06.11.2025, 14:22

Кримський єпископ, що служив в РПЦ, призначений вікарієм Київської митрополії УПЦ МП

Поділитись

30 жовтня в Москві під головуванням московського патріарха Кірілла (Владіміра Ґундяєва) відбулося чергове засідання синоду РПЦ, на якому, серед іншого, було розглянуто питання Феодосійської єпархії, незаконно відібраної в УПЦ МП у 2022 році.

У журналі синоду за №97 зафіксовано розгляд справи «вікарія Феодосійської єпархії», «єпископа Коктебельського» Агафона (В'ячеслава Опанасенка). Як було заявлено, 18 липня він подав на ім'я «єпископа Феодосійського і Керченського» Іларіона (Міхаіла Карандєєва) електронне прохання щодо надання йому відпустки для лікування з 19 липня по 16 серпня, і після цього «припинив відповідати на телефонні дзвінки».

Стверджувалося, що за цей період він розпродав частину свого майна та залишив окупований Крим.

Разом з тим на синоді РПЦ зазначили, що 23 липня в Києві відбулося засідання синоду УПЦ МП, під час якого єпископа Агафона було призначено вікарієм Київської митрополії УПЦ МП, діяльність якої наразі оскаржується в судовому порядку, з титулом «Калинівський». Перевірити цю інформацію неможливо, оскільки УПЦ МП припинила публікувати журнали своїх синодів ще у 2018 році. На синоді РПЦ так само було заявлено, що дані з відкритих джерел про призначення Агафона вікарієм Київської митрополії УПЦ МП не підтверджені документально.

Відтак синод РПЦ ухвалив «поставити єпископу Агафону на вид порушення ним канонічного порядку та почислити його на спокій» у зв'язку з «самовільним залишенням місця служіння та від'їздом з Феодосійської єпархії [РПЦ] без відома священного синоду [РПЦ] та єпархіального архієрея». Крім цього, в РПЦ пообіцяли повернутися до справи єпископа Агафона в разі виникнення нових обставин або отримання даних щодо можливого вчинення ним правопорушень проти положень цієї церкви.

Довідка. Єпископ Агафон (у миру – Опанасенко В'ячеслав Олександрович) народився 13 листопада 1977 року в Харкові, де в 1994 році скінчив ЗОШ №48, після чого близько року служив паламарем та іподияконом у Благовіщенському соборі. У 1999 році скінчив Одеську духовну семінарію, у 2003 році – Київську духовну академію, після чого близько року був викладачем Харківської духовної семінарії. В липні 2004 року був прийнятий до Києво-Печерської лаври, у вересні того ж року прийняв чернечий постриг, у жовтні був висвячений на ієродиякона митрополитом Владівостокським і Приморським Вєніаміном (у миру –Боріс Пушкарь, нині архієрей РПЦ на спокої).

У березні 2005 року тогочасний намісник Києво-Печерської лаври архієпископ Вишгородський Павєл (у миру – Петро Лебідь) постриг В'ячеслава Опанасенка в мантію з ім'ям Агафон, а у вересні 2006 року висвятив його на ієромонаха. В серпні 2008 року Агафон отримав сан ігумена, рівно за 7 років – сан архімандрита. Виконував послух помічника благочинного, з кінця 2018 року – ризничого Києво-Печерської лаври. Був удостоєний низки церковних нагород.

Рішенням синоду УПЦ МП від 17 серпня 2021 року архімандрит Агафон отримав призначення до окупованого Криму в якості вікарного єпископа Феодосійської єпархії з титулом «Коктебельський»; 27 серпня відбулося його наречення у єпископа, наступного дня – єпископська хіротонія, яку очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Орест Березовський).

Після повномасштабного вторгнення РФ до України, 27 травня 2022 року в Києві УПЦ МП провела зібрання мирян і духівництва, яке неочікувано для всіх перейшло у синод і собор: на цьому заході принаймні на словах було заявлено про розрив української структури з російською «церквою-матір'ю». Водночас єпархіальним архієреям на період воєнного стану в Україні було надано право самостійного прийняття рішень щодо тих чи інших питань єпархіального життя, які належать до компетенції синоду або предстоятеля УПЦ МП. До заходів у режимі відеоконференції долучилися представники двох із трьох кримських єпархій цієї церкви, у т. ч. вікарій феодосійської єпархії єпископ Коктебельський Агафон (Опанасенко), який разом з іншими кліриками заявив про «вірність патріаршій церкві», тобто РПЦ. Напередодні, 24 травня, він співслужив митрополиту Феодосійському і Керченському Платону (Владіміру Удовєнко) на подячному молебні з нагоди дня янгола московського патріарха Кирила.

Незабаром, 7 червня, в Москві відбулося чергове засідання синоду РПЦ під головуванням патріарха Кірілла, на якому всі єпархії УПЦ МП на ТОТ АР Крим і Севастополя були оголошені «прийнятими в безпосереднє канонічне й адміністративне підпорядкування патріархові Московському і всієї Русі та священному синодові РПЦ»; на їхній основі було сформовано т. зв. «Кримську митрополію РПЦ», головою якої було призначено митрополита Сімферопольського і Кримського УПЦ МП Лазаря (Ростислава Швеця).

