Український спротив окупації Криму: українці Криму

У попередній статті «Український спротив окупації Криму: точка відліку (2014-2021)»  «Голос Криму» започаткував серію статей щодо висвітлення теми українського спротиву російській окупації  Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від початку російсько-української війни, що триває з 2014 року, і до тепер.

Сьогодні зосередимо вашу увагу на самоорганізації українців Криму в боротьбі з російськими загарбниками. Адже саме у цей день – 28 серпня – українці Криму щороку відзначають День захисту прав української громади Криму. Започаткували це відзначення у 2017 році за ініціативи кримця, кандидата історичних наук Андрія Іванця. Відтоді захід проводиться щорічно представниками кримської громадськості. Метою заходу є привернення уваги до стану громади етнічних українців, який від моменту окупації  різко погіршився через дискримінаційну політику країни-окупанта. У цей день учасники заходу також вшановують пам’ять лідера кримських українців початку ХХ ст. Павла Горянського і з 2021 року проводять акції «Українці Криму: коло солідарності» біля пам’ятника Тараса Шевченка у своїх регіонах, де проживають.

Українці Криму – найдискримінованіша етнічна спільнота в окупованому Криму. Всі десять років окупації країною-агресором здійснюється асиміляція українців, знищення української ідентичності. Про це говорять експерти і визнають міжнародні суди. Але спротив окупації українці надалі продовжують здійснювати усіма можливими способами, про них чують та інформують українську й міжнародну спільноту.

Завдяки потужній самоорганізації українців в період повномасштабного вторгнення на окупованих територіях формуються нові рухи спротиву, такі як «Жовта стрічка», «Атеш», «Зла мавка», «1918». Про які необхідно говорити окремо, досліджуючи їхню діяльність. Дещо ми можемо про це говорити, а дещо ще ні, адже це пов’язане з безпекою активістів, що перебувають на окупованих територіях. Але окремо для зацікавлених читачів можемо рекомендувати інтерв’ю з координатором руху «Жовта стрічка» Іваном, яке опубліковано на «Голосі Криму».

Сьогодні більше уваги українцям Криму, їхній самоорганізації для здійснення спротиву російським загарбникам. Повномасштабне вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року самоорганізувало та консолідувало велику кількість населення до активного спротиву агресії. Посилився як спротив окупації кримців на окупованій території, так і тих, хто  змушений був полишити півострів. За інформацією Ради ветеранів Крайової Ради Українців Криму до лав ЗСУ вступило понад 10 тисяч українців, з них загинули близько двохсот.

Найпотужнішим осередком спротиву українства в Криму в період окупації стала Кримська Єпархія Православної Церкви України, яку очолює митрополит Сімферопольський і Кримський Климент. Про цю боротьбу української громади на окупованій території слід писати окреме дослідження, адже це надважлива сторінка історії спротиву. Лишень  оприлюднювати його ще не настав час. Причини очевидні – це безпека людей в окупації. Власне на сторінках інформаційної агенції «Голосу Криму» чимало матеріалів про діяльність української церкви в Криму, про переслідування священнослужителі і парафіян, про захоплення і закриття українських храмів.

Єдине про що зараз треба говорити – це те, що Кримська Єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, а з 2018 року Української Православної Церкви (Православної Церкви України), не здійснила перереєстрацію за російським окупаційним законодавством. За всі ці роки українська церква так і не підкорилася умовам країни-агресора. Всі ці роки богослужіння в храмах української церкви в окупованому Криму відбувалися українською мовою Вона стала єдиним місцем, де ще можна було почути її, після тотальної знищення україномовної освіти, науки та культури. Всі ці роки в українських церквах окупованого Криму парафіяни разом із священнослужителями молилися за український народ, за українське військо, за українську владу.

11 травня 2023 року окупаційний режим захопив в Сімферополі Кафедральний Собор рівноапостольних святих князя Володимира та княгині Ольги Православної Церкви України. Після цього митрополит Сімферопольський і Кримський Климент заявив про припинення діяльності в окупованому Криму. Про це він сказав в інтерв’ю «Голос Криму», де якраз підсумував історію дев’ятирічної боротьби за українську церкву, за українську ідентичність в умовах окупації Кримського півострову.

