Дипломатам презентували рекомендації щодо подолання наслідків окупації та викликів реінтеграції Криму

У Києві для представників посольств, дипломатичних інституцій та міжнародних організацій було проведено онлайн-презентацію звіту «Формування комплексного бачення та Рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів реінтеграції АР Крим та міста Севастополя в інформаційній, освітній, науковій, культурній та релігійній сферах». Звіт підготовлений робочою групою «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи. Про це йдеться на офіційному сайті Кримської платформи.

Учасниками заходу стали представники посольств Великої Британії, Литви, Швейцарії, Словаччини та інших міжнародних інституцій.

«Попри повномасштабне російське вторгнення в Україну всі рівні Міжнародної Кримської платформи продовжують свою роботу. Це урядовий, парламентський та експертний рівні. Експертний вимір базується на Експертній мережі Кримської платформи, експертиза якої стосується як Криму, так й всіх окупованих територій. Сьогодні експерти групи “Гуманітарна політика” представили свої висновки та рекомендації щодо реінтеграції Криму в інформаційній, культурній сферах для посольств та міжнародних організацій.  Для експертів важливо комунікувати з нашими партнерами бачення державної політики України щодо окупованих територій», – зазначила у своєму коментарі «Голосу Криму» співорганізаторка заходу Ольга Скрипник, керівниця Кримської правозахисної групи, експертка Кримської платформи.

Під час презентації звіту учасники заходу обговорили особливості гуманітарної політики в Криму та окреслили важливі дії, які має вжити український уряд для ефективної реінтеграції півострову.

Гаяна Юксель, доцентка Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського і членкиня Меджлісу кримськотатарського народу під час презентації блоку щодо інформаційної політики наголосила на тому, що  в перші часи деокупації саме інформаційна сфера стане однією з найбільш актуальних. «Адже історичний досвід показує, що великі соціальні переформатування відбуваються приблизно за однаковою послідовністю: спочатку – воєнна сфера, потім – адмінуправління, і потім – інформаційна. І мова тут буде йти не просто про створення газети чи радіо, а про стратегічні комунікації та формування здорового обміну інформації в суспільстві та запобігання розповсюдженню фейків, неправди, а відповідно – паніки та деструктиву в суспільстві», – зазначила вона.

У коментарі «Глосу Криму» координатор групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун зазначив, що, на жаль, до сьогодні Україна не має Стратегії інформаційної реінтеграції. «Цей документ був свого часу розроблений громадськістю спільно з владою. Більше того, було навіть розпорядження Кабміну  від 2018 року, де одним із завдань є виконання цієї Стратегії інформаційної реінтеграції, але нічого цього не зроблено. Причин не виконання цього пункту скоріш за все дві: немає політичної волі і фінансових ресурсів для її реалізації», – із сумом констатував координатор групи.

У свою чергу кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко зауважила, що не менш важливим є культурний аспект. «Рекомендації в сфері культури були напрацьовані робочою групою в двох напрямках. Перший – це напрацювання політик в сфері культури, які будуть визначати майбутню практичну частину реінтеграційних заходів. Результатом реінтеграційних заходів ми бачимо політику інклюзії в культурі для кримчан, коли в результаті здійснення заходів буде сформовано поліетнічний інклюзивний національний культурний простір в Криму. Другий напрям – це глибокі реформи сфери охорони і управління культурними цінностями в Україні в цілому. Ці реформи стали актуальними із початком війни Росії проти України, оскільки окупація Криму оголила критичні точки неефективності чинного українського законодавства і адміністрування в цій сфері», – розповіла пані Кравченко.

Юристки Регіонального центру прав людини Дарини Підгорної наголосила на тому, що нинішні політики управління сферою культури в Україні не є досконалими та потребують суттєвих змін. «Українська культура та ідентичність мають стати предметом національної безпеки України», – констатувала вона.

З повним текстом звіту можна ознайомитися за  посиланням:  Експерти презентували візію державної політики у гуманітарній сфері