Півострів на півострові: так можна охарактеризувати відрізок в сто кілометрів між населеними пунктами Керч – Феодосія. З обох боків, якщо їхати вглиб від траси, криється багато невідомого: пустинні пляжі, рідкісні птахи, космічні пейзажі. Один з таких диковинних куточків – гора Опук. В 1998-му Опуцький заповідник отримав статус «національного». Однак для російського агресора навіть такі статуси не мають значення. Особливо, коли йдеться про імперські амбіції.
Подалі від очей
Я чітко пам’ятаю цей день: ми встали дуже рано, сіли в машину і поїхали далеко за місто. Пам’ятаю незвичну назву гори – Опук. Пам’ятаю насичений колір моря. На пляжі не було нікого: тільки ми і безкінечна синява. Звісно, в дитинстві я ще не знала, що ми були неподалік від Опуцького заповідника. Місця, що охороняється державою.
Статус «національного» він отримав 12 травня 1998 року задля збереження унікальної флори та фауни. Територія Опука внесена до списку ІВА територій, важливих для збереження популяцій птахів у межах Європи.
Опуцький заповідник – найбільший на території Керченського півострова: його площа становить 1592,3 га, з них 62 га — це акваторія Чорного моря з островами Скелі-Кораблі та Опуцьким мисом. Гора Опук – це 185 метрів над рівнем моря (одна з найвищих точок серед Керченських степів), поруч з нею – Узунларське озеро глибиною 0,6 метрів. Його ще часто називають «рожевим»
Опуцькі ландшафти сильно відрізняються від степів Керченського півострова: тут і скали, і розломи, і відкрите Чорне море, якого не побачиш в межах міста. Гора Опук – столова, розбита на тераси, ускладнена урвищами, уступами, кам’янистими осипищами, а тому тут живуть рослини і тварини, яких можна зустріти лише в гірських ландшафтах. До слова, гірський Крим починається далеко за Феодосією, тож Опук – це нібито вкраплення одного пейзажу в інший.
Не буду перераховувати всі види рослин і тварин, для яких Опук – це домівка. Зазначу тільки, що флора заповідника становить 766 видів, фауна – 1600 видів.
Опук – це не лише унікальна природа, але й археологічна пам’ятка. Тут розташовувалося древнє місто Кіммерик (VI – IV століття до нашої ери), руїни якого (цитадель, десятки колодців, залишки стін) були знайдені на території заповідника.
І всі ці скарби «дісталися» Росії навесні 2014-го. Скарби, якими окупант розпорядився по-своєму.
«Рідна гавань» та її закони
На «офіційному» сайті Опуцького заповідника opuk-crimea.ru ви знайдете інформацію про види тварин та рослин, і про те, що вони внесені до Червоної книги РФ. Побачите примітку «Природний заповідник «Опуцький» – природоохоронна та науково-дослідницька організація». І тут ви також знайдете новину: 13 травня 2020 (рівно за 22 роки після створення) Опуцький заповідник було ліквідовано.
Як пояснюють представники окупаційної влади, це було зроблено в рамках реорганізації заповідного фонду. Управління здійснюватиметься через федеральну державну бюджетну установу «Заповідний Крим», створену в кінці 2019-го. Під контролем нового відомства – природні заповідники Казантипський, Опуцький, Ялтинський горно-лісовий, «Лебедині острови», державні природні заказники федерального значення «Каркінітський» та «Мале філофорне поле». Всі необхідні документи для ліквідації двох заповідників на Керченському півострові (Опуцького та Казантипського) були підготовлені буквально за півроку. Для чого такий поспіх?
Збереження природи? Ні, не чули
За більш ніж шість років окупації кримчани повністю відчули на собі особливості російської казкової реальності. Згадаємо хоча б екологічну халепу в Армянську, горіння танкерів у Керченській протоці, закриття пляжів під військові частини і багато чого іншого. Росія безжально нищить все, що встає на шляху. Байдуже, що це: людські ресурси чи природні.
Керченський півострів вже пережив «будівництво століття» у вигляді «кримського мосту» і траси «Таврида». Так, майже ніхто не звернув уваги на те, скільки історичних шарів було зруйновано під час асфальтування. Можливо, це не такі очевидні речі. Та разом з тим відбулися фатальні зміни в акваторії Керченської протоки, адже, не зважаючи на заяви про «зелене будівництво», про екологічність під час возведення мосту не йдеться взагалі.
Зрештою, коли були готові автомобільні дороги та залізничні шляхи, російська влада дісталася заповідників. Що дає ліквідація? Вона дозволяє не лише скоротити витрати бюджету, але й зменшити територію заповідних зон. Також це знижує статус заповідника, а це означає, що Росія буде використовувати Опук виключно для військових навчань. Так, як цього вересня на «Кавказ 2020», де, за даними української розвідки, були задіяні біля 120 тисяч військових, 3 тисячі броньованих машин (з них – не менше 500 танків), 300 літаків, 250 вертольотів, 50 кораблів та до п’яти підводних човнів. Для Росії Опук – це вже давно не заповідник, а полігон.
Особливо цинічними на цьому тлі видаються акції «Крим – регіон екологічної безпеки та чистоти» або «Зробимо Крим чистим», а також визначення допустимого антропогенного навантаження (максимальна кількість відвідувачів) в 94 людини на день. І жодної згадки про фізичне знищення унікальної пам’ятки від ракет, бомб і снарядів.
Роза КРИМСЬКА
Фото Вікіпедія
Post Views: 241