28.01.2026, 11:32

В окупованому Севастополі відкрилася виставка про військових священників РПЦ за участі зрадника з Закарпаття

Поділитись
facebook telegram copy email
18 січня в окупованому Севастополі в музеї античності та Візантії пропагандистського комплексу «Новий Херсонес» за підтримки партії «Єдіная Россія» відкрилася фотовиставка під назвою «С Богом за Отчізну» («З Богом за вітчизну»).

Організаторами виступив фонд «Женщіни Тавріди» («Жінки Тавриди») в особі його керівниць Натальї Тєрєнтьєвої та Алєксандри Анікіної, спільно з «державним музеєм-заповідником "Херсонес Таврійський"», в рамках пропагандистського проекту «Моя Страна. Моі Героі» («Моя країна. Мої герої»).

Під час відкриття фотовиставки виступали заступниця комітету ради федерації з питань науки, освіти та культури, місцева колаборантка Єкатєріна Алтабаєва, «благочинний Херсонеського церковного округу РПЦ» протоієрей Стєфан Сломчінскій, який висловив тверде переконання в перемозі рф над Україною, «заступник директора музею-заповідника з розвитку» Наталья Коробіцина та інші.

Присвячену духовній підтримці російських окупантів виставку з двох десятків фоторобіт з архівів «Кримської митрополії РПЦ», що триватиме до 2 лютого, планується розміщувати в школах окупованого міста «для натхнення та патріотичного виховання учнів».

Під час виставки. Фото: окупаційні джерела інформації

Одним з дієвих учасників виставки став колишній клірик УПЦ МП, служитель Покровського собору РПЦ в окупованому Севастополі, військовий священник, протоієрей Антоній Добош, який на камери пропагандистських ЗМІ заявив наступне: 

«Я вважаю, що військове духівництво зараз особливо має мобілізувати та скеровувати на допомогу духовну підтримку нашим бійцям. Як мені сказав один офіцер, усе закінчиться, війна мине, і ми будемо пам'ятати, що поруч від початку до кінця завжди була російська православна церква та її священники».

На ресурсах кримських осередків РПЦ повна інформація про Антонія Добоша відсутня. Як вдалося з'ясувати «Голосу Криму», він народився 7 жовтня 1984 року в селі Гудя Виноградівського району Закарпатської області. Займався спортивною гімнастикою, мріяв стати військовим. У 2002 році здобув середню освіту у Виноградові, після чого вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, однак навчання вирішив не продовжувати. У 2003–2006 рр. навчався в Мукачівському духовному училищі (місто Іршава Закарпатської області), у 2006–2009 рр. – у Почаївській духовній семінарії (місто Почаїв Тернопільської області), згодом створив родину. Від архієпископа Мукачівського й Ужгородського УПЦ МП Феодора (Олександра Мамасуєва) у 2008 році отримав дияконські свячення, у 2012 році – ієрейські. З 2012 року служив у низці монастирів УПЦ МП.

Після початку російсько-української війни протоієрей Антоній Добош не виявляв проросійських чи антиукраїнських поглядів, у публічному просторі комунікував українською мовою. Станом на 2014 рік був заступником голови відділу в справах сім'ї та молоді Мукачіської єпархії УПЦ МП, керівником хору, що складався з учасників Іршавського православного молодіжного братства. За непідтвердженими даними, міг мати зв'язки зі скандально відомим настоятелем Хрестовоздвиженського собору УПЦ МП в Ужгороді протоієреєм Димитрієм Сидором.

У 2015 році Антоній Добош заочно здобув фах соціального педагога в Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди. У вересні того ж року він виїхав на росію, в березні 2016 року був призначений штатним священником собору ікони Божої Матері «Неопалима Купина» РПЦ в місті Сосновий Бор Лєнінґрадської області, а в червні перевіз до себе дружину, дітей і матір; того ж року очолив парафіяльний молодіжний рух «Ковчег», також працював соціальним педагогом у школі.

В інтерв'ю російським ЗМІ Антоній Добош розповідав, що причиною його виїзду стало те, що в Україні буцімто «російську православну церкву оголосили головною причиною всіх нещасть, а її священники стали першими об'єктами цькування». Самому Добошу влада нібито обіцяла підтримку, якщо він на богослужіннях не згадуватиме російського патріарха Кіріла і виголошуватиме заздалегідь погоджені проповіді, однак той «був переконаний, що політика не повинна втручатися в питання віри, і в своїх проповідях невтомно повторював, що не можна піднімати руку на своїх братів»; після цього «в нього почалися обіцяні неприємності» – його «назвали кремлівським агентом і москалем та позбавили пільг, які належаться багатодітним батькам». Під час паломницької поїздки з очолюваною ним молодіжною організацією на Афон Антоній Добош познайомився з російським священником Владіміром Ґуровим, якому поскаржився на «гоніння», і від якого згодом прийняв запропоновану допомогу.

У квітні 2024 року Антоній Добош був звільнений від служби в Сосновому Борі за власним бажанням і невдовзі отримав «відрядження» до окупованого Севастополя. Тим часом йому та дружині за дорученням голови Лєнінґрадської області в подарунок, як батькам багатодітної родини, подарували мікроавтобус, а також вручили подячні листи від адміністрації міста і відзнаки області «Батьківська звитяга» та «Слава Матері» за «гідне виховання дітей та зміцнення родинних цінностей».

Антоній Добош з парафіянами. Фото: окупаційні джерела інформації

Згодом Добош душпастирював над російськими окупаційними військовими на Херсонському напрямку, а з часом перевіз родину до себе в Севастополь, де кілька його дітей навчалися у «кадетській школі МВС» (ймовірно, йшлося про Севастопольський кадетський корпус слідчого комітету рф, або ж про кадетський клас МВС рф на базі однієї зі шкіл).

У серпні 2025 року родина Добошів оселилася в місті Чєрєповєц Волоґодської області рф, де Антоній Добош отримав посаду клірика в кафедральному соборі преподобних Афанасія і Феодосія Чєрєповєцьких. На той час Антоній та Оксана (Ксенія) Добош виховували шістьох дітей. У 2016 році було відомо про двох прийомних дітей (у т. ч. племінницю Добоша, якою він опікувався), однак ті залишилися в Україні, де здобували вищу освіту. Як повідомляла російським пропагандистам Оксана Добош, її діти «зростають у фундаментальних християнських традиціях і цінностях, притаманних російській культурі».
запропонувати новину
Останні новини Головне
Розгорнути більше...