Немає там палацу! В окупованому Сімферополі тривають пошуки палацу калги-султана

Співробітники так званого музею-заповідника «Неаполь Скіфський» в окупованому Сімферополі завершили дослідження території, де, ймовірно, розташовувався палац калги-султана, правої руки бахчисарайського хана. Інформація про це нещодавно з’явилася в кримських ЗМІ. [caption id="attachment_38386" align="aligncenter" width="800"] Каплиця на ймовірному місці розташування палацу калги-султана. Фото з відкритих джерел[/caption]   Так, у 2024 році фахівці «Неаполя Скіфського» на замовлення «ТОВ «Кримський регіональний центр археологічних досліджень» провели археологічні розкопки на місці будівництва каналізаційного колектора на вулиці Неапольській до перетину з вулицею Воровського в окупованому Сімферополі. Як зазначила в коментарі кримським журналістам «заступниця директора» установи Ірина Шкрибляк, було закладено не шурфи, а величезну єдину траншею прямо від вулиці Воровського до підйому на городище Неаполь Скіфський. За її словами, експедиція розкопала ґрунт до материкової породи – рівня землі, нижче за який уже немає культурного шару. При цьому історики охопили всі потенційні місця, де до «приєднання» Криму до Російської імперії міг бути палац калги-султана. Однак жодних ознак того, що колись тут розташовувалися капітальні споруди резиденції, вчені не виявили. «Немає там палацу! Ми знайшли лише уламки керамічної труби, якою палац міг забезпечуватися водою. Резиденції не було на тому майданчику, через який точаться дискусії. Схоже, палац розташовувався просто під урвищами Неаполя Скіфського – там, де зараз військова частина», – додала Ірина Шкрибляк. Практично всі знайдені артефакти пов'язані з пивоварним заводом, який працював тут з першої половини XIX століття і аж до 1982 року, включаючи роки окупації у Другій світовій війні. [caption id="attachment_38387" align="aligncenter" width="900"] Знайдені залишки керамічних труб. Фото з відкритих джерел[/caption] Перші розкопки для пошуку палацу почали проводити у 2017 році. Тоді археологи виявили фрагменти посуду та будівельної кераміки. В результаті вчені припустили, що на вулиці Воровського, під землею, розташовувався маєток другої за значущістю людини у Кримському ханстві. Експерти досі намагаються з'ясувати точне місце розташування палацу калги-султана. Припускали, що він розташований у районі Петровської балки. 2024 року археологи отримали великий розріз цього майданчика – стратиграфію. «На цьому розрізі добре видно, що основна будівельна активність припадає на середину XIX століття. Відомо, що в цей час на цьому місці почали розвивати броварню», – розповів «директор історико-археологічного музею-заповідника «Неаполь Скіфський» Юрій Зайцев. Також під час розкопок експерти виявили дві нитки керамічного водопроводу, розташованого біля Неаполя Скіфського. Вчені з'ясували, що за глибиною залягання водогін відповідає періоду існування палацу. Це дозволить археологам наблизитися до точного розташування будівлі. Про те, що на місці знесеної броварні колись був палац, існували здогадки, були припущення про його місце знаходження, але точних відомостей не вистачало. Картина почала прояснюватись, коли у 2017 році адміністрація окупованого Сімферополя профінансувала проведення археологічної розвідки на цій ділянці. Цю територію на вулиці Воровського у Сімферополі в 2018 році обстежив «Інститут археології Криму РАН». Історики зробили вісім шурфів і виявили важливі знахідки: характерну кладку, багато будівельної кераміки, керамічний водопровід, ймовірно, прокладений до фонтанів, уламки порцелянового та скляного посуду. Найцікавішим, за словами учасників розкопок, був п'ятий шурф. Там дуже чітко проглядалася стратиграфія. Під сучасними шарами на глибині 1 метра 60 сантиметрів виявили керамічні судини, курильну люльку і нижчу кладку та плитку того ж часу. Серед іншого, археологи знайшли