«Кримський Титан»: заборонити не можна працювати

«Кримський Титан»: заборонити не можна працювати

14.10.2020, 08:49

У серпні 2018 року, в місті Армянську, на півночі тимчасово окупованого Криму стався викид хімічного підприємства кримський «Титан» в атмосферу речовини невідомого походження. На металевих предметах, дахах будинків, на листі дерев утворився маслянистий наліт, що мав жовтуватий відтінок. Спочатку представники окупаційної влади не визнавали проблеми, однак 4 вересня “кримська влада” заявила, що гранично допустима концентрація сірчистого ангідриду в місті та прилеглих селищах перевищила норму. Тільки з Армянська довелося евакуювати в санаторії понад чотири тисячі осіб, три чверті з яких – діти. Школи закрили на три тижні. Київська влада вважає, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

Минуло два роки, і днями Державна екологічна інспекція у Херсонській області повідомила, що «Титан», який з кінця серпня запрацював на повну потужність, продовжує труїти землю на Херсонщині, адже результати аналізів ґрунту показали перевищення шкідливих речовин у майже 18 разів.

Важливий чи проблемний?

«Кримський Титан» — підприємство з виробництва титанової продукції, потужності якого знаходяться в Армянську (Крим).  Рішення про початок будівництва хімічного заводу на півночі Криму було прийнято ще в радянські часи, сам завод запрацював у 1970-ті, у зв’язку з гострим дефіцитом у країні двоокису титану, необхідного для багатьох галузей народного господарства. У 2011 році, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», Закрите акціонерне товариство було перетворене в Приватне акціонерне товариство. Виробництво діоксиду титану здійснюється за сульфатною технологією. Ільменіт або титановий шлак подрібнюють, сушать, а потім розкладають в концентрованій сірчаній кислоті. Оброблений діоксид титану висушують і передають на мікроподрібнення, після чого упаковують і відправляють на склад. До теми ільменіту ми повернемося у цій статті нижче.

Після окупації Росією Криму, завод відмовився реєструватися як юридична особа в Росії і платити податки на території Автономної Республіки Крим.  Однак, у 2015 році приватне акціонерне товариство було зареєстроване в Києві із назвою «Ukrainian Chemical Products».

До осені 2016 року завод «Кримський титан» через ланцюжок компаній, частина яких у Євросоюзі, безпосередньо належав українському бізнесменові Дмитру Фірташеві, а зараз – його бізнес-оточенню. Через кілька місяців після анексії структура управління «Кримським титаном» змінилася, повідомляє Радіо Свобода. На початку червня 2014 року була створена московська компанія ТОВ «Титанові інвестиції». Через місяць вона відкрила своє представництво в Армянську. Засновником і генеральним директором «Титанових інвестицій» став Олександр Валентинович Ємелін – він працював із Фірташем із початку 2000-х, очолював московське представництво угорського газового трейдера Euronit Kereskedelmi, що належить українському мільярдерові. «Титанові інвестиції» перебували під українськими санкціями з 2016 року.

В ніч з 23 на 24 серпня 2018 року в Армянську стався викид невідомої речовини. 28 серпня 2018 року окупаційна влада заявила, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми», причиною викидів шкідливої ​​речовини на півночі півострова є спека і тривала відсутність опадів. За попередніми даними досліджень, причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським Титаном».

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, підприємство «Кримський Титан» являє собою екологічну загрозу не лише для Криму, а й для Херсонської області.

У 2018 році в інтерв’ю  заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак розповідав наступне: “Завод зупинили. У нас є підозри, що з 23-го на 24-е серпня відбулась аварія на заводі, що призвело до першого викиду цих речовин. Це була перша аварія, вона сталась вночі. Є такі самі підозри, з 5-го на 6-е вересня вночі (відбувся) другий етап такої ж аварії. Ми не маємо доступу до окупованої території. Закон забороняє”, – зазначав він.

Також, за його даними, у період від першої до другої аварії норми шкідливих речовин у повітрі, воді та ґрунті не перевищували норму. “Кордон проходить фактично по цьому кислотонакопичувачу, де стояли і наші прикордонники, і наші екологи і все це вимірювалось. І хочу вам сказати, що з 24-го, 25-го і до 6 вересня норми шкідливих речовин у повітрі, воді і ґрунті не відрізнялись від нормальних, вони були в рамках діючих норм. І тільки 6-го вони не стали вище норми, вони стали зростати. Щоб убезпечити дітей, було прийнято рішення вивезти їх”, – підкреслив Гримчак.

Окрім того, заступник міністра ще раз підкреслив, що завод станом на 9 вересня вже не працював. “Ми публікували знімки заводу за 9 вересня, які показують, що труби не димлять, кількість промислового транспорту зменшилась, особистого транспорту людей, які працюють на цьому заводі, теж зменшилась. Роботи фактично зупинено, завод стоїть”, – сказав він.

