26.01.2026, 13:09

TRIPP вибиває ґрунт з-під ніг Кремля на Кавказі

Поділитись

Поки увага світової спільноти прикута до подій у Чорноморському регіоні, на Південному Кавказі розгортається геополітична революція.

Проєкт «Маршрут Трампа в ім’я міжнародного миру та процвітання» (TRIPP анл. абревіатура, укр. МТММП — Маршрут Трампа в ім’я міжнародного миру та процвітання) готує остаточний демонтаж російського впливу. Як зазначають у Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ), ця ініціатива фактично позбавляє РФ статусу головного гравця на Південному Кавказі.

"Спільна вірмено-американська управляюча компанія буде як мінімум 49 років забезпечувати функціювання проєкту та комунікації між нещодавніми ворогами у війні Вірменією та Азербайджаном", - йдеться в повідомленні СЗРУ.

Американський прагматизм проти російських «миротворців»

Протягом тривалого часу Росія позиціонувала себе як єдиний та безальтернативний модератор відносин між Вірменією та Азербайджаном. Стратегія «керованого хаосу» дозволяла Кремлю тримати обидві сторони на короткому повідку. Проте ініціатива TRIPP докорінно змінює правила гри на Південному Кавказі.

Ключовим елементом нової архітектури безпеки стає створення спільної вірмено-американської управляючої компанії. Вона отримає мандат на управління інфраструктурою щонайменше на 49 років. Це не просто бізнес-проєкт, а геополітичний «якір» США. Такий тривалий термін присутності фактично ставить хрест на планах РФ повернути контроль над регіоном у найближчі пів століття.

Новий Шовковий шлях в обхід Москви

Логіка TRIPP полягає у створенні потужного транспортно-енергетичного вузла вздовж кордону з Іраном. Проєкт передбачає: будівництво нафто- та газогонів; прокладання новітніх оптоволоконних мереж; створення сучасної залізничної та автомобільної інфраструктури.

У СЗРУ зазначають, що для бенефеціарів коридор має стати «важливою ланкою» Транскаспійського маршруту, що з’єднає Китай та Центральну Азію з Європою через Азербайджан, Вірменію та Туреччину.

Найпоказовішим є той факт, що, за словами глави МЗС Вірменії Арарата Мірзояна, участь Росії в цьому проєкті навіть не обговорювалася. Москва, яка століттями претендувала на роль «брами» між Сходом і Заходом, опинилася за бортом найперспективнішого маршруту ХХІ століття.

Ультиматум для «РЖД»: гра на випередження

Особливої гостроти ситуації додає позиція прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Вірменська залізниця наразі перебуває в концесійному управлінні російського ВАТ «РЖД». Пашинян виставив фактичний ультиматум: або російський монополіст у стислі строки відновлює зруйновані шляхи до кордонів Азербайджану та Туреччини, або Вірменія зробить це самостійно, залучивши західні інвестиції.

Це ставить Кремль у пастку:

Якщо Росія погодиться — вона власноруч добудує інфраструктуру для проєкту TRIPP, який її ж і витісняє.
Якщо відмовиться — Вірменія отримає легітимний привід розірвати концесію та остаточно позбутися присутності РФ у стратегічному секторі економіки.

Чому це важливо для України та Криму?

Послаблення Росії на Кавказі має прямий вплив на ситуацію в Чорноморському басейні. Втрата статусу «головного гравця» змушує Москву розпорошувати ресурси та втрачати лояльність союзників по ОДКБ.

Для окупованого Криму це сигнал про те, що монополія РФ на силові рішення в регіоні не є вічною. Приклад Вірменії, яка десятиліттями перебувала в повній залежності від Москви, а сьогодні обирає шлях західної інтеграції та суверенного розвитку, є показовим.

Проєкт TRIPP доводить: сучасний світ обирає економічне процвітання та прозорі правила гри замість «руського міра», який приносить лише війни та ізоляцію. Південний Кавказ перегортає сторінку російського домінування, і цей процес уже не зупинити.

Раніше оглядач «Голос Криму» Владислав Селезньов та військово-політичний аналітик, співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов у відеопрограмі розбирають наступні питання:

- чи наблизить підписання угоди між Баку та Єреваном до всеосяжного миру у Закавказзі;

- чи може допомога баку наблизити Україну до деокупації Криму;

- якою є взаємодія між Азербайджаном та Україною на тлі російсько-української війни;

- а також яким є вплив Вашингтону, Москви, Тегерану та Анкари на ці процеси.