День українського прапора на Чорному морі: 106 річниця

106 років тому, 29 квітня 1918 року, на військово-морських кораблях Чорноморського флоту у Севастополі замайоріли українські прапори.

Піднесення українських прапорів стало виразним політичним підсумком успіху Кримської операції українських збройних сил під командуванням полковника Петра Болбочана. Вона насамперед мала на меті саме встановлення контролю над військово-морським флотом та його базою у Севастополі.

У квітні 1919 року Морське міністерство УНР оголосило 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря.

Командувач Військово-Морських Сил ЗС України Олексій Неїжпапа опублікував привітання.

«Цього дня, за результатами делегатських зборів, командувач Чорноморського флоту видав наказ, в якому було зазначено: «Усі кораблі, портове майно і укріплення, які знаходяться на узбережжі, є власністю Української Народної Республіки. Тому скрізь, де треба, наказую підняти український прапор». Ця подія ознаменувала підпорядкування уряду УНР усього Чорноморського флоту, до складу якого пізніше доєдналися і морська піхота, і авіаційні підрозділи. В результаті ще тоді Україна стала повноцінною морською державою», – йдеться у повідомленні.

Неїжпапа додав, що ми зустрічаємо цей день в умовах військової агресії з боку РФ, як і понад сто років тому, Російська імперія намагається знищити Україну.

«Але ми не здамося і обовʼязково переможемо. Ми пишаємось прапором Військово-Морських Сил ЗС України, який став символом хоробрості, незламності та відданості своєму народові, він майорів, майорить і завжди буде майоріти! Шановні бойові побратими та посестри, бажаю Вам витримки, наснаги та найшвидшої Перемоги! Вам і Вашим рідним та близьким – міцного здоров’я, щастя і родинного благополуччя!Ми завжди будемо пам’ятати наших безсмертних Героїв, які поклали свої життя за Україну», – наголосив він.

Додамо, кримський історик, координатор громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа» Андрій Іванець, розповідав «Голос Криму»про українізацію Чорноморського флоту у ті роки.

«Хоча на Чорноморському флоті на 1917 рік більшість моряків були вихідцями з України (за різними оцінками це від 60-70%), тобто основа існувала, але боротьба за флот була бурхливою. Різні політичні сили розуміли, що в умовах війни, в умовах революції сила вирішує дуже багато, і тому намагалися притягнути на свій бік Чорноморський флот…

…Українізація Чорноморського флоту відбувалась стихійно. Вже в липні 1917 року ескадрений міноносець «Завітний» першим серед кораблів ЧФ підняв український прапор. Восени, наприклад, були моменти, коли після проголошення ІІІ Універсалу весь ЧФ на один день підняв український прапор. Частина кораблів після того відмовилась його спускати…

…Українізовані кораблі наприкінці 1917 року навіть встигли виконати бойове завдання, яке надійшло із Києва. Вони, протягом грудня 1917 року та січня 1918 року, евакуювали з півночі Туреччини українізовані частини – це дві дивізії, які заявили, що вони є українськими…

…Оцей весь процес стихійної українізації потім підійшов до іншої фази, коли в Києві була утворена Українська Народна Республіка (УНР), тим більше, коли в січня 1918 року вона була проголошена незалежною, то виникла необхідність захищати морські південні кордони України. У той же час був ухвалений закон про те, що весь військовий та торгівельний флот Чорноморського флоту Росії є тепер флотом УНР. Це не одразу вдалося реалізувати, адже тоді йшла вже війна і тоді також була агресія, але Радянської Росії проти УНР», – зазначав він.