Переформатування активної діяльності самоорганізації ВПО з Криму

Громадське об’єднання «Координаційна рада вимушених переселенців з Криму», яке в перші декілька років після окупації об’єднало на материковій частині України активних кримців з часом, де-факто, припинило своє існування. Про їх діяльність та внесок у формування державної політики щодо Криму ґрунтовно написано у попередній статті  «Український спротив окупації Криму: точка відліку (2014-2021)» .

Натомість з’явилася досить потужна інституція самоорганізації українців Криму  – Крайова Рада Українців Криму (надалі – КРУК, Крайова Рада). Також у напрямку деокупації  та реінтеграції тимчасово окупованого півострову потужно працюють Меджліс кримськотатарського народу, правозахисні організації: «Кримська правозахисна група», «Центр громадянської просвіти «Альменда», «Кримськотатраський ресурсний центр», «Регіональний центр прав людини», які системно здійснюють моніторинг і висвітлюють злочини країни-агресора.

Крайова Рада Українців Криму – інституція самоорганізації українців Криму

Рішення про відновлення діяльності Крайової Ради було ухвалено 17 вересня 2020 року у Києві на організаційних зборах переміщених з Криму представників громадських організацій. До складу Крайової Ради увійшли кримські українці, які представляють громадські організації, та є громадськими активістами у боротьбі за український Крим.

Чому саме мова йде про відновлення організації? Бо КРУК має столітню історію – наприкінці серпня 1917–1919 рр. у Сімферополі та Севастополі відбувалися з’їзди українців Криму, на яких було утворено Крайову українську раду в Криму (1918–1920 рр.).

«Українці Криму, які є чисельно другою спільнотою регіону, мають понад столітні традиції самоорганізації. В умовах дискримінації з боку держави-окупанта, її прагнення у перспективі асимілювати нас, ми, представники кримського українства, вирішили відродити Крайову Раду Українців Криму. Її головними завданнями буде консолідації українців окупованого півострова, захист їх прав та інтересів, а також сприяння відновленню територіальної цілісності країни», – наголосив Андрій Іванець, координатор громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа», на персконференції щодо відновлення діяльності КРУК.

28 вересня 2020 року представники КРУК у Києві оголосили про скликання ІІІ Конгресу та оприлюднили прийняту Заяву  представників української громади Криму, в якій наголошується на необхідності подальшої боротьби за деокупацію півострова: «З початком збройної агресії Росії проти України українці з Криму, що вимушено стали переселенцями та депортовані з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, продовжують консолідовану боротьбу за Український Крим. В громадсько-політичному просторі, в органах державної влади України, в лавах Збройних Сил України – словом і ділом ми виборюємо майбутнє нашої Держави».

Також було прийнято Декларацію про відновлення діяльності Крайової Ради.

На початковому етапі Крайовою Радою було визначено декілька основних напрямків діяльності організації.

Зокрема, одностайно була підтримана пропозиція щодо написання та друку книги про виникнення та діяльність унікального для сучасної історії Криму та України громадського руху «Євромайдан-Крим», що об`єднав під прапорами України та Євросоюзу у 2013-2014 роках кримчан, які прагнули європейського розвитку для власної держави. Наприкінці лютого 2014 року цей рух спрямував свої зусилля на акції протесту українців проти окупації Криму росією.

Одним із головних пріоритетів діяльності КРУКу було визначено захист інтересів Православної Церкви України в Криму та захист права на віросповідання парафіян української церкви.

У жовтні 2020 року відбулася робоча зустріч у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій з представниками Крайової Ради під час якої міністерству передали задокументовані факти переслідування російською федерацією Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) та матеріали причетності до цих переслідувань суддів, прокурорів, слідчих, судових виконавців, які приймали неправомірні рішення щодо ПЦУ. Ці матеріали  також були передані до правоохоронних органів та прокуратури АР Крим та міста Севастополя.