1 грудня 2022 року Указом Президента України було введено в дію рішення РНБО «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким було запроваджено санкції проти низки церковних діячів російської церкви в окупованому Криму: до переліку також потрапив єпископ Агафон.

12 квітня 2025 року в Москві він узяв участь у єпископській хіротонії архімандрита Іларіона (Міхаіла Карандєєва), який став його правлячим архієреєм, з титулом «Феодосійський і Керченський». Висвячення Іларіона, який є фактичним ставлеником нинішнього «митрополита Сімферопольського і Кримського» від РПЦ Тіхона (Ґєорґія Шевкунова), провів патріарх Кіріл (Владімір Ґундяєв). Попереднього «митрополита Феодосійського і Керченського» Платона синод РПЦ відправив на спокій у липні 2024 року, в рамках кадрових перестановок, ініційованих новим очільником «Кримської митрополії РПЦ» Тіхоном, що в жовтні 2023 року змінив митрополита-колаборанта Лазаря, так само відправленого на спокій російською церквою.

Незадовго до свого виїзду з окупованого Криму, ще влітку 2025 року єпископ Агафон виступав на релігійно-пропагандистських заходах із проповідями антиукраїнського змісту. Наразі він значиться в електронних ресурсах УПЦ МП як єпископ Калинівський, вікарій Київської митрополії, з 23 липня 2025 року, проте водночас і як вікарний архієрей Феодосійської єпархії УПЦ МП, з 28 серпня 2021 року по 23 липня 2025 року.

За інсайдерськими даними, призначення єпископа Агафона вікарним архієреєм Київської митрополії було єдиним питанням, яке розглядалося на синоді УПЦ МП 23 липня 2025 року.

«Це людина, яка три роки провела в окупованому Криму, не висловлюючи жодної публічної позиції. Жодного слова про війну, жодного заклику до миру, жодної підтримки України. Але тепер він у Києві – очевидно, на особливу місію. Виникає логічне питання: навіщо? Тих, хто помовчував у Криму, тепер до столиці», – відзначили представники моніторингової групи, зарахувавши ініціативу УПЦ МП щодо Агафона до її «абсурдних кадрових призначень» та охарактеризувавши її як «евакуацію зручних людей».

Разом з тим зверталася увага на те, що Агафон фактом своєї присутності на чині поставлення на кафедру свого нового керівника, єпископа Іларіона, у Москві підтвердив свою безпосередню підпорядкованість рішенням РПЦ і водночас незначущість будь-яких рішень Синоду УПЦ МП стосовно нього. Відтак залишається незрозумілим, чи узгодила УПЦ МП призначення єпископа Агафона вікарієм Київської митрополії з ним самим.

Наприкінці липня цього року «Голос Криму» повідомляв, що вищий загальноцерковний суд РПЦ відсторонив від керівних посад іншого «духовного колаборанта» – «єпископа Бахчисарайського» Калініка (Константіна Чєрнишева), якого ще на початку 2016 року синод УПЦ МП призначив вікарієм Сімферопольської єпархії; у грудні 2019 року в Ніжині (Черніговська область) голова УПЦ МП митрополит Онуфрій провів його таємні єпископські свячення.

Після російської окупації Криму у 2014 році, тоді ще архімандрит Калінік отримав «грамоту» від сепаратистської «самооборони». Після повномасштабного вторгнення РФ до України та переведення кримських єпархій УПЦ МП під юрисдикцію УПЦ МП, виступив з низкою антиукраїнських заяв.

У 2024 році синод РПЦ в рамках «кадрових перестановок» у «Кримській митрополії РПЦ» без пояснення причин відправив Калініка, якому на той час було 47 років, на спокій, призначивши місцем його перебування відбудований його стараннями чоловічий монастир апостола Луки в неіснуючому селі Лаки Бахчисарайського району ТОТ АР Крим, під архіпастирським наглядом «митрополита Сімферопольского і Кримського» Тіхона (Ґєорґія Шевкунова).

Пізніше Калініка було обвинувачено в тому, що він «допустив пасивність щодо облаштування чернечого та господарського життя обителей, де він був ігуменом, недбале ставлення до керування дорученими йому монастирями, в тому числі ведення адміністративної та фінансової документації, зокрема, відсутність ведення первинного фінансового обліку та фінансової звітності, а також інші числанні порушення положення [РПЦ] про монастирі та ченців».

Відтак йому було призначено церковно-адміністративне покарання у вигляді заборони на посідання церковних керівних посад, до відшкодування збитків, завданих внаслідок його діяльності обителям «Сімферопольської єпархії РПЦ». Питання можливого пом'якшення призначеного покарання має розглядатися у 2029 році, за наявності відповідного клопотання.

24 липня 2025 року синод РПЦ наказав Калініку мешкати в Ніколо-Шартомському чоловічому монастирі Шуйської єпархії, розташованому в селі Ввєдєньйо Шуйського району Івановської області РФ, за 2 тисячі кілометрів від окупованого Криму.

Ймовірно, єпископ Агафон залишив окупований Крим через острах повторити долю свого «колеги», оскільки остаточну зачистку «Кримської митрополії РПЦ» від «українського елементу» ще не завершено.