14.02.2026, 18:54

150 днів небезпеки: в окупованому Криму наявний ризик сплеску малярії

Поділитись

В окупованому Криму спостерігається тривожна тенденція: вся територія півострова фактично перетворилася на зону ризику щодо поширення малярії. Як стало відомо з повідомлень окупаційних медичних служб, у регіоні зафіксовано повсюдний виплід малярійних комарів роду Анофелес. Про це заявив так званий «головний лікар центру гігієни та епідеміології республіки Крим» Роман Проскурнін.

Комар Анофелес. Фото: Бібліотека зображень громадського здоров'я Центрів контролю та профілактики здоров'я з ІН №5814, зроблено Джимом Гетхані у 2004 році

Попри відсутність поки що випадків місцевої передачі інфекції, медики попереджають про високий епідеміологічний ризик.

Всі райони окупованого Криму належать до зони ризику щодо можливого поширення малярії. Причиною є повсюдно зареєстрований виплід малярійних комарів роду Анофелес. Найбільшу активність цих кровососних фахівці фіксують у періоди підвищеної вологості – після дощів і повеней.

150 днів небезпеки: клімат на боці хвороби

Разом з тим кліматичні умови окупованого півострова залишаються сприятливими для поширення переносників. У регіоні відзначається тривала активність малярійних комарів – до 150 днів на рік. Сезон можливої передачі малярії триває з червня по жовтень, близько 140 днів. Пік чисельності комарів зазвичай припадає на теплий період – з кінця весни до початку осені.

«...Теплий клімат і наявність водойм з прісною водою дають можливість комарам активно розмножуватися», – зазначив Роман Проскурнін.

За словами «головного лікаря центру гігієни», ареал проживання комарів на острові доволі широкий. Найчастіше їх можна зустріти поблизу водоймищ і в місцях із густою рослинністю. Саме захворювання викликають одноклітинні мікроорганізми –плазмодії, які передаються людині при укусі зараженої самки комара Anopheles.

Джерела інфекції: від моряків до «туристів»

На сьогодні в Криму реєструються виключно завізні випадки малярії. Наприклад, у 2025 році було офіційно підтверджено захворювання у чоловіка, який прибув із Нігерії. Проте ризик переходу хвороби у форму місцевої передачі залишається високим через постійний потік потенційних носіїв: іноземних студентів та трудових мігрантів; моряків, що повертаються з ендемічних регіонів; російських військових, які могли перебувати у відрядженнях в країнах Африки чи Азії.

«У Криму наявні можливі джерела інфекції – іноземні студенти, моряки, трудові мігранти, туристи – та переносники, малярійні комари роду Anopheles, виплід яких відбувається на водній площі Криму», – розповів Роман Проскурнін

Наявність переносників, завізні випадки з-за кордону та кліматичні зміни створюють «ідеальний шторм» для повернення небезпечного захворювання на півострів.

Симптоми та групи ризику

Всі форми малярії супроводжуються нападами лихоманки, що повторюються, з високою температурою, ознобом, вираженою слабкістю, головним болем, анемією, збільшенням печінки і селезінки. Тяжкість перебігу захворювання залежить від виду збудника, кількості паразитів у крові, віку пацієнта та стану імунної системи. Найбільш важко малярію переносять діти молодшого віку, вагітні жінки та ВІЛ-інфіковані.

«Симптоми хвороби з'являються за 7 або більше днів – у середньому за 10–15 днів – після укусу інфікованого комара. У низці випадків прояви можуть затриматися до 5 місяців або навіть року. В цей період відбувається перетворення та накопичення паразиту в клітинах печінки. Зупинити процес захворювання можуть лише специфічні протималярійні препарати», – додав Проскурнін.

Попередній діагноз малярії встановлюється медичним працівником на підставі клініко-епідеміологічних даних та лабораторних досліджень, у тому числі мікроскопічного дослідження мазка крові.

Як зазначив «головний лікар центру гігієни», в структурі малярійного сезону виділяють два ключові періоди: період ефективного зараження комарів та період передачі інфекції людині. Для оцінки ризиків щорічно проводиться розрахунок маляріогенного прогнозу.

«Період ефективного зараження комарів відповідає тій порі року, коли кліматичні умови дозволяють малярійним паразитам розвиватися в організмі переносника. З метою запобігання виникненню та розповсюдженню малярії в Криму у квітні–травні щорічно проводиться паспортизація водних об'єктів», – повідомив Роман Проскурнін.

Раніше «Голос Криму» писав про те, що у водоймах Криму знайшли личинки малярійних комарів.