Результатом такої співпраці стало схвалення на засіданні  Кабінету Міністрів України 18 серпня 2021 року двох пакетів санкцій до суддів РФ та інших посадових осіб, безпосередньо причетних до переслідування цивільного населення на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь.

А 21 січня 2022 року Президент України Зеленський підписав  Указ     №21/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». До санкційного списку внесено 18 фізичних осіб, які причетні до винесення неправосудних судових рішень про відчуження майна Кримської єпархії Православної церкви України на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь.

У 2020 році Крайова Рада закликала голову Верховної Ради України Дмитра Разумкова, народних депутатів України розглянути та прийняти проєкт Постанови Верховної Ради України  щодо питань захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) та збереження приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги. Адже проект, що був розробленого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та був погоджений всіма профільними Комітетами ради, місяцями не не виносився на голосування. Врешті решт прийняття життєво важливої постанови затяглося на роки. Кількарічна боротьба Крайової Ради за українську церкву увінчалася успіхом за декілька днів до початку повномасштабної війни. 17 лютого 2022 року Верховна Рада України врешті решт прийняла Постанову  № 2077-ІХ щодо захисту ПЦУ в Криму.

Ще один з напрямків діяльності КРУК – це збереження пам’яті про українців Криму, хто жив, творив, захищав та віддавав життя заради України та збереження, або точніше сказати відродження історичної п’яті про події та людей, які твори та творять історію держави тоді і тепер. Зокрема, КРУК системно подає пропозиції до Українського інститут національної пам`яті щодо важливих подій в кримській історії, які після відбору входять до історичного календаря України.

Від 2017 року постійними також стали і акції щодо вшанування пам`яті Павла Горянського – лідера Крайової української ради в Криму (19919-1920рр.).

Щорічно 28 серпня на території Лук’янівського заповідника, поруч з могилою голови Крайової української ради в Криму 1919-1920 рр., консула УНР в Ялті Павла Горянського, відбувається церемонія вшанування його пам’яті, а також пам’яті кримчан-борців за волю України, загиблих кримців-захисників у російсько-українській війні.

Також КРУКівці проводять пам’ятні заходи на Берковецькому цвинтарі у м. Києві, де похована дисидентки, правозахисниця та художниця Алла Горська(1929–1970), яка народилася в Ялті, та захисник України – «кіборг» Олександр Балковий (1975–2016), який народився в Алушті. Під час поминальних заходів українці Криму вшанувують пам’ять усіх, хто віддав свої життя, боронячи свободу та гідність українського народу, починаючи від Майдану до повномасштабної війни.

Аби зберегти пам’ять про кожного загиблого кримчанина у КРУК створена «Книга пам’ять».

Але з часом напрямків стало більше, бо ж проблем не меншало ані на підконтрольні території у переселенців, ані тим більше на окупованій в української громади. Навпаки, до вже існуючих старих проблем, що не вирішувалися державою роками, додалися нові виклики.

 Захист української мови

3 лютого 2020 року відбулася зустріч представників КРУК з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем. Під час зустрічі обговорювалися болючі питання, які турбують українців Криму. Зокрема, доступ до вивчення предметів українською мовою дітьми з тимчасово окупованої території  (далі – ТОТ) АР Крим та м. Севастополя, отримання мешканцями ТОТ якісного інформаційного контенту державною мовою.

Також Уповноваженому були передані напрацьовані представниками КРУК пропозиції, що сприятимуть захисту  права громадян України, які проживають на ТОТ, на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених чинним законодавством України, і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

«Робоча зустріч з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем стала черговим кроком у системній роботі Крайової Ради Українців Криму із всебічного захисту прав кримської громади українців, яка перебуває під шаленим тиском окупаційної влади. Члени Ради представили високопосадовцю короткий аналіз становища українців Криму, які зусиллями влади держави-окупанта перетворилися на одну з найбільш дискримінованих етнічних спільнот на окупованій території, та запропонували низку конкретних заходів щодо захисту української мови та гуманітарних прав громадян України у тимчасово окупованому Криму загалом. Лицемірно проголосивши «державний» статус української мови Росія реально на тимчасово окупованому півдні України послідовно витісняє її із всіх сфер суспільного життя, де-факто веде політику лінгвоциду носіїв української мови на Кримському півострові. Перша зустріч з Уповноваженим із захисту державної мови та членами його команди пройшла конструктивно, намічені певні плани щодо співробітництва у справі захисту гуманітарних прав української громади, яка є другою за чисельністю в Криму» – зазначив представник КРУК Андрій Іванець.

