення документів про народження та про смерть на тимчасово окупованій території, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, особам, які проживають на тимчасово окупованій території (МінТОТ; III квартал 2018 року) – невиконано.

Оскільки Україною не визнаються документи, видані на тимчасово окупованій території, на цей момент відсутня інформація щодо кількості осіб, які народилися та померли в Криму з 2014 року. Для реєстрації таких фактів, громадяни України з Криму мають звертатися до суду (судова процедура запроваджена в 2016 році), що є затратним з точки зору часу та фінансів. Запровадження адміністративної процедури реєстрації фактів народження та смерті з можливістю подання інформації онлайн, без необхідності виїжджати на територію Херсонської області, могло б суттєво сприяти реєстрації фактів народження та смерті на ТОТ. Окрім плану заходів, необхідність запровадження адміністративної процедури згадувалась також в Національній стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, проте жодного прогресу в цьому питанні не спостерігається. На жаль, до цього моменту ми змушені здогадуватися скільки українців народилося та померло в окупованому Криму з 2014 року.

Організація створення та забезпечення роботи транспортного сполучення між контрольними пунктами в’їзду/виїзду та основними пересадочними вузлами Херсонської області шляхом оптимізації розкладу руху автомобільного пасажирського транспорту із розкладом руху залізничного транспорту та створення нових маршрутів рейсових автоперевезень (Херсонська ОДА; III квартал 2018 року) – невиконано.

Єдині способи, якими можна дістатися від КПВВ до найближчих населених пунктів є власний автомобільний транспорт або користування послугами нелегальних приватних перевізників. За рахунок цього сформувалася корупційна схема доступу нелегальних приватних перевізників до перевозки людей з КПВВ, що не забезпечує податкових надходжень у бюджети, унеможливлює формування графіку руху та створення адекватних умов для людей. Це питання є складовою частиною більшої проблеми щодо забезпечення цивілізованих умов перетину адмінмежі громадянами України. У 2019 році Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив, що легальні пасажирські перевезення з КПВВ будуть запущені після реконструкції пунктів пропуску. Проте, до цього моменту прогресу у цьому питанні немає. Важливу роль тут відіграє не лише Міністерство інфраструктури, яке затверджує міжобласні маршрути автобусних перевезень, але також Херсонська ОДА, яка має забезпечити транспортне сполучення КПВВ з населеними пунктами Херсонщини.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проектів нормативно-правових актів з питань захисту прав громадян України, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації (створення механізму допомоги громадянам України, позбавленим особистої свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації, та членам їх сімей), на тимчасово окупованій території (МінТОТ; III квартал 2018 року) – виконано.

18 квітня 2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова Кабінету Міністрів №328. Зокрема, постановою затверджено механізм використання коштів, передбачених Мінреінтеграції у державному бюджеті за програмою “Заходи щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів…».

Підготовка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку законопроекту щодо визначення правового статусу осіб, зниклих безвісти та загиблих внаслідок дій Російської Федерації (МінТОТ; III квартал 2018 року) – невиконано.

12 липня 2018 року Верховною Радою був прийнятний Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», яким, зокрема, визначено статус осіб, що зникли безвісти внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Окрім цього, закон забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів. Проте, якість цього закону залишається незадовільною. На жаль, у нормативному акті відсутні будь-які згадки про тимчасово окупований Крим, тому його положення застосовуються виключно щодо тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. У зв’язку з цим, створена відповідно до закону Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не має законодавчих підстав поширювати свою діяльність на осіб, що зникли на ТОТ АР Крим та м. Севастополь.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозицій щодо створення механізму правового захисту та підтримки сімей громадян України, зниклих безвісти або загиблих на тимчасово окупованій території внаслідок дій Російської Федерації (МінТОТ; III квартал 2018 року) – невиконано.

