Яким буде Крим після деокупації?

10 років окупації, під якою перебуває Кримський півострів станом на 2024 рік, створили дуже відчутний розрив між Кримом і вільними територіями України. Це пов’язано з тим, що у 2014 році разом із російськими військами, які як сарана поширились півостровом за лічені дні лютого-березня, почався період запровадження на окупованому українському півострові російських «порядків». Незаконне поширення в Криму російського законодавства, а також інтеграція півострова в соціальну та економічну структуру російської федерації – суттєво змінило ландшафт окупованого Криму. Ще більше таку ситуацію погіршив той факт, що Крим був накритий хвилею незаконної міграції, яка затопила півострів російськими «понаїхавшими». А це не лише змінило цифру в демографічній статистиці незаконно діючого нині «Кримстату». Громадяни росії, які незаконно їдуть у Крим, привозять із собою почасти не властиві українському суспільству традиції та патерни поведінки. Тому, не варто дивуватися тому, що після деокупації ми повернемося вже зовсім в інший Крим.

Проте, суттєві зміни відбулися не лише в окупованому Криму. Вільна територія України з 2014 року зазнала колосальних змін під впливом Революції Гідності, окупації частини території, початку бойових дій в 2014 році та повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Але якщо зміни, які відбулися в окупованому Криму, можна загалом окреслити як повернення у минуле. То зміни на вільній території України є спробою (із різним ступенем успіху) подолати минуле та наблизитися до бажаного майбутнього.

У зв’язку з цим, окупований Крим і вільна територія України на цей момент багато в чому є певними протилежностями. І після відновлення контролю над Кримом –розпочнеться довгий процес реінтеграції Криму до загальноукраїнського простору. Саме тому ми вирішили коротко розглянути найважливіші зміни, які відбулися на вільній території України з 2014 року. А також уявити, як ці зміни можуть бути запроваджені в Криму після деокупації та як це вплине на життя кримчан. Звісно, що перелік таких змін може бути дуже довгим, саме тому ми вирішили сфокусуватися на тих елементах, які будуть найбільш відчутними для населення Криму.

Децентралізація

Реформа децентралізації, яка розпочалася в Україні після 2014 року, стала однією з найбільш успішних та масштабних реформ. Вона запровадила передачу значних повноважень і фінансових ресурсів від центральної влади до місцевих громад. Результатом реформи стали:

• Фінансова незалежність: Місцеві бюджети збільшилися в кілька разів, що дозволило громадам самостійно вирішувати питання місцевого значення та ефективно використовувати кошти. Це значно відрізняється від стану речей до 2014 року, коли всі фінансові ресурси перебували у рамках централізованої вертикалі, а отримання коштів громадами на реалізацію важливих для людей проєктів потребувало наявності політичних звʼязків, а отже часто було непропозорим і корупційним.
• Підвищення якості послуг: Завдяки децентралізації багато місцевих послуг стали доступнішими й якіснішими. Наприклад, завдяки широким повноваженням та ресурсам, місцева влада отримала можливість будувати та модернізувати заклади освіти, лікарні та іншу важливу інфраструктуру.
• Залучення громадськості: Місцеві громади активно включаються у процес ухвалення рішень через громадські слухання, бюджети участі та інші форми співпраці між владою і громадянами. Завдяки цим існтрументам люди можуть висловлювати свої потреби, пропозиції та зауваження, що дозволяє створювати більш ефективні та адресні рішення. Це сприяє підвищенню довіри до влади, покращенню соціальної згуртованості та підвищенню відповідальності як з боку громадян, так і з боку органів влади. У результаті, це веде до покращення якості інфраструктури, соціальних послуг і загального рівня життя на місцях. А головне – громадяни відчувають свою залученість та бачать практичну реалізацію своєї участі у прийнятті рішень.

На відміну від успіхів на вільній території України, в окупованому Криму російська влада безперервно централізує управління, що призвело до фактичної ліквідації місцевого самоврядування. А всі рішення ухвалюються на федеральному та регіональному рівнях без урахування потреб місцевих жителів.

