Експертна оцінка діяльності Української православної церкви в Криму у світлі міжнародного права та національного законодавства України
02.02.2023, 14:25
Поділитись
З 2014 року журналістами газети “Кримська світлиця”, інтернет-видання “Голос Криму. Культура” та юристами Регіонального центру прав людини проводиться документування та висвітлення антиукраїнської антидержавної діяльності Кримських єпархій Української Православної Церкви (надалі УПЦ) у єдності з Московським Патріархатом: Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ, Джанкойська єпархія УПУ, Феодосійська єпархія УПЦ. У журналістських та експертних публікаціях фіксуються факти підтримки всієї структури УПЦ в Криму агресивної війни Російської Федерації (надалі РФ) проти України, в тому числі – легітимізацію окупації Криму та виправдання повномасштабного вторгнення, що має місце 24 лютого 2022 року. У матеріалах чітко визначено взаємодія Кримських єпархій УПЦ МП з Російською Православною Церквою (надалі РПЦ) та входження до цієї структури у підпорядкування. За період з 2016 року по 2022 рік на дану тематику було підготовлено та опубліковано понад 20 моніторингових та аналітичних матеріалів – перелік статей додається.
Теми, що висвітлювалися журналістами та експертами:
Пропаганда та підтримка в Криму російського мілітаризму
Із самого початку окупації Криму влада РФ заходилася здійснювати його послідовну та інтенсивну мілітаризацію, засуджену Резолюціями ГА ООН від 17 грудня 2018 року[1], 9 грудня 2019 року[2], 7 грудня 2020 року[3], 9 грудня 2021 року[4]. В цих резолюціях, серед іншого, наголошується на міжнародно-правовій забороні окупаційній державі примушувати до вступу у її збройні сили населення окупованої території, в тому числі, схиляти до добровільної служби засобами пропаганди.
Між тим, російською владою на території Криму протягом всього часу окупації проводиться інтенсивна пропаганда мілітаризму, культу «славных традиций русского оружия», престижу та почесності служби в російській армії тощо. В рамках пропагандистських заходів ведеться масштабна робота в закладах освіти, до якої залучаються, в тому числі, представники Кримських єпархій УПЦ (МП).
Зокрема, 2 квітня 2015 року митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар від імені ввіреної йому єпархії підписав із Чорноморським флотом РФ «Договір про співпрацю та взаємодію»[5]. Цей договір діє і понині, тобто єпархія, ввірена митрополиту Лазарю знаходиться у відносинах співпраці та взаємодії з ЧФ РФ, з кораблів якої здійснюються ракетні атаки території України.
У червні 2016 року духовенство Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП освятило пам’ятник російським воякам, що брали участь в окупації Криму в 2014 році[6].
Також священнослужителі Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП у жовтні 2016 року провели на теренах Криму ряд «Уроків патріотизму», в ході яких активно возвеличувався російський мілітаризм, а президент РФ Владімір Путін презентувався учням як «справжній супергерой сьогодення»[7].
У грудні 2016 року кримськими священниками УПЦ МП був освячений пам’ятник «Народному ополчению всех времён»[8].
14 січня 2017 року митрополит Феодосійський та Керченський УПЦ МП Платон публічно освятив зенітні ракетні системи Збройних Сил РФ С-400 «Тріумф»[9].
21-25 червня 2017 р. у Севастополі за благословенням очільника РПЦ патріарха Кирила і за підтримки Ради при президенті РФ у справах «казачєства» та Міністерства освіти і науки РФ відбувся «ІІ євразійський форум “казачої” молоді» «Казачье единство-2017». В урочистому відкритті даної події брав участь в тому числі митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. Сімферопольська і Кримська єпархія була зазначена як один з організаторів даного «казачого» форуму[10].
22 жовтня 2018 благочинний Кіровсько-Білогірського церковного округу протоієрей Георгій Барзул під час урочистих заходів благословив на «гідне виконання військового обов’язку» призовників перед незаконним відправленням на строкову службу до лав окупаційних збройних сил[11]. В подальшому у 2018 році також були задокументовані непоодинокі випадки співпраці кримських кліриків з окупаційними військами РФ[12].