12 липня 2018 року був прийнятний профільний Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». На жаль, у законі жодним словом не згадується тимчасова окупація АР Крим та м. Севастополя, а також не передбачено правововаї та фінансової підтримки осіб, зниклих безвісти та їх родин. 11 листопада 2020 року був виданий указ Президента України «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей», яким Кабінету Міністрів доручено розробити комплексний план щодо забезпечення захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей. На виконання цього указу, на сайті Міністерства внутрішніх справ був опублікований проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексного плану заходів щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей». У ньому, зокрема, передбачено нарахування пенсій та тимчасової адресної соціальної допомоги, надання професійної психологічної, медичної допомоги членам сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин тощо. 5 січня МВС розпочало електронні консультації з громадськістю щодо проєкту розпорядження. Ймовірно, у 2021 році проєкт розпорядження нарешті буде розглянутий Кабінетом Міністрів.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозицій щодо механізму правового реагування на порушення прав людини на тимчасово окупованій території (Мін’юст; III квартал 2018 року) – невиконано.

Прокуратурою АР Крим та м. Севастополя спільно з головним управлінням СБУ в АР Крим та головним управлінням Національної поліції в АР Крим на постійній основі здійснюється моніторинг, відкриття кримінальних проваджень та розслідування фактів порушень прав людини в окупованому Криму. Проте, Міністерством юстиції України не було розроблено спеціального механізму реагування на порушення прав людини. Ба більше, правоохоронні органи України до цього моменту вказують на суттєві недоліки актуального законодавства, що значно ускладнює або навіть унеможливлює розслідування злочинів, що вчинялися на тимчасово окупованій території.

Здійснення моніторингу за дотриманням прав та свобод осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (МінТОТ; III квартал 2018 року) – невиконано.

Незважаючи на те, що органами державної влади України безсумнівно здійснюється моніторинг порушень прав людини на ТОТ, системність цього процесу залишається під сумнівом. Більшість інформації щодо порушень прав людини в окупованому Криму громадськість отримує від громадських і правозахисних організацій. Наприклад, представники правозахисних організацій розпочали створення Центру документування порушень прав людини під час збройного конфлікту та на тимчасово окупованій території України ще в 2016 році. Можна зробити висновок, що в нинішньому Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України діяльність щодо постійного моніторингу та документування порушень прав людини на ТОТ не здійснюється. Натомість, за словами заступника Генерального прокурора Гюндуза Мамедова, документування фактів порушення прав людини на ТОТ здійснюється Генеральною прокуратурою.

Створення центрів надання адміністративних послуг у зонах сервісного обслуговування перед контрольними пунктами в’їзду/виїзду в Херсонській області з метою спрощення доступу до адміністративних послуг для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Херсонська ОДА; IV квартал 2018 року) – не виконано у встановлений термін.

Побудова центрів надання адміністративних послуг на адмінмежі з Кримом було одним з найважливіших завдань для забезпечення доступу громадян України з окупованої території до адміністративних послуг (отримання/обмін паспорта громадянина України, отримання закордонного паспорту громадянина України тощо). ЦНАПи в сервісних зонах КПВВ «Каланчак» та «Чонгар» були відкриті наприкінці 2019 та початку 2020 років відповідно, тобто на рік пізніше від визначеного планом терміну виконання. Не дивлячись на це, проблеми із функціонуванням ЦНАПів регулярно виникали протягом 2020-го року.

Забезпечення стабільного мовлення на тимчасово окуповану територію національних телерадіоорганізацій, що ведуть мовлення державною мовою та іншими мовами (у тому числі мовами корінних народів та національних меншин України, які проживають на тимчасово окупованій території) (Міністерство інформаційної політики, МінТОТ; IV квартал 2018 року) – виконано.

Відповідно до звіту Міністерства інформаційної політики України, у 2018 році було завершено будівництво телевежі на Чонгарі. Окрім цього, забезпечено модернізацію РТС «Чаплинка» та встановлено аналоговий телевізійний передавач для трансляції програм телеканалу UA/TV, який транслював програми українською, російською, кримськотатарською, англійсько та іншими мовами.

Відповідно до звіту Національної ради України з питань телебачення та телерадіомовлення, протягом 2018 року було ухвалено такі рішення щодо забезпечення телевізійного мовлення в окупованому Криму: 4 рішення – для аналогового телевізійного мовлення, 5 рішень – для цифрового наземного телевізійного мовлення на півдні Херсонської області з метою трансляції програм на територію Автономної Республіки Крим. Зокрема, було надано дозвіл на тимчасове мовлення телеканалам “ATR Channel” та “LALE” (кримськотатарською мовою).