Також тоді голова Херсонської ОДА повідомив, що не було перевищення концентрації шкідливих речовин у Херсонській області. Також ЗМІ повідомляли, що через викиди хімікатів постраждав 61 український прикордонник.

У Головному управлінні Нацполіції України в Криму і Севастополі вважають, що Росія могла навмисно влаштувати викид хімічних речовин в окупованому Криму з метою дестабілізації ситуації в Херсонській області. У поліції зазначили, що розслідують кримінальне провадження за ч. 1 ст. 241 (забруднення атмосферного повітря) Кримінального кодексу України. Зокрема, правоохоронці розглядають три версії:  – Викид в атмосферу стався у зв’язку з неправильною експлуатацією заводів, розташованих на півночі Криму ( “Кримський титан”, “Кримський содовий завод” і “Кримський бромовий завод”); – Викид в атмосферу стався через пошкодження резервуарів із відходами на заводах “Кримський титан”, “Кримський содовий завод” і “Кримський бромовий завод” під час проведення військових навчань РФ; – Викид в атмосферу РФ здійснила з метою створення масштабної інформаційної кампанії проти України для дестабілізації ситуації на півдні Херсонської області за допомогою організації стихійних мітингів незадоволених екологічною ситуацією місцевих жителів з обох боків адмінкордону з вимогами розблокувати дамбу на Північно-Кримський канал і відновити подання води в Крим для припинення техногенної катастрофи в регіоні.

Також, представник прес-центру Міноборони України Олександр Мотузяник, посилаючись на дані розвідки, заявив, що причина викидів шкідливих речовин у Криму – влучення снарядів у хімічні відстійники під час військових навчань РФ.

У ЗМІ колишній голова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства Олександр Лієв пояснив, що кримський «Титан»  – це підприємство, технологічний цикл якого був тісно пов’язаний з Північно-Кримським каналом. За його словами, раніше дніпровська вода використовувалася в розведенні кислотонакопичувача заводу. Це таке озеро, куди скидаються хімічні відходи. І для того щоб з нього небезпечні випари не потрапляли в атмосферу, їх постійно повинні розбавляти водою. Але через нестачу води цього не робилося.

«Зараз цей кислотонакопичувач нікуди не подівся, а завод працює. Відсутність води на «Кримському титані» – це проблема, яка «відкашлюється», в прямому сенсі цього слова, людям, які живуть у районі від Красноперекопська до Генічеська, а може, і до Херсона. Інших заводів, які безпосередньо і дуже залежали б від води, на території Криму немає», – зауважує Олександр Лієв.

Окупанти призначили винного, Україна цілодобово моніторитиме

Окупанти знайшли кого покарати за викиди заводу. Вони збираються судити колишнього директора підприємства «Титан» в Армянську за порушення безпечної експлуатації хімічного заводу, що призвело до забруднення повітря і масового захворювання людей.

 «Підконтрольна Росії прокуратура Криму затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі щодо колишнього директора хімічного заводу в Армянську», – повідомляв Укрінформ. За даними підконтрольної РФ прокуратури Криму, колишній керівник «Титану» в період з січня 2017 року до вересня 2018 року допустив порушення правил безпечної експлуатації об’єкта розміщення відходів – кислотонакопичувача, що призвело до значного збільшення в ньому концентрації кислих солей і з’єднань.

«В результаті сталася серія викидів в атмосферу в місті Армянську і селі Перекоп забруднюючих речовин, що призвело до забруднення повітря, а також спричинило масове захворювання мешканців зазначених населених пунктів», – повідомляли в «прокуратурі Криму». Колишнього директора підприємства обвинуватили в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 247 Кримінального кодексу Росії (порушення правил поводження з екологічно небезпечними речовинами і відходами, що спричинило забруднення довкілля і з необережності масове захворювання людей), ч. 2 ст. 251 Кримінального кодексу Росії (порушення правил викиду в атмосферу забруднюючих речовин або порушення експлуатації установок, споруд та інших об’єктів, якщо ці діяння призвели до забруднення чи іншої зміни природних властивостей повітря, що спричинило з необережності заподіяння шкоди здоров’ю людини).

У вересні 2020 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області повідомила, що Кримський «Титан», який з кінця серпня запрацював на повну потужність, продовжує труїти землю на Херсонщині. Результати аналізів ґрунту показали перевищення шкідливих речовин у майже 18 разів.