У свою чергу представник КРУК Андрій Щекун повідомив, що під час зустрічі з Уповноваженим говорили про необхідність спільних дій, що будуть спрямовані на захист української мови та притягнення до відповідальності осіб, що доклалися до знищення україномовної освіти на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь.

«Обговорили перші кроки, що будуть розглянуті в напрямку внутрішньої політики України щодо забезпечення прав кримчан як на окупованій території, так і з числа внутрішньо переміщених осіб. Ми надали Уповноваженому із захисту української мови низку конкретних пропозицій. Вони були сприйняті позитивно, обговорені конструктивно»,  – підсумував результат зустрічі Андрій Щекун.

Пізніше, з нагоди Міжнародного дня рідної мови Секретаріат  Уповноваженого із захисту державної мови організував у Києві  пресконференцію  на тему: «Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України», у якій взяв участь також Андрій Щекун – представник Крайової Ради Українців Криму .

Представник Крайової Ради Українців Криму  Андрій Щекун у своїй промові зосередив увагу на тому, що країна-агресор на тимчасово окупованих територіях здійснює лінгвоцид по відношенню до етнічних українців. «Я зосереджу увагу нашу на понятті лінгвоцид – (від лат. lingua – мова i cide – вбивство),  мововбивство — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу… Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду це етноцид – ліквідація народу як окремої культурно-історичної спільноти»,  – наголосив Андрій Щекун, і навів декілька фактів мововбивства, що відбулися на тимчасово окупованій території. Він також, до списку вбитих за українську мову, який був зачитаний Уповноваженим із захисту державної мови, додав ім’я підлітка, якого вбили в Криму за те, що він розмовляв українською.

«21 квітня у Чорноморському районі Криму був на смерть забитий 16-річний Марк Іванюк, що переїхав із сім`єю на проживання з Березнівщини Рівненської області. Юнак завжди і всюди розмовляв українською мовою. Винуватцями смерті хлопця, що навчався у Криму, стали кримські «правоохоронці», що перейшли на бік Росії. Вбили за українську мову»,- констатував представник КРУК.

Завершуючи пресконференцію Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь констатував, що на окупованих територіях триває лінгвоцид. «…Хочу сказати, що не просто обмеження, а лінгвоцид в Україні на окупованих територіях продовжується з вишуканими, довершеними до неможливості формами на рівні геноциду», – констатував Тарас Кремінь.

Тарас Кремінь також закликав Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кайрата Абдрахманова долучитися до здійснення моніторингу забезпечення прав українськомовних громадян та мовних прав національних меншин на окупованих територіях України. Про це повідомляється на офіційному сайті Уповноваженого.

«Українська мова фактично там заборонена. Діти, які хочуть вступати до закладів вищої освіти на підконтрольній українській владі території, змушені підпільно вивчати українську, щоб скласти ЗНО та отримати можливість здобувати освіту. Така сама трагічна ситуація спостерігається на території окупованого Криму із кримськотатарською мовою. Мовний лінгвоцид – це один із найбільших ризиків у гуманітарній сфері, пов’язаних із російською агресією, яка триває вже 7 років», – наголосив він.

Захист кримців-політв’язнів

3 березня 2021 року Суддівська колегія Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону засудила кримчанина Олега Приходька до 5 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Крім того, Приходьку призначений штраф в розмірі 110 тисяч рублів (близько 42 тисяч гривень).