Загалом українське телевізійне мовлення забезпечували 27 телеканалів. Упродовж 2018 Національна рада ухвалила рішення і замовила прорахунок у Херсонській області – 4 аналогових та 10 цифрових телевізійних каналів, у тому числі для забезпечення мовлення на території окупованого Криму.

Сприяння розповсюдженню у зонах сервісного обслуговування перед контрольними пунктами в’їзду/виїзду серед осіб, які переміщуються на/з тимчасово окупованої території, друкованих засобів масової інформації, що видаються державною мовою, мовами корінних народів та національних меншин України, які проживають на тимчасово окупованій території (Держкомтелерадіо; IV квартал 2018 року) – виконано.

До Дня опору Криму МІП презентувало документальний фільм про політичних ув’язнених РФ «Бранці Кремля» в рамках форуму, провело по країні бордову кампанію «Бранці Кремля», виготовило брошури (англійською, французькою, німецькою, турецькою мовами) «Бранці Кремля» та відеоролик як соціальну рекламу, який передано телерадіоорганізаціям для трансляції в ефірах. Міністерством з питань тимчасово окупованих територій було проведено інформаційну компанію щодо умов вступу до закладів вищої освіти дітей з ТОТ.

Сприяння розповсюдженню у зонах сервісного обслуговування перед контрольними пунктами в’їзду/виїзду серед осіб, які переміщуються на/з тимчасово окупованої території, аудіо- та аудіовізуальних творів державною мовою, мовами корінних народів та національних меншин, які проживають на тимчасово окупованій території (Мінінформ; постійно) – невиконано.

Сприяння в організації відпочинку дітей із тимчасово окупованої території в таборах національно-патріотичного спрямування в інших регіонах України (Мінсоцполітики; постійно) – невиконано.

Сприяння виготовленню та розповсюдженню в регіонах України соціальної реклами щодо сталого розвитку державної мови, мов корінних народів та національних меншин України, які проживають на тимчасово окупованій території (Мінінформ; постійно) – невиконано.

Міністерством було реалізовано низку інформаційних кампаній, проте, їх кількість та поширеність не відповідала вимогам державної політики: 9 серпня 2018 року презентовано загальнонаціональну комунікаційну кампанію до 9 серпня – Міжнародного дня корінних народів світу. Кампанія була представлена бордами та сітілайтами, які розміщувались по всій території України, відеороликами для трансляції в ефірах телеканалів та аудіороликами – в ефірах радіостанцій. Окрім цього, Міністерством інформаційної політики реалізовано інформаційну кампанію “Спілкуйся серцем – спілкуйся українською!”.

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій стосовно вироблення нового та вдосконалення існуючого механізму надання особам, які проживають на тимчасово окупованій території, доступу до освіти (МОН; постійно) – невиконано.

Міністерством освіти та науки України з метою сприяння вступу дітей з тимчасово окупованого Криму у 2016 році було створені освітні центри «Крим-Україна». Центри створювалися на базі навчальних закладів, яким було надано квоти для зарахування на навчання дітей з окупованого Криму за кошти державного бюджету. У 2020 році перелік уповноважених навчальних закладів був розширений і на цей момент до нього включено 76 навчальних закладів. Головним показником ефективності існуючого механізму є кількість дітей з Криму, що вступили на до навчальних закладів на материковій частині України. Відповідно до інформації МОН, кількість осіб з Криму, які вступили до українських закладів вищої освіти зріс зі 153 у 2016 році, до 397 у 2020 році. Беручи до уваги, що щороку в Криму школу закінчує близько 10-12 тисяч осіб, кількість вступників до навчальних закладів на материковій частині України є далеким від необхідного.

Створення умов і забезпечення подальшого розвитку екстернатної форми навчання для дітей і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території, та доступу до дистанційного навчання (МОН, МінТОТ; постійно) – невиконано.