У зв’язку з цим на Херсонщині стаціонарні пости цілодобово в режимі онлайн здійснюватимуть моніторинг довкілля для того, щоб контролювати ситуацію з кримським «Титаном». Про це  9 жовтня, на брифінгу у Херсоні заявив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

«З приводу заводу «Титан» – ряд доручень, які ми сьогодні дали в рамках наради, включають у себе ті заходи, які дозволять у подальшому превентивно діяти у разі виявлення якихось індикаторів негативного впливу… У першу чергу – забезпечити нормальний, якісний моніторинг. Я попросив долучитися до нашої наради сьогодні представників Харківського інституту екологічних проблем, який у підпорядкуванні міністерства знаходиться. Представник повідомив про те, що…є певні рекомендації про те, як, де потрібно встановити стаціонарні пости», – сказав Стрілець.

Він також зазначив, що у ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області є пересувна лабораторія моніторингу навколишнього середовища та впливу хімічних факторів з сучасним обладнанням найкращих виробників, тому сумнівів у тих даних, що вона збирає, не має бути.

Ільменіт і схеми        

Керівник українського Центру журналістських розслідувань Валентина Самар неодноразово розповідала, що українська влада чудово обізнана про незаконне постачання ільменіту до окупованого Криму.

«Завод ще при будівництві був заточений на український ільменіт, який добувають на родовищах Житомирської області й збагачують для постачання до Криму. За часів президентства Віктора Януковича бізнесмен Дмитро Фірташ сконцентрував у своїх руках контроль практично над повним циклом титанового виробництва: від видобутку на родовищах до виробництва на «Кримському титані». Закон про вільну економічну зону «Крим» дозволив йому зберегти ланцюжок. Навіть після того, як Європейський союз запровадив секторальні санкції проти Криму, закривши для судноплавства порти, бізнесу Фірташа це не стосувалося, саме завдяки тому, що в нього є велике лобі в українському уряді та Адміністрації президента», –  каже Самар.

Журналісти-розслідувачі також давно наголошують, що за даними різних джерел, держава Україна відправляє свій ільменіт не тільки російському Ростеху, а ще й до окупованого Криму, на завод «Кримський титан». Туди сировина потрапляє вже не через австрійських, а через турецьких посередників.

«Складно повірити, що таке насправді можливо, тим не менше — це факт. Російська військова промисловість з радянських часів залежить від української сировини. І Україна, незважаючи на пряму військову агресію та окупацію військами РФ частини своєї території, продовжує постачати цю сировину російським заводам. Поставки ільменіту й рутилу до Росії тривали в період гарячих бойових дій, коли колони російської військової техніки щодня заходили на територію України, і тривають донині. Найнеприємніше, що здійснює їх не якийсь там непатріотичний олігарх, а власне українська держава. Яким божевіллям це не здавалося б, але саме державні підприємства здійснюють поставки ільменітового та рутилового концентрату до Росії», – пише Денис Казанський.

Як вплинути на Росію

Експерти сходяться на думці, що потрібно після деокупації Криму заборонити роботу заводу. А зараз  говорити про факти забруднення та викидів «Титаном» під час міжнародних зустрічей та застосовувати санкції.

Доктор економічних наук Євген Хлобистов переконаний, що долучення України до “Декларації про зацікавленість у сфері зміни клімату за участі корінних народів” могло б дати механізми впливу на Росію у зв’язку з викидами хімічного підприємства “Титан” в Армянську.

“Україна як держава не може впливати на діяльність підприємства “Титан”, яке знаходиться в Армянську, тому що воно – поза контролем української держави і українською юрисдикцією. Але якби Україна долучилася до цієї декларації, це б був ще один спосіб впливу на Російську Федерація щодо виконання нею вимог екологічної безпеки і забезпечення сприятливих умов роботи і функціонування цього підприємства”, – наголосив експерт.

Окремі експерти також вважають, що на роботу хімічних підприємств у Криму можуть впливати міжнародні правові акти. Декларація ж могла б мати ключовий вплив на теплоенергетичні підприємства Криму. “Оскільки йдеться про глобальне потепління, ключового значення декларації і саміту ООН можна очікувати від підприємств енергетики. Це не стосується хімічних підприємств. Це стосується незаконного видобутку вуглеців і їх спалювання на двох електростанціях, які працюють у Криму”, – пояснює юрист-міжнародник  Борис Бабін.

Росія ж, вважає експерт, максимально довго експлуатуватиме підприємство “Титан”, не замислюючись про знищення кримської екології і загрозу здоров’ю населення.

Додамо, що всі ці факти потрібно ретельно задокументувати, і не лише по одиничні факти, а все, що стосується знищення об’єктів природно-заповідного фонду державою – окупантом Російською Федерацією, адже через це й погіршується екологія загалом.

Андрій БОБАК

Фото з публічних джерел

278 views

Уся Аналітика

Розгорнути більше...