23.10.2025, 12:02

В окупованому Криму помер одіозний газетяр-українофоб

Поділитись

20 жовтня в окупованому Криму в 78-річному віці помер колишній редактор українофобського часопису «Кримська правда» та депутат Верховної Ради АР Крим Міхаіл Бахарєв.

Міхаіл Бахарєв. Фото з російських окупаційних джерел

Співчуття з цього приводу висловив «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов, який назвав небіжчика «справжньою людиною та патріотом».

«Неможливо переоцінити внесок Міхаіла Алєксєйовича у захист російської мови та культури, у просування ідей «русского міра», у підготовку ідейного ґрунту «кримської весни*», – висловився колаборант.

За словами «колеги» Аксьонова, «голови державної ради республіки Крим» Владіміра Константінова, Бахарєв був одним з тих, хто «відіграв важливу роль у подіях «кримської весни»* 2014 року, обстоюючи ідею єдності півострова з Росією».

Прикметно, що Міхаіл Бахарєв помер у день народження свого сина Константіна Бахарєва, який наразі є «депутатом Державної думи РФ від республіки Крим».

Довідка. Міхаіл Бахарєв народився 28 січня 1947 року в Сімферополі. В 1960-х рр. працював на робітничих посадах, між тим закінчив історичний факультет Сімферопольського педагогічного інституту. На початку 1970-х р. відслужив у совєтській армії, за кілька років почав займатися журналістикою, перебуваючи в Кримському обласному комітеті Комуністичної партії УССР.

У 1986–1995 рр. був заступником редактора, у 1995–2006 рр. – головним редактором часопису «Кримська правда», на шпальтах якого регулярно публікувалися антиукраїнські заяви та виступи. У 2002 році очолив кримське відділення заснованого Леонідом Грачем всеукраїнського об'єднання «Наследники Богдана Хмельницкого» («Спадкоємці Богдана Хмельницького»), що виступало за «відновлення єдності «русского міра».

У 2006–2010 рр. був заступником голови Верховної Ради АР Крим, у листопаді 2010 року знов на деякий час очолив «Кримську правду». Був членом нині заборонених в України «Російського блоку», Комуністичної партії України та блоку «Русское единство».

У 1990-2000-х рр. Міхаіл Бахарєв публічно називав українську мову «штучно вигаданою Шевченком та іншими авантюристами мовою черні», заявляв, що українців «не існує», і називав їх «частиною російського народу, яка розмовляє діалектом російської мови», а також наголошував, що «не вважає їх за людей».

У грудні 1997 року під час пленарного засідання ВР АРК він заявив:

«Нема такої [української] мови, запам'ятайте, нема такої нації – українці. Так само не має жодного майбутнього приречена українська держава».

Протягом вказаного та пізніших періодів Бахарєв неодноразово виступав з українофобськими заявами, проте спроби притягнути його до кримінальної або адміністративної відповідальності незмінно закінчувалися нічим. На шпальтах «Кримської правди» українці навіть до російської окупації Криму у спрямованих проти них матеріалах постійно іменувалися «хохлами», «малоросами» тощо.

В листопаді 2006 року Міхаіл Бахарєв під час пленарного засідання сесії ВР АР Крим у відповідь на пропозицію вшанувати пам'ять жертв Голодомору та політичних репресій хвилиною мовчання відмовився підводитися з місця, як і вся очолювана ним комуністична фракція. Пізніше Бахарєв прокоментував цей вчинок:

«[Голодомору] не було. Був голод, неврожай, і не тільки в ці [1932-33] роки. Голодували не тільки в Україні, а й у Криму, в Поволжі, в інших регіонах. Так, люди помирали, але не треба робити на цьому політичний капітал. Це не має жодного стосунку до так званого геноциду, який вигадують, щоб у всьому звинуватити Росію. Ця політика спрямована проти Росії, і я, щоб показати, що не всі з нею згодні, не встав, і ніколи не встану». Пізніше, в червні 2008 року, під час Світового конгресу російської преси в Москві Бахарєв публічно скаржився на те, що Україна «проводить політику етноциду стосовно російськомовного населення».

У 2009 році газету «Кримська правда» було нагороджено почесною грамотою уряду РФ за «великий внесок у збереження російської мови та культури, розвиток єдиного світового російськомовного інформаційного простору, підтримку та зміцнення гуманітарних зв'язків зі співвітчизниками за кордоном», а у 2016 році, після російської окупації Криму, – подякою російського диктатора Владіміра Путіна за «заслуги в розвитку засобів масової інформації та плідну діяльність».

У 2018 році, до столітнього ювілею «Кримської правди», Міхаіл Бахарєв отримав медаль міністерства оборони РФ «За повернення Криму», зображення якої розмістив на титульній шпальті часопису.

Варто згадати про сина померлого – колаборанта Константіна Бахарєва. Він народився 20 жовтня 1972 року в Сімферополі, де в 1989 році скінчив ЗОШ №18. У 1994 році здобув фах викладача російської мови в Сімферопольському державному університеті. В 1997–2006 рр. був заступником голови правління редакції газети «Кримська правда».

Константін Бахарєв. Фото з російських окупаційних джерел

У 2005 році скінчив Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України, здобувши кваліфікацію магістра державного управління. У травні 2006 року очолив редакцію «Кримської правди» та став депутатом Верховної Ради АР Крим; у 2010–2011 рр. був першим заступником голови ВР АРК.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради України від Партії регіонів. Після російської окупації Криму став членом партії «Единая Россия», до 2016 року був «заступником / першим заступником голови державної ради республіки Крим», «депутатом державної ради республіки Крим І скликання».

З 5 жовтня 2016 року – «депутат Державної думи Федерального зібрання РФ VII скликання по Керченському одномандатному виборчому округу». У серпні 2024 року заочно засуджений українським правосуддям до 14 років позбавлення волі за державну зраду.

_____________________________

*Цю назву російська пропаганда застосовує для опису подій окупації Криму у 2014 році.