КРУК надав пропозиції щодо пам’ятних дат на 2024/2025 роки

Крайова Рада Українців Криму подала до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики пропозиції щодо відзначення на державному рівні визначних для українців Криму та корінного народу України – караїмів – пам’ятних дат та ювілеїв. Про це ІА «Голос Криму» повідомив головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, який виступив одним з ініціаторів цього подання.

«Роль українців Криму недооцінена в державній політиці України. Крайова Рада Українців Криму в поданих матеріалах розкриває історичну значимість діяльності історичних постатей в громадсько-політичному житті українського Криму. Сподіваємося на об’єктивність Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо відзначення на державному рівні у 2024 та у 2025 роках поданих пропозицій», – зазначив представник КРУК Андрій Щекун. 

Загалом до пам’ятних та ювілейні дат, які стосуються діяльності українців в Криму подано 63 дати, з них 29 припадає на 2024 рік, а на 2025 рік – 34 дати.

Зокрема, у 2024 році пропонується відзначити на державному рівні такі ювілеї видатних постатей:

120 років від дня народження Євгена Адамцевича– бандуриста, віртуозного виконавця українських народних історичних пісень, творця «Запорозького маршу» (помер 19 листопада 1972 року в селі Холмівці Бахчисарайського району Кримської області, де прожив останні три місяці життя, похований там само);

190 років від дня народження Степана Руданського – українського поета і перекладача, санітарного і портового лікаря Південного узбережжя Криму, почесного мирового судді Ялтинського округу, громадського діяча (помер 3 травня 1873 року в Ялті, якій віддав 12 років життя; похований там само);

10 років від дня смерті Петра Киричка – доктора філологічних наук, професора ТНУ ім. В. І. Вернадського, лауреата премії ім. С. Руданського за вагомий внесок у розвиток української культури Криму (1991), патріарха українського літературознавства у Криму;

30 років від дня народження Героя України Олександра Корпана  – уродженець Севастополя, загинув 2 березня 2022 року під час повернення з бойового вильоту.

Представники КРУК також подали пропозиції щодо ювілейних дат одного із корінних народів України – караїмів. До переліку пам’ятних та ювілейні дат, що стосуються громадсько-політичного життя караїмів увійшло дев’ять дат, з них на 2024 рік припадає сім, а на 2025 рік – дві дати.

Зокрема, у 2024 році пропонується відзначити на державному рівні такі ювілеї видатних постатей:

150 років від дня смерті Авраама Фірковича – караїмського газзана (священнослужителя), письменника, археолога, збирача древніх рукописів. Уродженець Луцька, у 1823–1828 рр. мешкав у Євпаторії, з 1865 року – на Чуфут-Кале, де був похований на старому караїмському кладовищі. Зібрав багату колекцію старовинних книг, рукописів і надгробних написів. Зокрема, Кримський рукопис Старого Заповіту (з особливою пунктуацією арамейського тексту), багато самаритянських рукописів і пам’ятки арабської та перської писемності. Відкрив і дослідив найдавніші пам’ятки родового кладовища караїмів у Йосафатовій долині біля Бахчисараю;

65 років від дня смерті Іллі Неймана (Круглевича) – науковця караїмського походження, юриста, педагога краєзнавця. Народився у Миколаєві, у 1909 році скінчив Олександрівське караїмське духовне училище у Євпаторії, за кілька років склав іспити на атестат зрілості в Євпаторійській гімназії. Під час І світової війни скінчив юридичний факультет Московського університету, у Санкт-Петербурзі став слухачем Інституту сходознавства. Після революції 1917 року повернувся до Криму, навчався на філологічному факультеті Кримського державного педагогічного інституту. Викладав у караїмському духовному училищі у Євпаторії. У 1920–1922 рр. був головним газзаном (священнослужителем) у Феодосії. Наприкінці 1920-х рр. підготував «Систематичний покажчик літератури про караїмів» (не був виданий через депортацію корінних народів України та репресії проти науковців).

Довідково. Крайова Рада Українців Криму (КРУК) –  інститут національної самоорганізації українців Криму. Головні завдання діяльності організації — консолідація українців окупованого півострова, захист їхніх прав та інтересів, а також сприяння відновленню територіальної цілісності країни.

Людмила БОЖЕНКО