Українські та міжнародні експерти визначали необхідні кроки після звільнення Криму

Друга дискусійна панель у рамках Другого парламентського саміту Кримської платформи у Празі була присвячена темі відновлення справедливості та гарантій неповторення російської агресії. Українські та міжнародні експерти визначали необхідні кроки після звільнення Криму та механізми притягнення  до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.

Модератором дискусії був Давид Стулік, радник Міністерства закордонних справ у справах Чеської Республіки. Захід був організований Експертною мережею Кримської платформи за підтримки МЗС Чехії.

Постійна представниця Президента України в Автономній Республіки Крим Таміла Ташева поділилася баченням кроків щодо реінтеграції Криму в правову та соціально-економічну систему України. Вона зазначила, що після окупації до Криму приїхало багато громадян Росії, хоча на різних рівнях українська влада заявляла про незаконність цього. Вона також зазначила, що покарання всіх людей у Криму не є метою, але люди, які беруть участь у прийнятті рішень, як-от топ-чиновники в Криму, повинні бути притягнуті до відповідальності. «Відповідно до міжнародного права, колективне видворення або депортація є незаконними, ми будемо приймати рішення на індивідуальній основі, – пояснила пані Ташева.

Аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Владислав Мірошниченко підтримав позицію Представниці Президента в АР Крим. «Слід підкреслити, що Україна не буде застосовувати таку ж стратегію, як Росія в 2014 році, вона буде відповідати міжнародному праву, масової депортації не буде», – додав він.

Керолін Еджертон з Канади, яка має досвід роботи судового прокурора у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії, зазначила, що Україні ще потрібно зробити певну роботу для приведення української правової системи у відповідність до системи міжнародного правосуддя, наприклад, ратифікація Римського статуту є одним із цих кроків. «Не здавайтеся! Реформа верховенства права є складною. Надзвичайні ситуації під час війни важливі, але мова йде про зміну правової культури», – підсумувала вона.

Продовжуючи тему того, що ми ще можемо зробити на міжнародному рівні, Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод наголосив на важливості боротьби з російською пропагандою, яка є різною залежно від країни. На його думку, повідомлення, які ми поширюємо як українці, можуть знайти резонанс серед політиків країн, де поширена російська пропаганда: «Ми, безумовно, можемо протистояти великій частині цієї проросійської пропаганди, тому що ця проросійська пропаганда не обов’язково є антиукраїнською. Вона просто часто налаштована проти Заходу, чи проти Америки, і всі ми це знаємо, тому наша мета зараз полягає в тому, щоб зосередитись на ключових регіонах, де ми могли б бути впливовими як глобальні українці, так і як друзі України», – підкреслив пан Ґрод.

Спікери відзначили, що підготовка до деокупації є пріоритетним напрямком роботи Кримської платформи, але є певні проблеми, які не можуть чекати звільнення Криму. Наприклад, мілітаризація дітей у Криму та спеціальні табори, де з них, по суті, готують майбутній мобілізаційний ресурс для  війн, ініційованих РФ.

Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна звернула увагу на проблему мілітаризації дітей у Криму. Вона зазначила, що розв’язання цієї проблеми не може чекати деокупації Криму: «Тільки за ці три місяці 170 тисяч українських дітей, які воєнізувалися, готувалися  в літніх таборах, і це не тільки діти з Криму. Ідеться також про дітей з інших окупованих територій, як-от із Запорізької, Херсонської, Донецької областей. Вони готують дітей не тільки до війни в Україні, а й до інших збройних конфліктів”, – зазначила вона.

Про першу дискусійну панель читайте на сайті “Голос Криму” в матеріалі “Про можливі наслідки військового звільнення Криму”.