Законодавча база для організації навчання дітей з ТОТ у формі екстернату була запроваджена відповідно до наказу МОН №369 від 13.03.2017. Через два роки наказ був скасований, а його місце посів наказ МОН №955 від 10.07.2019. Здобути середню освіту екстернатом лише у Херсонській області можливо у більше сотні шкіл. Попри це, про сталий розвиток екстернату на цей момент не йдеться, зокрема з огляду на наступні причини:

відсутність спеціальної навчальної програми для дітей з ТОТ, оскільки деякі предмети в окупованому Криму викладаються за схожими програмами (фізика, хімія тощо), а інші (історія України, українська мова та література) повністю відсутні;
недостатнє фінансове забезпечення шкіл, які здійснюють навчання дітей з Криму у формі екстернату;
низький рівень обізнаності мешканців Криму щодо можливостей здобуття середньої освіти у формі екстернату.

Проведення інформаційно-роз’яснювальних кампаній для дітей і молоді з тимчасово окупованої території щодо механізму вступу до навчальних закладів, розташованих в інших регіонах України (МОН, МінТОТ; постійно) – невиконано.

Як вже зазначалось вище, статистика вступу дітей з Криму до навчальних закладів на материковій частині України є незадовільною (близько 2-3% від загальної кількості випускників шкіл Криму щороку). І головною причиною такого стану речей є відсутність інформації про освітні можливості для дітей з тимчасово окупованої території на підконтрольній території. Українські ЗМІ успішно блокуються державною-агресором, що створює ситуацію, коли людські контакти та передання інформації від людини до людини залишається одним із небагатьох механізмів поширення інформації. Надзвичайно недовикористаним залишається потенціал соціальних мереж. Але оскільки більшість мешканців Криму користується російською соціальною мережею «Вконтакте», це потребує суттєвого зміну підходу до донесення інформації.

Створення у місцевих органах виконавчої влади Херсонської області освітніх інформаційно-консультаційних пунктів з метою надання комплексної допомоги дітям і молоді у підготовці до державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів (МОН; постійно) – невиконано.

Забезпечення розвитку та повноцінного функціонування навчальних закладів, що перемістилися з тимчасово окупованої території в інші регіони України (МОН; постійно) – виконано.

Єдиним університетом, який перемістився з тимчасово окупованого Криму на материкову частину України залишається Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Після виїзду закладу з окупованого Криму та початку діяльності в Києві в 2016 році, кількість студентів збільшилась від близько 500 до майже 20 000 у 2020 році. Були відкриті філії в Луцьку та Кропивницькому; до складу університету включено академію мистецтв ім. С.С. Прокоф’єва, Київський коледж міського господарства, дослідний центр «Ukraine-China-U.S. International Education and Research Center» тощо. Протягом 5 років з моменту переміщення на материкову частину України, університет не тільки успішно закріпився на новому місці, але також інтенсивно розвивається.

Удосконалення для внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, умов вступу до аспірантури та докторантури Національної академії наук, а також до вищих навчальних закладів та наукових установ (МОН; постійно) – невиконано.

Україною не було спрощено процедуру вступу до аспірантури та докторантури для мешканців тимчасово окупованих території. В офіційному листі МОН посилається на те, що процедура вступу до аспірантури та докторантури затверджуються відповідними навчальними закладами, таким чином, демонструючи нерозуміння проблематичності ситуації та відсутність державницької позиції з такого важливого питання.

Сприяння дітям і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території, в участі у міжнародних, всеукраїнських олімпіадах, конкурсах із шкільних предметів (МОН; постійно) – невиконано.

Забезпечення доступу осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, до художньої літератури державною мовою і мовами корінних народів і національних меншин України (МОН; постійно) – невиконано.

Міністерством культури Україні у співпраці з Національною бібліотекою України та вищими навчальними закладами України створено Зведений каталог оцифрованих видань, а також ресурс «Електронна бібіліотека «Культура України». Проте, якість зазначених ресурсів залишається надзвичайно низьким: інтерфейс ресурсів і наявний книжковий фонд є застарілим і не має перспектив щодо зацікавлення широких мас населення на тимчасово окупованій території.

Аналіз другої половини заходів дивіться у наступному матеріалі.

Сергій КОЦЮБИНСЬКИЙ

Post Views: 113