дві монети часів кримських ханів, які дають змогу точно датувати знайдені предмети. [caption id="attachment_38388" align="aligncenter" width="800"] Знайдені артефакти були передані в музей історії Сімферополя. Фото з відкритих джерел[/caption] Після цього об'єкт археологічної спадщини «Ділянка міської забудови Ак-Мечеті, XVII – XVIII ст. (місце ймовірного розташування палацу калги-султана)» було поставлено на облік. Наступного року розкопки мали продовжити і розширити, але натомість події пішли зовсім по-іншому. Поки на пустирі працювали археологи, поруч встановили глухий паркан, а за ним вгадувалися житлові будівлі приватного будинку, що зводиться. Виявилося, що «міська рада Сімферополя» якимось дивним чином встигла виділити кілька ділянок на цьому місці під індивідуальне житлове будівництво. Виникла цілком зрозуміла суперечка між кримськотатарською громадськістю, з одного боку, яка претендувала на створення на цьому місці пам'ятки археології, можливо музею, і власниками землі під індивідуальне житлове будівництво – з іншого. «Адміністрація» Сімферополя подала до власника однієї з двох ділянок Ореста Шаярлієва позов про визнання будівель на Воровського, 21а, самовільними та наполягала на їхньому знесенні. 17 вересня 2019 року «Київський районний суд Сімферополя» відмовив «мерії» у задоволенні позову. Проте «Апеляційною ухвалою Верховного суду Криму» 9 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасували, позов «адміністрації» міста задовольнили. Здавалося б, у справі було поставлено крапку. Але ні. «Апеляційний суд» спирався на лист «Мінбуду Криму» про те, що спірна ділянка розташовувалась у зоні з особливою архітектурно-планувальною організацією території, на якій заборонено зводити об'єкти капітального будівництва. А 19 березня 2021 року окупаційна Рада міністрів Криму ухвалила постанову, якою змінила межі цієї особливої ​​зони і виключила з неї спірну ділянку з кадастровим номером 90:22010223:118. І вже 22 червня того ж року «ухвалою» так званого  Верховного суду Криму заява громадянина Шаярлієва про перегляд попереднього рішення задоволена за новими обставинами. Перешкод більше немає, на місці гаданої пам'ятки археології можна будувати будинок, гараж, сарай і все, що захочеться новому власнику. Як виявилося, на прохання власника земельної ділянки Ореста Шаярлієва археологи провели розкопки на його ділянці. Вони заглибилися на 2,5–3 метри і переконалися, що нижче за місце, де була вкопана пивна цистерна, культурного шару немає. Аналогічне обстеження було проведено на другій, сусідній ділянці. Там культурний шар на кордоні виявили, власниці ділянки повідомили про обмеження та передали свої висновки до «комітету з охорони пам'яток». А там уже зробили висновок про те, що раз на приватній землі немає цінних знахідок, то її можна виключити з особливої ​​архітектурно-планувальної зони, на якій заборонено капітальне будівництво. Тим часом пошуки ймовірного місця розташування палацу тривають… Довідка. Калга – титул другої за значущістю після хана особи в ієрархії Кримського ханства. Посаду було засновано 1486 року третім ханом Криму Менглі I Гераєм. Кожен хан при вступі на престол призначав калгу – майже завжди серед своїх братів, синів чи племінників. Оскільки посаду калги обіймали лише княжичі з ханського роду Гераїв, які в Криму йменувалися султанами, щодо них часто використовувалося звання «калга-султан». Тож значення палацу калги-султана для історії кримських татар важко переоцінити, це другий за статусом палац Криму після бахчисарайського. У ньому мешкали 79 представників правлячої династії Кримського ханства, 32 із них згодом стали ханами. За спогадами сучасників, до палацового комплексу входило 200 будівель, там була система ставків, сади. Палац зазнав руйнування наприкінці XVIII століття.

                                                                       Євгенія БОРИСЮК

#нам_пишуть