Мілітаризація освіти в окупованому Криму: нові реалії для дітей під російською окупаціє

З моменту анексії Криму у 2014 році Російська Федерація активно використовує освіту як інструмент для поширення свого впливу на молоде покоління півострова. Мілітаризація навчальних закладів стала ключовою складовою цієї стратегії, спрямованої на формування лояльності до російського режиму і підготовку майбутніх солдатів для російської армії.

Під час навчання дітей навчають не лише загальноосвітнім предметам, але й прищеплюють цінності «російського патріотизму» через військові програми та пропагандистське виховання. Це явище порушує права дітей і суперечить міжнародному праву, викликаючи занепокоєння з боку міжнародної спільноти.

Початок мілітаризації: дошкільна та початкова освіта

Мілітаризація починається вже з ранніх років, коли діти відвідують дитячі садочки. Однією з головних організацій, яка відіграє роль у цьому процесі, є «Орлята». Вона спрямована на виховання у малечі лояльності до російської армії через участь у заходах на підтримку військових. Дітей залучають до написання листів солдатам та плетіння маскувальних сіток, створюючи в них ілюзію нормальності військових конфліктів. Окупаційна адміністрація Криму стверджує, що такі заходи формують у дітей патріотизм, проте насправді це є елементом ідеологічного контролю.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році дошкільнята і школярі Криму дедалі частіше беруть участь у заходах, спрямованих на прославлення російської військової агресії. Зокрема, під час різних урочистостей дітей одягають у військову форму та змушують брати участь у реконструкціях парадів і військових пісень. Це формує у молодих поколінь відчуття гордості за військові дії, що суперечить їхньому реальному інтересу в мирному житті.

Мілітаризація середньої освіти: «Юнармія» та кадетські класи

На рівні середньої освіти впроваджується ще більш глибока мілітаризація. Однією з головних ініціатив є створення кадетських класів та залучення учнів до організації «Юнармія». Ця організація була створена в 2016 році Міністерством оборони Росії і функціонує як російський аналог гітлер’югенду, де дітей навчають військовій справі. Учнів із раннього віку вчать користуватися зброєю та прищеплюють їм відчуття обов’язку захищати «велику Батьківщину».

Станом на 2023 рік близько 30 тисяч школярів з Криму вже є членами «Юнармії», і окупаційна адміністрація планує залучити до цієї організації ще більше учнів. Вже у п’ятому класі учні можуть вступити до кадетських класів, де їхній навчальний процес доповнюється військовими тренуваннями та стройовими заняттями. Після школи таких дітей часто вербують на військову службу або пропонують пільги під час вступу до військових навчальних закладів.

Літні табори: виховання у дусі російської пропаганди

Ще одним ефективним інструментом мілітаризації стали літні табори для дітей. Відомий табір «Артек», який колись був осередком відпочинку для радянських дітей, перетворився на центр військової підготовки, де проводяться тренінги з основ військової справи, тактики та медичної допомоги. Окрім того, такі табори стали частиною системи депортації українських дітей з окупованих територій. Багато з них після таборів опиняються в російських родинах через програми примусового всиновлення.

Порушення міжнародних норм

Дії Росії щодо мілітаризації дітей в окупованому Криму порушують статтю 51 Женевської конвенції IV, яка забороняє примусову мобілізацію та використання дітей у військових конфліктах. Змушення дітей брати участь у військових тренуваннях, пропагандистських заходах і заохочення їх до вступу до воєнізованих організацій є порушенням основних прав дитини. Більше того, цей процес супроводжується психологічним тиском на тих, хто відмовляється від участі в таких програмах, що призводить до випадків цькування.

Демілітаризація Криму після деокупації

Окупована освіта у Криму перетворилася на інструмент колоніальної політики Росії, де дітей змушують жертвувати собою заради держави-агресора. Проте Україна розробляє стратегії щодо повернення півострова і відновлення мирної освіти. Демілітаризація освітнього контенту та повернення до українських освітніх стандартів стануть важливими завданнями після деокупації. Українська система освіти, орієнтована на права людини та розвиток мирного суспільства, стане ключем до відновлення національної ідентичності серед кримських дітей.

Після деокупації важливо забезпечити можливість навчання українською мовою та мовами корінних народів, таких як кримськотатарська, а також інтеграцію в європейський освітній простір. Повернення до світогляду, який базується на гуманітарних цінностях, стане невід’ємною частиною майбутнього Криму.

Мілітаризація освіти в Криму є частиною ширшої стратегії Росії щодо контролю над півостровом та підготовки молоді до служби в армії. Цей процес несе загрозу правам дітей та суперечить міжнародним нормам. Україна ж прагне відновити мирну та гуманітарну освіту після повернення Криму, забезпечуючи дітям можливість вчитися в умовах свободи і безпеки.

Валерій ГОЛУБЄВ