Задокументовані також численні випадки співпраці кримського духовенства УПЦ МП з парамілітарними формуваннями, що в тому числі відіграли істотну роль у встановленні російського окупаційного режиму у 2014 році[13].
Стирання української ідентичності у дітей та юнацтва
Окрім пропаганди мілітаризму, церква також бере активну участь в асиміляції українських дітей та молоді окупованого півострову через витиснення української ідентичності російською[14].
16 жовтня 2016 року в урочистому відкритті ІІ з’їзду кримських русистів (фахівців російської філології) спільно з представниками окупаційної влади взяв участь очільник Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ (МП) Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, який зазначив: «У сучасному глобальному просторі боротьба за збереження чистоти російського слова, за діяльне продовження великої місії російської словесності має цілковито особливе значення»[15].
14 жовтня 2016 року на стадіоні «головного управління МНС Росії по Республіці Крим» відбувся урочистий захід з нагоди зарахування 32-х учнів Сімферопольської академічної гімназії до кадетів МНС Росії, де учні, що є громадянами України за правом народження, склали урочисту присягу на вірність РФ. Участь у даному заході взяв також посадовець Кримської єпархії – керівник відділу із взаємодії з силовими відомствами протоієрей Дмитро Кротков[16].
29 жовтня 2016 року на церемонії вступу до лав «Юнармії» близько тисячі школярів з м. Севастополя, керівник відділу релігійної освіти Севастопольського благочиння УПЦ МП священик Михайло Вікторов передав школярам благословення митрополита Лазаря і побажав «пронести через все життя ті чесноти, якими славиться насамперед російська людина»[17].
У лютому 2021 року помічник благочинного Євпаторійського церковного округу, священик Миколаївського собору Дмитро Чкана відвідав церемонію складання присяги вихованцями військово-спортивного клубу «Патріот», побажавши їм «нелицемірної любові до Батьківщини»[18].
У березні 2021 року священиками УПЦ МП Дмитром Кротковим і Григорієм Коцюком була проведена зустріч з учнями «казачого» класу Сімферопольської загальноосвітньої школи № 10, в ході якої розповіли про збройний конфлікт на Донбасі як про «агресію київського режиму»[19].
Активним стиранням української ідентичності у підлітків та юнацтва займається також організація «Братство православних слідопитів Сімферопольської і Кримської єпархії РПЦ», що діє по благословенню митрополита Лазаря під гаслом «Будь готов! – Всегда готов за Бога и Россию!»[20].
Незаконна діяльність на території археологічної пам’ятки національного значення «Херсонес Таврійський»
Археологічний об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» є археологічною пам’яткою України національного значення та одночасно входить до списку всесвітньою пам’ятки ЮНЕСКО (англ. UNESCO). Згідно норм міжнародного гуманітарного права РФ як держава має повністю дотримуватись встановленого правового режиму охорони пам’яток на окупованій території, утримуватись від дій щодо їх пошкодження чи руйнування (ст. 43 та ст. 56 Гаазького положення 1907 року про закони та звичаї війни на суходолі), підтримувати зусилля національних органів окупованої території по збереженню культурної спадщини (пункт 1 т. 5 Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту). На практиці це, зокрема, означає, що будь-які будівельні роботи на території Херсонесу мають погоджуватися з Комітетом всесвітньої спадщини UNESCO (ст. 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
РФ повністю ігнорує зазначені вище норми, поводячись із Херсонесом Таврійським на власний розсуд. Так, 15 грудня 2017 року Міністерство Культури РФ разом з Патріаршою радою по культурі (структура у складі РПЦ) затвердила концепцію створення історико-археологічного парку. Оператором проекту цього парку виступив фонд «Моя історія»[21]. В рамках концепції парку заплановані масштабні будівельні роботи на території пам’ятки, які очевидно вплинуть на її зовнішній вид та автентичність[22]. 20 серпня 2021 року було закладено пам’ятний камінь на честь початку будівництва парку. У закладенні та освяченні каменю взяли участь митрополит РПЦ Тихон Шевкунов та благочинний Севастополя, священник УПЦ МП Сергій Халюта. Ніякого погодження відповідних дій з Україною як законним власником археологічної пам’ятки чи з UNESCO проведено не було.
