У Криму від початку року сталося понад 30 випадків переслідування журналістів

Протягом 2022-2023 років правозахисники з Центру прав людини ZMINA зафіксували 162 випадки переслідування журналістів у тимчасово окупованому Криму. Здебільшого, йдеться про тиск на професійних та громадянських журналістів.

Менеджерка Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко зазначила, що Росія почала тиск на журналістику одразу після окупації Криму. Спершу взялись за професійних журналістів та ЗМІ, які відмовились підтримати дії РФ на півострові.

«Силовики із самого початку захоплення Криму приходили в редакції до ЗМІ, намагалися їх завербувати, перетягнути на свою сторону, щоб вони висвітлювали російські фейки, російську пропаганду. Так само шукали професійних журналістів, намагалися на них тиснути. Ще тоді вся професійна журналістика була знищена, що сприяло розвитку громадянської журналістики», – розказала вона.

За інформацією постійної представниці президента України в АР Крим Таміли Ташевої, до 2014 року на півострові було зареєстровано понад 3 тисячі медіа. Після окупації число зменшилося до 250, з яких 19 були російськими, інші – перереєстрованими.

«Якщо говорити вже про 2024 рік, то з початку цього року нами зафіксовано понад 30 випадків тиску на професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, зокрема, це стосується журналістів ініціативи «Кримська солідарність». Зараз за ґратами перебуває 16 журналістів, ще минулого року було 14. Зараз список збільшився, тому що там є Сергій Цигіпа, якого засудили в жовтні 2023-го на 13 років ув’язнення, також там є Вілен Темер’янов, який знаходиться в СІЗО і йому загрожує до 20 років ув’язнення», – додала Нестеренко.

Своєю чергою голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів, що спочатку Росія в Криму «відшліфувала» репресивні механізми, а вже тоді поширила їх на окуповані території Херсонської та Запорізької областей.

«Прикладом цьому є доля Сергія Цигіпи, над яким влаштували показове судилище в Криму і відправили в одну із в’язниць безпосередньо Росії. Звичайно, що ситуація погіршується і голос альтернативи, голос свободи не може вільно, без переслідувань звучати в Криму», – зауважив він.

За понад 10 років росіяни відпрацювали низку способів чинити тиск на медійників, наголосила Нестеренко. Часто вдаються до обшуків вдома та в редакціях, затримання на кілька діб, проведення допитів, перевірок, вилучення особистої чи робочої техніки, погрожують та накладають штрафи.

«Ще один такий тиск на медіа і на громадянських журналістів та блогерів полягає в тому, що нещодавно їм обмежили продаж реклами на їхніх ресурсах. Через це частина ЗМІ уже припинили свою роботу, тому що для них продаж реклами є одним із способів доходу для того, щоб забезпечувати свою діяльність», – пояснила вона.

Чинити тиск на тих, хто переслідує медійників можна і за допомогою накладання на них санкцій. Тож правозахисники насамперед займаються питанням санкцій. НСЖУ започаткувала ініціативу щодо збору свідчень журналістів про воєнні злочини РФ проти журналістів та свободи слова.

«Однією з ініціативи спілки журналістів України є ініціатива «Розстріляна свобода слова» щодо збору свідчень журналістів про воєнні злочини Росії проти журналістів та свободи слова. Ми записали понад 100 відео свідчень, серед яких є свідчення рідних кримськотатарських громадянських журналістів, рідних інших журналістів, яких затримали в Криму. На міжнародній арені ми вже отримали підтримку як правозахисної організації «Трибунал для Путіна», так і Європейської Федерації журналістів», – зазначив Томіленко та додав, що НСЖУ розглядає цю ініціативу як секцію великого міжнародного трибуналу над РФ.

Джерело: Суспільне