Кримчанина Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. ФСБ звинуватила його у підготовці терористичного акту та незаконному виготовленні вибухових речовин, і йому висунули обвинувачення у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». 5 лютого Приходька також звинуватили у плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові. До цього Олега Приходька так званий «Сакський районний суд Криму» 25 червня оштрафував на дві тисячі рублів, і визнав винним за частиною першою статті 20.3 кодексу Росії про адміністративні правопорушення. У постанові «суду» зазначено, що «Приходько шляхом доступу третіх осіб до цих предметів і документів пропагує і публічно демонструє нацистську атрибутику і символіку». Приходько не раз наголошував, що атрибутика «антикварна» та «сувенірна». 8 лютого 2019 року співробітники ФСБ провели обшук у Приходька та вилучили українську символіку, портрет Степана Бандери, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

Через арешт Олега Приходька в Криму українська Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).

КРУКу протягом всього часу поки тривали суди над Приходьком продовжувала вести інформаційну кампанію на сайті «Голос Криму». Після винесення вироку Крайова  Рада домагалася від української влади фінансової допомоги, яка передбачена законодавством, незаконно ув’язненому політв’язню Олегу Приходьку та його родині. Адже стало відомо, що на одному із засідань «Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист» питання про надання допомоги українцю Олегу Приходьку не було прийняте.

Після винесення вироку Олегу Приходьку громадські об’єднання оприлюднили спільну заяву, в якій засудили переслідування Олега Приходька та інших українських і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за політично вмотивованими справами.

Також КРУК звернувся  з вимогою до МЗС України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини вжити негайних заходів з метою забезпечення прав і свобод бранця Кремля.

«Олег Приходько – це символ українського спротиву в Криму. Ми повинні не забувати, що в Криму найбільше політично переслідуються етні українці. Насправді, там фактично відбувається лінгвоцид українського етносу, метою якого є етноцид кримських українців», – наголосив у своїй промові представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун.

Щоб просувати питання порушення прав і свобод українців в Криму Крайова Рада направила до Офісу Президента України звернення стосовно включення представника кримських українців до складу делегації України для участі у роботі 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Надзвичайно важливо, щоб в офіційній делегації України, яка бере участь у 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, був представник української громади Криму. В результаті дискримінаційної політики держави-окупанта вона у 2014–2020 роках опинилися у драматичній ситуації, продовження незаконного панування Росії у тимчасово окупованому Криму загрожує асиміляцією частині українців і переслідуваннями іншій частині. На жаль, у держави-суверена – України – наразі і до відновлення територіальної цілісності країни обмежені можливості виконати конституційній обов’язок із захисту українців в Криму. Одним із небагатьох дієвих інструментів стримування держави-агресора є міжнародний тиск. Ми, українці Криму, вважаємо, що митрополит Сімферопольській і Кримський Климент на високому міжнародному майданчику ООН зможе гідно представити і захистити інтереси кримського українства, адже він не тільки глибоко знає ситуацію з громадою кримських українців із середини, а й має чималий досвід захисту прав та свобод громадян України в тимчасово окупованому Криму», – зазначив представник КРУКу Андрій Іванець, коментуючи ІА «Голос Криму» важливість та необхідність  включення до української делегації представника українців Криму.

Також Крайова Рада спільно з правозахисниками та іншими громадськими організаціями підписали заяву  щодо викрадення в Криму громадської активістки Ірини Данилович.

Викрадення Ірини має ознаки насильницького зникнення відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Під час обшуку російські силовики на дутий день її зникнення повідомили батькам Ірини про арешт доньки, але жодного слова не було сказано про місце її перебування, в чому її звинувачують, а також про місце та час можливих судових засідань. Вона була позбавлена доступу до адвоката і як наслідок правової допомоги.

Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. Вона співпрацювала із кількома медійними і правозахисними ініціативами («InЖир-медіа», «Кримський процес») та вела власний проєкт «Кримська медицина без обкладинки», де поширювалася інформація про права медичних працівників. Також Ірина брала активну участь у профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки «Альянс Лікарів», через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена із роботи. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність.