Після звільнення Криму, децентралізація стане одним із найважливіших напрямів розвитку. Мешканці Криму зможуть самостійно вирішувати, як розвивати свої міста, села та селища, оскільки рішення більше не будуть нав’язуватися з центру, як це відбувається під російською окупацією. Запровадження на території півострова реформи децентралізації матиме наслідком:

• Підвищення якості життя: Кримчани отримають можливість безпосередньо впливати на те, куди спрямовуються місцеві ресурси, що призведе до покращення інфраструктури, освіти, охорони здоров’я та інших важливих сфер.
• Розвиток громад: Місцеві громади зможуть реалізовувати власні ініціативи та проекти, що підвищить рівень згуртованості і створить нові можливості для розвитку регіону.
• Підвищення довіри до влади: Децентралізація дозволить кримчанам відчувати себе частиною процесу управління, що сприятиме зміцненню довіри до української держави та її інститутів. А також – укріпленню демократії.

Проте, варто підкреслити, що децентралізація не розпочнеться на півострові одразу після його звільнення. Необхідним буде певний стабілізаційний період, протягом якого відбудеться реінтеграція Криму в інформаційний, політичний та адміністративний простір України. І вже з тієї точки розпочнеться рух у напрямку децентралізації та передачі більших повноважень і фінансових ресурсів безпосередньо до громад реінтегрованого українського Криму.

Створення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП)

Із початком реформи децентралізації, створення моделі Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) стало важливим елементом передачі повноважень на місцевий рівень. ЦНАПи почали відкриватися по всій країні, зокрема в об’єднаних територіальних громадах, забезпечуючи доступність послуг навіть у віддалених регіонах.

ЦНАПи стали символом успішної адміністративної реформи в Україні. Вони забезпечили прозорість, ефективність та доступність адміністративних послуг для громадян і бізнесу. Система ЦНАП стала моделлю для наслідування в інших країнах, а також прикладом того, як децентралізація може поліпшити якість державного управління на місцевому рівні. Це також посприяло зменшенню корупції в державних органах, оскільки усунуло необхідність безпосередньої взаємодії громадян з чиновниками.

Для українців систему ЦНАП можна описати одним словом – зручність. ЦНАПи надають широкий спектр послуг в одному місці, що значно спростило життя звичайних людей і радикально зменшило час спілкування громадян з представниками держави. Дуже показовою у цьому плані є оцінка експерта Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука: «Нині українці звикли до ЦНАП не лише як до позитивної вітчизняної новації, а дійсно як до комфортного місця отримання адмінпослуг. У більшості громад України ЦНАП за цей час пройшли велику еволюцію і часто випереджають західні аналоги. Великий спектр послуг: від реєстрації місця проживання, нерухомості, бізнесу, до адмінпослуг соціального характеру та реєстрації авто. Комфортні безбар’єрні приміщення зі зручним зонуванням, дитячими куточками, місцями самообслуговування та супутніми послугами. Розширені прийомні години, в тому числі робота без обідніх перерв, щонайменше один продовжений робочий день до 20 години, і часто робота у суботу. І багато інших новацій. Головне, що самі споживачі послуг оцінюють роботу ЦНАП позитивно – у діапазоні 92-95% задоволених клієнтів»[1].

Вплив на кримчан. На окупованому півострові адміністративні послуги надаються через застарілі та бюрократичні канали, часто супроводжуються корупцією і складнощами доступу. У росії ці проблеми є поширеними по всій країні, що свідчить про загальний занепад у сфері надання адміністративних послуг. Оскільки сфера послуг для населення безпосередньо пов’язана з ефективністю місцевого самоврядування, то в окупованому Криму неможливо очікувати суттєвого покращення у цій сфері, оскільки, як зазначалося вище, росія з 2014 року продовжує безперервну централізацію влади.

Впровадження ЦНАПів після деокупації змінить для кримчан спосіб отримання адміністративних послуг. Можна навіть сміливо заявити, що це стане справжньою революцією у взаємодії влади з громадянами:

• Зручність і доступність: Кримчани зможуть отримувати адміністративні послуги швидко, без зайвих затримок і бюрократії. Це включає отримання паспортів, реєстрацію нерухомості, соціальну допомогу та інші послуги в одному місці.
• Поліпшення якості обслуговування: Стандарти надання послуг, впроваджені через ЦНАП, забезпечать кримчанам доступ до якісного обслуговування, що є невід’ємною частиною високого рівня життя.

