09.01.2026, 13:02

В окупованій Ялті відкрили архівну виставку, присвячену подвижникові кобзарства Олексі Нирку

Поділитись

Підконтрольний окупантам «відділ інформаційної політики адміністрації міста Ялти» повідомив про віртуальну виставку на спомин подвижника кобзарства Криму та Кубані Олекси Нирка до столітнього ювілею його народження.

Довідка про реабілітацію Олексія Нирка, який пробув 5 років 10 місяців 1 день в радянських таборах

При цьому було зазначено, що виставку було підготовано на основі документів особистого походження видатного культурного та громадського діяча, які перебувають у фонді №11 «управління з архівних справ адміністрації Ялти».

Автобіографія власноручно написана Олексою Нирком

Крім цього, окупаційна «влада» міста заявила про те, що по завершенні капітального ремонту в приміщення вказаного «управління» проводитимуться екскурсії архівними сховищами, під час яких охочі зможуть ознайомитися з документами Олекси Нирка.

«1 січня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження видатного бандуриста-педагога, дослідника кобзарського та бандурного мистецтва Криму та Кубані Олексія Федоровича Нирка.

Його кобзарська діяльність багата на художні та культурні досянення: від створення колективів бандуристів до відродження кобзарства на Південному березі Криму та на Кубані. Олексій Федорович протягом всього життя збирав по зернятках матеріал, який вже практично зникав, але завдяки дослідженням майстра зберігся для нащадків.

Також під час своїх численних поїздок Кубанню та Україною Олексій Нирко знаходив і купував власним коштом старовинні інструменти, від зовсім маленьких бандур до стандартних, які привозив до Ялти для знайомства з бандурою. На бандурах грали його учні у музичній школі, а також студенти музичного, шкільного та дошкільного відділень Ялтинського педагогічного училища», – зазначається в повідомленні.

Батьки Олекси Нирка та він. Рік зазначений знімку

Довідка. Олексій (Олекса) Нирко народився 1 січня 1926 року в селі Мар'янське Апостолівського району Дніпропетровської області. З дитинства мешкав з родиною в селі Нова Січ, де пережив Голодомор, під час якого померли його прабаба та прадід. Батько майбутнього кобзаря був засуджений двічі. Освіту Олекса Нирко здобував у культурно-освітньому технікумі та державній консерваторії ім. М. Лисенка у Львові. У 1950 році був заарештований та засуджений до 10 років виправно-трудових робіт і 5 років заслання за «антисовєтську діяльність» і відправлений до Пєрмської області росії, однак під час «хрущовської відлиги» був звільнений і реабілітований та повернувся до Нової Січі, де розпочав кобзарську діяльність, яку незабаром продовжив у Нікополі.

Згодом він оселився в Ялті, де створив три капели бандуристок – імені Степана Руданського, «Пролісок» та «Зоряниця». Всім було присвоєно звання народних, з якими виступав за кордоном, а також 5 ансамблів.

При цьому основною вимогою Нирка до учнів було спілкування українською мовою, якою сам він розмовляв завжди.

Як бандурист та керівник-диригент капел Олекса Нирко неодноразово нагороджувався дипломами та медалями. Мав низку власних обробок різних творів для бандури.

У 1984 році створив Музей кобзарського мистецтва Криму та Кубані при Ялтинському педагогічному училищі (після відновлення незалежності України – Кримський гуманітарний університет) та кобзарську бібліотеку. Викладав класи бандури в Ялтинській музичній школі та Ялтинському педагогічному училищі. Був головою кобзарської секції Музично-хорового товариства Криму, мав звання заслуженого працівника культури України.

У 1988–1991 рр. Олекса Нирко очолював ялтинський осередок ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, створений на базі заснованого наприкінці 1980-х рр. Товариства української мови ім. Амвросія Метлинського. Помічником у цій справі став капітан цивільного флоту, соліст Кримської народної капели бандуристів імені Степана Руданського Остап Кіндрачук, що був учнем і товаришем Олекси Нирка з 1962 року (помер наприкінці 2024 року в окупованій Ялті).

Серед іншого, Олекса Нирко став автором низки безцінних досліджень історії українства Криму. Його земний шлях завершився 26 жовтня 2005 року в Ялті.

«Я вирішив поселитися в Криму і довести, що Крим – це теж Україна, де повинна звучати не тільки українська мова, але й дзвінка невмируща бандура», – казав майстер за життя.

Разом з цим матеріалом рекомендуємо прочитати статтю "Олексій Нирко: український бандурист у Ялті".