Сформована концепція реалізації культурної політики є критично важливою складовою деокупації Криму
Поділитись
У Києві 20 грудня експерти презентуватимуть звіт «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у чотирьох сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній».
Над напрямком, що стосується формування державної політики у сфері культурипрацювали експерти, що входять до групи «Гуманітрана політика» експертної мережі Кримської платформи: Евеліна Кравченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України; експерт Андрій Луцик, юрист Дарина Підгорна, які представляють ГО «Регіональний центр з прав людини», а також голова цієї організації Сергій Мокренюк.
Також були залучені фахівці: Тетяна Водотика, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України/академічний директор магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» Київської школи економіки та Володимир Гуріч, кандидат педагогічних наук, доцент Херсонського державного університету.
Підготовлений експертами звіт складається із двох авторських частин:
Культура як невід’ємна гуманітарна складова в деокупації і реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, демографія Криму і рекомендації до формування культурної політики в регіоні (Евеліна Кравченко, Тетяна Водотика).
Додаток: Реалізація культурної політики через соціальну роботу (Володимир Гуріч).
Сфера охорони культурної спадщини в контексті подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ, зокрема АР Крим та м. Севастополь (Дарина Підгорна, Андрій Луцик, Сергій Мокренюк).
У звіті представлено коротке резюме попереднього аналізу ситуації у культурній, соціальній та інформаційній сферах у Криму, визначено виклики та потенційні потреби.
Аналіз поточної ситуації в Криму здійснювався в наступних тематичних кейсах культурної політики: культурна спадщина, національна пам’ять, національна ідентичність.
Окремою частиною звіту є перелік рекомендацій для державних органів влади України, міжнародних організацій, національних і міжнародних інституцій.
На думку експертів сформована концепція реалізації культурної політики є критично важливою складовою деокупації території Криму та реінтеграційних процесів, які будуть надалі відбуватися на півострові.
«Концепція має бути не лише спроєктована відповідно до норм та принципів міжнародного та національного права, а також враховувати наступні чинники:
Відмінності на законодавчому та практичному рівнях архітектури культурного менеджменту та стратегічного планування розвитку та підтримки культури та інформаційної політики між 2013(2014) та часом деокупації півострову.
Врахування історичного контексту навколо території півострову Крим, етнічних спільнот, що населяли та населяють Крим, їх культурні, релігійні та мовні особливості з метою дієвої реалізації політики памʼяті та різноманіття, процесів реінтеграції регіону та його населення.
Врахування особливостей демографічного складу населення півострову на момент деокупації та його культурні та інформаційні потреби. Пріоритизація потреб відповідно до можливостей, ресурсів та фактичного стану речей.
Залучення представників громадського сектору, наукової та культурної спільноти, міжнародних експертів з метою пошуку компромісів та найбільш гнучких моделей побудови архітектури культурного та інформаційного менеджменту на території деокупованого півострову», – зазначили експерти в коментарі ІА «Голос Криму».
Ознайомитися з експертним звітом щодо культурної сфери можна тут:
Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.
Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.
Погляди та інтерпретації, представлені на презентації звіту, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за презентацію несуть виключно автори та УГСПЛ.