28 грудня 2022 року так званий Феодосійський міський суд засудив Ірину  до 7 років позбавлення волі і 50 000 рублів штрафу. Її визнали винною у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні, пересиланні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Повномасштабне вторгнення: дії на захист держави

У перші дні повномасштабного вторгнення Крайова Рада Українців Криму зробили заяву щодо злочину агресії Росії і Білорусі проти України від 24 лютого 2024 року.

29 вересня 2014 року Крайова Рада оприлюднила ще одну заяву щодо протиправної мобілізації рф громадян України на окупованій території АР Крим та м. Севастополь. Активісти КРУК закликали кримців на ТОТ чинити опір всіма можливими засобами і вступати до лав Збройних Сил України.

«Чимало переселенців стали до зброї. За даними голови Ради ветеранів Крайової Ради Українців Криму Сергія Вікарчука, нині в лавах Збройних Сил України захищають Україну близько 10 000 кримчан, багато з тих, хто змушений був досі залишатися в Криму, долучаються до організованого спротиву агресору», – пише про це АрміяІнформ в статті «Крайова Рада Українців Криму – форпост спротиву російській окупації».

Представник КРУКу Сергій Мокренюк, що долучився до лав ЗСУ в період повномасштабного вторгнення у коментарі «Крим.Реалії» заявив: «Відсіч ворогові, який прийшов на нашу землю, можна дати лише зброєю. Тому я ухвалив рішення відповідально. Я не хочу і не збираюся нікуди переїжджати, то може бути нескінченно. Я хочу захистити нашу країну від збройної агресії та, безумовно, звільнити Крим. Кримчанам я зараз хочу сказати, щоб вони піднімалися. Щоб вони розуміли, що цій озброєній агресії треба протистояти просто зараз. Зараз у нас є шанс та необхідність».

У жовтні 2023 року Крайова Рада подала до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики пропозиції щодо відзначення на державному рівні визначних для українців Криму та корінного народу України – караїмів – пам’ятних дат та ювілеїв. Про це ІА «Голос Криму» повідомив головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, який виступив одним з ініціаторів цього подання.

«Роль українців Криму недооцінена в державній політиці України. Крайова Рада Українців Криму в поданих матеріалах розкриває історичну значимість діяльності історичних постатей в громадсько-політичному житті українського Криму. Сподіваємося на об’єктивність Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо відзначення на державному рівні у 2024 та у 2025 роках поданих пропозицій», – зазначив представник КРУК Андрій Щекун.

Загалом до пам’ятних та ювілейні дат, які стосуються діяльності українців в Криму подано 63 дати, з них 29 припадає на 2024 рік, а на 2025 рік – 34 дати.

28 серпня 2022 року КРУК ініціювали звернення до Президента України щодо необхідності створення військової адміністрації автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

«Крим – це єдиний регіон без військової адміністрації до цього часу. Необхідно  створити військову адміністрацію». Таку думку висловив в інтерв`ю «Кримській світлиці» співкоординатор громадського руху «Євромайдан-Крим» (2013-2014рр.), представник Крайової Ради Українців Криму Сергій Ковальський.

1 березня 2024 року КМУ підтримав ініціативи громадськості і вніс законопроєкт до Верховної Ради України. Про це поінформував представник Кабміну у парламенті Тарас Мельничук, який зазначив: «Схвалено проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі». Законопроектом передбачено створення правових передумов для відновлення та забезпечення стабільного функціонування органів державної влади України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі після майже десятиріччя тимчасової окупації відповідного регіону та повноцінної інтеграції Кримського півострову в систему публічного урядування України. Зокрема, пропонується внести зміни до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в частині створення відповідних військових адміністрацій на території АРК та міста Севастополя і наділення їх відповідними повноваженнями для виконання функцій держави». Сподіваємося, що цей законопроєкт буде прийнятий у найближчий час.

Інформаційний фронт

Представники Крайової Ради зберегли єдину релоковану україномовну газету «Кримська світлиця». Фактично після того як Міністерство культури України в 2019 році вже не стало підтримувати газету, колектив редакції увійшли до складу громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», яка і стала співзасновником друкованого видання – одного із символів українського Криму. У 2023 році був створений сайт газети «Кримська світлиця», де є електронний архів вже виданої газети,  також є можливість читати свіжі номери в електронному вигляді на будь-якому гаджеті.