Євроінтеграція

Євроінтеграція стала найважливішим напрямком розвитку України після Революції Гідності 2014 року. Завдяки активним реформам, впровадженню європейських стандартів та посиленню співпраці з Європейським Союзом, Україна досягла значних успіхів у багатьох сферах, включаючи економіку, правосуддя та державне управління. Цей шлях не лише зміцнив державу, але й став джерелом натхнення та надії для мільйонів українців.
Серед головних успіхів євроінтеграції на цей момент можна підкреслити наступні:

• Безвізовий режим: З 2017 року українці отримали можливість подорожувати до країн ЄС без віз, що стало важливим кроком у зближенні з Європою. Лише за два роки від дати набуття чинності безвізового режиму українців здійснили понад 40 мільйонів поїздок до держав ЄС[2].
• Угода про асоціацію: Україна успішно впроваджує положення Угоди про асоціацію з ЄС, що включає гармонізацію законодавства, покращення стандартів якості продукції, прав людини, екології тощо. Імплементація таких положень це не якісь бюрократичні дрібниці. Один з найбільш відчутних позитивних впливів – підвищення стандартів якості продукції та безпеки споживачів. Наприклад, завдяки гармонізації українських стандартів із європейськими, на ринку з’явилося більше якісних і безпечних товарів, зокрема – продуктів харчування. Українські виробники були змушені підвищити стандарти виробництва, що сприяло покращенню якості продукції. Це не лише забезпечило українцям доступ до більш якісних продуктів, але й підвищило довіру споживачів до національних виробників.
• Переговори про членство: У 2023 році розпочалися офіційні переговори щодо членства України в ЄС. Початок цього процесу символізує визнання значного прогресу, досягнутого Україною на шляху до європейських стандартів, і може стати ключовим етапом у трансформації держави, а саме: підвищення рівня життя та соціальних стандартів, забезпечення вільного руху європейським простором і поглиблення демократичних інститутів. Ці перспективи роблять переговори про членство України в ЄС одним із найважливіших етапів у нашій сучасній історії, закладаючи основу для процвітання та стабільного розвитку на довгі роки вперед.

Вплив на кримчан. Під час російської окупації Крим опинився в ізоляції від європейських країн та позбавлений можливостей для інтеграції з ЄС. Російська система, яка вкорінюється на півострові, характеризується низькими стандартами якості життя, обмеженням свобод і прав людини, мілітаризацією суспільства, а також економічною стагнацією. Саме в росії останні роки демонструють посилення авторитаризму, ізоляцію від Заходу та деградацію стандартів життя.

Звільнення Криму відкриє для його мешканців нові можливості, пов’язані з євроінтеграцією України.

• Безвізові подорожі: Кримчани зможуть вільно подорожувати до країн Європейського Союзу, що відкриє нові горизонти для навчання, роботи, туризму та культурного обміну.
• Європейські стандарти: Впровадження європейських стандартів у сфері освіти, охорони здоров’я, прав людини та навколишнього середовища підвищить якість життя на півострові, забезпечить рівний доступ до якісних послуг і товарів.
• Економічні можливості: Інтеграція Криму до європейського економічного простору сприятиме розвитку малого і середнього бізнесу, створенню нових робочих місць та залученню інвестицій, що стимулюватиме економічне відродження регіону.

Після звільнення півострова від російської окупації, процес євроінтеграції стане ключовим фактором у відновленні Криму, сприяючи його економічному розвитку, інтеграції в український простір та поверненню до європейських цінностей.

Цифровізація

Після 2014 року в Україні відбулася справжня цифрова революція, яка перетворила нашу країну на лідера у впровадженні сучасних технологій. Завдяки ініціативам, таким як платформа «Дія» та системи електронного урядування, українці отримали безпрецедентний доступ до державних послуг онлайн, що значно спростило взаємодію з державними інституціями.

