На Курщині загинув сербський бойовик – учасник російської окупації Криму

На початку січня отримала підтвердження інформація про те, що наприкінці грудня (орієнтовно 25 числа) 2024 року поблизу населеного пункту Малая Локня Курської області РФ внаслідок прильоту міни у бліндаж загинув російський найманець, сербський ультранаціоналіст Братіслав Живковіч на позивний «Кома». У ЗС РФ він воював у якості командира штурмової роти 150-го полку. За непідтвердженими даними, раніше, 16 грудня, він дивом вижив після прильоту FPV.

Братіслав Живковіч народився 12 листопада 1975 року в сербському місті Алєксінац. У 16-річному віці втік з дому, на боці сербів брав участь у війнах у Боснії і Герцеговині та Хорватії, займаючись терором місцевого населення. Після перемир’я служив у сербській армії в Косово, де знову брав участь у бойових діях проти миротворців НАТО та албанських військових формувань. Згодом очолив сербську екстремістську організацію «Четницький Покров».

У березні 2014 року на чолі групи з кількох сербських найманців, переважно своїх друзів, Живковіч брав участь у подіях російської окупації Криму на боці загарбників та колаборантів: заявляючи про «спільнослов’янську кров і православну віру», четники стверджували, що «повертають борг російським добровольцям», які воювали на боці сербів під час Югославських воєн.

Сформований у Криму сербсько-російський загін, що співпрацював зі збройними силами РФ і ніс чергування на блокпостах поблизу Севастополя, був названий на честь Йована Шевича – офіцера російської імперії XVIII століття сербського походження, що був одним із засновників т. зв. Слов’яносербії (історичний регіон у міжріччі Сіверського Донця на території Луганщини).

Під час бойових дій на сході України загін «Йован Шевич» воював у лавах проросійських бойовиків і підпорядковувався ватажкові терористичної організації «ЛНР» Ігорю Плотницькому; сербські найманці отримували зарплатню в розмірі 150–200 євро з бюджету «ЛНР». Сам Живковіч був з часом нагороджений російською медаллю «За повернення Криму», а також іншими відзнаками РФ та «ЛНР».

Через законодавчу заборону найманства в інтересах інших держав, у 2015 році Живковічу було заборонено в’їзд до Чорногорії, у 2017 році – до Боснії та Герцеговини, громадянство якої він мав. Також у 2017 році Живковіч був депортований з Румунії з подальшою забороною в’їзду на 15 років до країн НАТО за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. У 2018 році він був заарештований у Сербії за підозрою в залученні громадян держави до участі в російсько-українській війні. В той же час повідомлялося, що Живковіч був нібито причетним до крайньо правої організації Unite Continentale, члени якої систематично проходили військову підготовку на базах у російському Ростові-на-Дону та підтримували постійні контакти з лідерами російської громадської організації «Міжнародний євразійський рух».

З квітня 2022 року Братіслав Живковіч брав активну участь у повномасштабному вторгненні РФ до України. Мавши до того «громадянство ЛНР», набув громадянство РФ. Був власником квартири в окупованій Горлівці (Донецька область). Отримав кілька поранень, останнє, наприкінці 2023 року; після тривалого лікування влітку 2024 року  повернувся на російсько-українську війну. 

Живковіч у якості члена всеросійської ГО «Бойове братство» навесні 2024 року розпочав навчання за путінською програмою підготовки управлінських кадрів РФ, до якої були залучені військовослужбовці ЗС РФ та учасники війни проти України.