Таким чином, діяльність офіційних представників УПЦ МП та РПЦ спрямована на легітимізацію злочинної діяльності окупаційної влади щодо пам’ятки України національного значення.
Підтримка повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України
З початку повномасштабного вторгнення російських військ до України, що відбулось 24 лютого 2022 року священники Севастопольського благочиння УПЦ МП неодноразово проводили зустрічі з російськими військовослужбовцями, «підкріплюючи їхній бойовий дух і підтримуючи правильну мотивацію», про що самі відкрито заявляли. Так, 14 березня протоієрей Севастопольського благочиння УПЦ МП Василь Гумаров, який також є «помічником» начальника відділення з роботи з віруючими військовослужбовцями військово-політичного відділу окупаційного Чорноморського флоту РФ, провів із військовослужбовцями планову бесіду на тему «Блаженні миротворці»[23].
25 квітня 2022 року священнослужитель УПЦ (Московського патріархату), благочинний Севастополя Сергій Халюта дав інтерв’ю російському провладному медіаресурсу «Независимое телевидение Севастополя», де зазначив, що воюючи в Україні росіяни «рятують весь світ», а також назвав російських військових уособленням християнства[24]. Це є ще одним підтвердженням того, що структури УПЦ МП на території Криму активно співпрацюють з окупаційною владою і сприяють їй у веденні війни проти України, здійснюючи під виглядом пастирської діяльності агітаційну та пропагандистську роботу серед особового складу військових підрозділів.
12 листопада 2022 року підконтрольний російським окупантам телеканал “СТВ” (“Севастопольское независимое телевидение”) оприлюднив запис інтерв’ю з “помічником благочинного Севастопольського округу УПЦ МП – тепер Російської Православної Церкви зі взаємодії з навчальними закладами” “протоєреєм” Міхаілом Вікторовим, який намагався виправдовувати війну РФ проти України “духовними цінностями нашої вітчизни”. В ході інтерв’ю, назвавши президента РФ Владіміра Путіна “людиною, якій Господь Бог доручив нести відповідальність за кожного з нас”, Міхаіл Вікторов запевнив, що розв’язана ним війна проти України “не може не викликати молитовної та духовної підтримки”, оскільки, за його словами, ведеться “через рішення не придбати чи довести щось, а захистити”[25].
Висвітлені вище факти дають підстави стверджувати, що антиукраїнська діяльність має системний характер, не зводиться до позиції якихось окремих священнослужителів, а є послідовною політикою єпархій УПЦ МП в Криму. Про це свідчать, зокрема, регулярність та системність такої діяльності (вона ведеться з 2014 року), а також участь у ній посадових осіб церковних структур (очільників єпархій, секретарів єпархій, керівників єпархіальних відділів, благочинних тощо).
Московський патріархат в Криму та рішення РНБО України від 01 грудня 2022 року
1 грудня 2022 року Указом Президента України було введено в дію рішення РНБО від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Ним було введено санкції проти ряду церковних діячів Московського Патріархату в Криму, а саме, проти митрополита Лазаря, митрополита Алексія, єпископа Калініка, єпископа Агафона, митрополита Платона.
Водночас, поза увагою РНБО залишились клірики кримських єпархій, що не мають єпископського сану, але також причетні до системної антиукраїнської діяльності, як от благочинний Севастополя Сергій Халюта та секретар Сімферопольської єпархії Олександр Якушечкін[26].
Вважаємо, що в подальшому державним органам безпеки України слід провести додаткові заходи щодо дослідження антиукраїнської діяльності церковних структур Криму та виявити осіб, причетних до такої діяльності.
Важливим є також усвідомлення значення недавніх змін канонічно-адміністративного статусу єпархій Московського патріархату в Криму у світлі рішення РНБО від 01 грудня 2022 року.