Ключові успіхи цифровізації:

• Платформа «Дія»: Громадяни можуть отримувати більше ніж 70 державних послуг онлайн, включаючи оформлення документів, сплату податків, реєстрацію бізнесу та багато іншого.
• Цифрова економіка: Україна створила сприятливі умови для розвитку ІТ-сектору, підтримки стартапів та залучення інвестицій, що перетворило її на важливий технологічний хаб у Східній Європі.
• Розвиток сфери послуг: Сучасні цифрові технології трансформували також і сферу послуг. Розвиток таких компаній, як Нова Пошта, Розетка, сервіс таксі «Уклон» і Монобанк, зробив життя українців значно зручнішим. Нова Пошта забезпечує швидку і надійну доставку по всій країні, Розетка стала одним із найбільших онлайн-ритейлерів, а Монобанк – інноваційний онлайн-банк, який дозволяє клієнтам обслуговуватися без відвідування жодних фізичних відділень. Ці досягнення демонструють, як цифровізація проникає в усі аспекти життя, підвищуючи якість послуг і зручність для споживачів.

Вплив на Крим після деокупації:

На окупованому Кримському півострові ситуація залишається на рівні стагнації. Впровадження цифрових технологій стримується через відсталість російської інфраструктури та контроль над інформаційним простором. Кримчани змушені користуватися послугами кількох застарілих банків, які є ізольованими від світу та не пропонують сучасних цифрових сервісів. Пошта працює неефективно, доставка є повільною та ненадійною, а доступ до якісних товарів обмежений через відсутність сучасних рітейлерів. Усе це ставить мешканців окупованого Криму в несприятливе становище порівняно з мешканцями вільної України, де цифровізація суттєво підвищує якість життя.

Після звільнення Криму цифровізація відіграватиме ключову роль у відновленні півострова, забезпечуючи швидке та ефективне повернення його до складу єдиної української держави та інтеграції в сучасний цифровий світ. Цифровізація позитивно вплине на якість життя кримчан:

• Швидке отримання послуг: Можливість отримувати державні послуги онлайн зекономить час і ресурси кримчан, дозволяючи оформлювати документи, реєструвати бізнес та отримувати соціальну допомогу дистанційно.
• Розвиток сфери послуг: Після деокупації на півостріві розпочнуть діяльність такі зручні сервіси, як «Нова Пошта», «Розетка», «Монобанк», сервіс замовлення таксі «Уклон» і багато інших, що значно полегшить життя кримчанам, забезпечуючи швидку доставку, доступ до широкого асортименту товарів і сучасних послуг.

Висновки

Після деокупації Криму на півострові розпочнеться складний і довготривалий процес реінтеграції, який спрямований на повернення Криму до складу України у соціальному, економічному, політичному та культурному плані. Протягом останніх десяти років окупації Крим зазнав значних змін, які віддалили його від решти України. Однак, завдяки реформам, проведеним на вільних територіях України з 2014 року, зокрема децентралізації, цифровізації та євроінтеграції, з’явилися потужні інструменти для швидкої адаптації півострова до сучасних умов.

Децентралізація, яка успішно реалізується на вільній території України, дозволить кримчанам самостійно вирішувати, як використовувати місцеві ресурси, зокрема для покращення інфраструктури, модернізації шкіл, лікарень та інших важливих об’єктів. Це означає, що люди зможуть впливати на те, куди йдуть кошти, і які проекти будуть реалізовані у їхніх містах та селах, що безпосередньо покращить повсякденне життя кожного мешканця. Впровадження ЦНАПів на півострові значно спростить доступ до адміністративних послуг, які будуть надаватися швидко і прозоро, усуваючи бюрократичні перепони і корупцію. Євроінтеграція відкриє нові можливості для кримчан у вигляді безвізових подорожей, впровадження європейських стандартів якості та розвитку економіки. Цифровізація ж забезпечить доступ до сучасних послуг, таких як онлайн-банкінг, електронні адміністративні послуги, швидкий мобільний зв’язок та розвиток інноваційних компаній, які значно підвищать рівень життя на півострові.

Завдяки комплексу усіх цих змін Крим зможе поступово відновити свій економічний і соціальний потенціал, стати частиною європейського простору і знову зайняти гідне місце в складі України. Процес реінтеграції не буде легким, але він є необхідним і неминучим для відновлення справедливості та повернення Криму до українського суспільства.

Владислав МІРОШНИЧЕНКО

___________________________________

[1] https://decentralization.ua/news/15436

[2] https://www.radiosvoboda.org/a/news-bezviz-poyizdky-eu/29992791.html