27 грудня 2022 року в «Укрінформ» відбувся публічний захід на тему: «Кримська світлиця – 30 років: боротьба за Український Крим триває», на якому колектив редакції презентував матеріали видання з періоду відновлення газети 2016 року.

Головний редактор газети Андрій Щекун ознайомив присутніх із тематикою публікацій, які постійно присутні на шпальтах газети з часу відновлення випуску в Києві. Це матеріали на підтримку бранців кремля, українського спротиву та української ідентичності на окупованих територіях, захисту національної культурної спадщини, української церкви в Криму, що розповідають про утиски окупантами української мови та лінгвоцид україномовної освіти, про історичні віхи, що пов’язують Крим з Україною. Велика частина публікацій  присвячена діяльності Крайової Ради Українців Криму і експертної мережі Кримської платформи, які розробляли стратегію деокупації півострова. Також велика увага журналістів газети прикута до перебігу російсько-української війни та кримчан, які воюють у лавах Збройних Сил України.

Головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун зазначив: «Українці Криму завжди є носіями української ідентичності, української державності в Криму, навіть в період тимчасової окупації. Майбутнє Українського Криму неможливо уявити без кримських українців, без їхньої національної самосвідомості та самоорганізації. І наше українське видання «Кримська світлиця» – це не тільки символ українців в Криму, – це зброя, яка захищає Крим та зброя, якою треба вміти користуватися для розвитку Кримського півострову, – це зброя, що формує державну політику та згуртовує навколо кримчан. Важливо завжди берегти цю зброю та зміцнювати її міць».

Завдяки контенту газети «Кримська світлиця» спільно з Державною архівною службою України, Херсонською обласною адміністрацією був створений унікальний інформаційно-просвітницький сайт «Крим – це Україна»  – всеукраїнський онлайн-банк архівних, музейних,  науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів на підтвердження тісного зв’язку Криму з материковою Україною.

Це не єдиний інформаційний проєкт українців Криму. Завдяки спільній командній діяльності українців з числа журналістів-внутрішньо переміщених осіб у 2014 році була створена інформаційна агенція «Голос Криму» як громадсько-політичний інформаційно-суспільний проєкт. А в грудні 2023 року «Голос Криму» був зареєстрований як суб’єкт медіа відповідно до нового закону України «Про медіа».

У 2020 році на базі ІА «Голос Криму» був створений сайт «Голос Криму. Культура» . Новий інформаційно-просвітницький продукт культурологічного направлення був реалізований в рамках проєкту «Голос Криму. Культурна спадщина для нас з тобою, — і не тільки!» громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Діяльність КРУК і рішення міжнародних інстанцій

На сьогодні є важливим те, що українці Криму є потужною об’єднаною громадянсько-політичною інституцією і ефективно здійснюють разом з державними органами влади України, громадськими організаціями державну політику в питаннях деокупації та реінтеграції ТОТ АР Крим та міста Севастополя. Завдяки колосальній роботі представників Крайової Ради Українців Криму від початку окупації і до сьогодні  отримані два позитивні міжнародні рішені щодо захисту прав та свобод українців в окупованому Криму. Перше рішення було ухвалено Міжнародним судом ООН 31 січня цього року, а друге – Європейський судом з прав людини 25 червня цього ж року. Факти цієї колосальної праці спільно з державними органами влади викладені в матеріалах, що опубліковані на сайті Інформаційної агенції «Голос Криму» в аналітичних статтях:

Рішення міжнародних інстанцій щодо окупованого Криму: аналіз впливу на міжнародну політику та перспективи вирішення конфлікту

Рішення ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)»: зміст, мотиви прийняття

Рішення ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)»: ключові висновки та значення

Детально з діяльність КРУК можна ознайомитися на їх фейсбук сторінці.

Катерина ДОРОФЄЄВА