Як українська молодь бачить дітей з ТОТ та як налаштована до їхньої реінтеграції

Під час зустрічі з пошуків оптимальних рішень у розвʼязанні питання щодо зменшення ризиків та викликів під час реінтеграції молоді з ТОТ, організованої Центром Громадянської просвіти «Альменда», були представлені результати дискусій з академічною спільнотою українських вишів та студентством.

Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації ЦГП «Альменда» наголосила, що діти з окупованих територій будуть інтегруватися до такої ж молодіжної спільноти, тому важливо було звернути увагу на те, що думає сторона, яка приймає і які її настрої.

«Дискусії було два блоки. Перший був інформаційним, в якому ми спробували надати інформацію, що зараз відбувається з дітьми в тимчасовій окупації. Інший блок був практичним, де дітям було запропоновано зобразити ту дитину, яку потрібно інтегрувати, та спробувати визначити виклики та шляхи вирішення цих викликів для емоційного занурення», – розповіла пані Валентина.

Вона також додала, що за допомогою практичної психологині Людмили Киричук, ЦГП вдалося споглянути результати як вербальних, так і невербальних відповідей молоді. Залучення психолога до такої справи є досить важливим, з урахуванням планів президента РФ «завоювати не тільки території, але й свідомість українців».

Бачення української молоді дітей, які наразі перебувають на ТОТ, було викладено в студентських роботах «Портрет дитини, яка пережила окупацію». Хтось, розповідає психологиня, зображував дітей, захованих за формою «Юнармії», хтось – лишав малюнки без ніг, зображуючи відсутність опори, або без вух, як небажання чути інформацію. Студенти також надавали імена своїм героям, що, за словами пані Людмили, свідчить про їхній емоційний зв’язок з молоддю з ТОТ.

«У тих дітей, які досліджувалися, дійсно є готовність. Вони були готові надати свою допомогу, виявляли бажання працювати волонтерами, бути дотичним до цієї справи. Більшість дітей обговорювали цю саму тему навіть під час перерви – вони не хотіли розставатися, їм було що сказати», – наголосила психологиня.

Підсумовуючи результати дослідження, попри позитивні фактори, Валентина Потапова все ж закцентувала на виявленому низькому рівні обізнаності в учасників дискусій щодо ситуації у якій перебувають діти та молодь на ТОТ, що вказує на необхідність розробки ефективних програм для української молоді та підготовки її до процесів реінтеграції.

Також було виявлено, що молодь, яка пережила травматичні події (окупацію, виїзд з окупованої території, обстріли тощо), залишились без уваги та підтримки з боку держави й має певні наслідки (психічні розлади, емоційні проблеми). Психологічні реакції студентів ВПО під час дискусій вказали на необхідність мінімізувати вплив травматичного досвіду на життя молоді та важливості вчасно виявляти та надавати необхідну допомогу через створення безпечного та опорного середовища.

Нагадаємо, що ГО «Центр Громадянської просвіти «Альменда» провела обговорення підходів до реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації. У ході зустрічі також відбулася презентація Дослідження «(Не)вивчені уроки: досвід країн щодо реінтеграції дітей і молоді».

«Перед нами постав великий виклик в тому, щоб концептуально дослідити які заходи були вживані іншими країнами, котрі стикнулися з конфліктами, та намагатися вивчити з цього уроки й відокремити той досвід, на який Україні варто звернути увагу, а якого краще було б уникнути», – зауважила Анастасія Воробйова, залучена експертка ЦГП «Альменда».

Для дослідження обрався досвід країни Балкан (Боснія і Герцеговина, Сербія, Хорватія, Косово), Німеччини, Бельгії, Північної Ірландії.

У підсумку презентації було наголошено, що «не існує універсального рецепта, за яким ми маємо діяти, щоб успішно реінтегрувати молодь». Однак все ж важливим лишається те, що нерозв’язані проблеми минулого можуть суттєво впливати на сьогодення. Тому невивчений досвід інших країн вкрай важливий для розуміння того, як можна побудувати успішнішу модель реінтеграції, з урахуванням локального контексту.

Анастасія ХОМЕНКО