У складі УПЦ МП на території Криму до травня-червня 2022 року існувало три єпархії: Сімферопольська і Кримська, очолювана митрополитом Лазарем (Швецем), Джанкойська, очолювана єпископом Алексієм (Овсянніковим) та Феодосійська, очолювана митрополитом Платоном (Удовенком).
27 травня 2022 року відбувся Собор УПЦ МП, на якому були прийняті поправки до Статуту цієї релігійної організації, спрямовані на певне її дистанціювання від Московської Патріархії. Делегація Сімферопольської і Кримської єпархії на чолі з митрополитом Лазарем взяла участь у даному Соборі в режимі відеоконференції та одноголосно проголосувала проти поправок до Статуту, зазначивши, що залишається під омофором Патріарха Московського[27]. Щодо участі у Соборі делегацій від Феодосійської та Джанкойської єпархій інформація відсутня, але судячи з подальшого розвитку подій, їхня позиція не відрізняється від позиції Сімферопольської і Кримської єпархії.
7 червня 2022 року у резиденції патріарха Московського Кіріла відбулось засідання Священного Синоду РПЦ, на якій Синодом були заслухані заяви митрополита Лазаря, митрополита Платона та єпископа Алексія про передачу ввірених їм єпархій в безпосереднє підпорядкування патріарху Московському. В результаті заяви були задоволені, єпархії прийняті в безпосереднє канонічне та адміністративне підпорядкування патріарху Московському та поєднані в нову церковну структуру – Кримську митрополію на чолі з митрополитом Лазарем. Жодних заперечень проти цього з боку керівництва УПЦ МП висловлено не було.
Таким чином, наразі Кримська митрополія у складі Сімферопольської, Джанкойської та Феодосійської єпархій та самі ці єпархії однозначно є релігійними організаціями, афілійованими із центрами впливу в Російській Федерації в розумінні рішення Ради національної безпеки і оборони від 01 грудня 2022 року. У разі прийняття в подальшому Верховною Радою України законодавства про унеможливлення діяльності на території України релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації, з’являться правові підстави для заборони діяльності Кримської митрополії, Сімферопольської, Джанкойської та Феодосійської єпархій у складі РПЦ.
Порушення міжнародного права та норм законодавства України духовенством Московського патріархату в Криму.
– Пропаганда мілітаризму як порушення міжнародного гуманітарного прав.
Як уже зазначалось вище, Генасамблея ООН розглядає пропаганду служби в збройних силах РФ як один із засобів незаконної мілітаризації Криму, що порушує зобов’язання окупаційної держави за міжнародним гуманітарним правом, зокрема, за ст. 51 Женевської конвенції 1949 року Про захист цивільного населення під час війни. Відповідно, пропагуючи необхідність та почесність служби в Збройних Силах РФ для кримчан, священнослужителі стають співучасниками цього порушення.
– Норми кримінального права України, за якими може бути кваліфікована відповідна діяльність.
Системна антиукраїнська пропаганда, підтримка збройних сил РФ. Що ведуть війну проти України, може підпадати під наступні статті Кримінального кодексу України:
Стаття 111. Державна зрада
Стаття 111–1. Колабораційна діяльність
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
Стаття 436-2. Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників
Висновки
Антиукраїнська діяльність церковних структур Московського патріархату в Криму є послідовною та системною політикою цих структур.
Така діяльність також може бути кваліфікована в якості кримінальних правопорушень за рядом статей Кримінального кодексу України.
Пропаганда мілітаризму з ціллю створити у кримчан мотивацію до служби в російській армії є порушенням міжнародного права.
Оскільки з червня 2022 року єпархії на територію Криму перейшли у безпосереднє підпорядкування РПЦ, у разі прийняття Верховною Радою законодавства про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації виникне правова підстава для заборони діяльності цих єпархій.
Микола КІККАС, юрист Регіонального центрк прав людини,
експерт групи «Гуманітарна політика»
Міжнародної експертної мережі «Кримська платформа»