22.11.2024, 19:00

Страх перед українським народом: Гітлера, Сталіна та Путіна

Як позбутися символів і маркерів спільного минулого, як вийти з-під впливу російського культурного продукту та історичного наративу? Гітлер, Сталін, Путін – три обличчя однієї політики геноциду. Як окупанти асимілюють українців, чому ця війна є геноцидною та як міжнародна спільнота може допомогти?

Про це в ефірі «Голос Криму» говорили військовий експерт Владислав Селезньов та український історик і публіцист Андрій Іванець.

За словами історика, і період Сталіна, і Гітлера, і рашзим Путіна − це явища, які мають багато спільного щодо України. Всі три людиноненависницькі режими прагнули провести геноцид в Україні, знищити українську націю та не допустити можливості утворення держави.

«Сучасний Путінський режим фактично повторює мету Сталіна − знищити можливість українців мати власну незалежну державу. Однак є і суттєві різниці. Ті геноциди, які вчиняли Сталін і Гітлер на нашій землі, були більш руйнівними. Голодомор − це пік сталінського геноциду українського народу», − зазначив він.

Іванець додав, що сьогоднішні події також є геноцидною війною, оскільки Україна несе величезні втрати в людях, через дії РФ сталася колосальна міграція, коли люди змушені залишити свої домівки. Також знищується інфраструктура, яка забезпечує життєдіяльність українців, зерносховища.

«Злочин геноциду має містити намір. І це проблемно доводити у судах. Однак ми не сумніваємося, і вся політика путінської Росії про це говорить, просуває доктрину «руського міра» і говорить, що росіяни та українці − це один народ… Це те саме заперечення права українців на власну державність, суверенітет, існування як окремої нації», − вказав історик.

Він зауважив, що на тимчасово окупованих територіях України росіяни застосовують цілий арсенал засобів асиміляції:

  • переслідування та знищення українських активістів;
  • знищення українських громадських, політичних та інших організацій;
  • знищення української системи освіти та виховання;
  • незаконне захоплення радіочастотного ресурсу та інформаційного простору;
  • маніпуляція демографічними даними;
  • зміна демографічного складу;
  • інформаційно-психологічний вплив.

«Є чимало людей на окупованих територіях, які не приймають окупаційні порядки, і серед них є ті, хто навіть готові чинити активний спротив. До пасивних форм спротиву можна віднести бажання людей зберегти своє психічне здоров’я, намагання уникати токсичного російського інформаційного потоку, отримувати через VPN нормальну інформацію. Початок агресії широкомасштабної у 2022 році частину цих людей примусив реагувати і вони проявили себе в активних діях, були акції-протести у Криму», − заявив Іванець.

264 views
Розгорнути більше...