Єдина атомна електростанція в Румунії повністю зупинила роботу: країна переходить на імпорт електроенергії

Єдина атомна електростанція Румунії «Чернаводе», яка забезпечувала близько 20% загального виробництва електроенергії в країні, повністю припинила генерацію та була виведена з експлуатації на невизначений термін. Головною причиною екстреної зупинки стало критичне зниження рівня води в річці Дунай, необхідної для охолодження реакторів. Про це інформує румунський новинний канал Digi24.

Причини зупинки реакторів та заходи компанії Nuclearelectrica

Перший енергоблок АЕС «Чернаводе» було зупинено ще наприкінці липня, що одразу зменшило внутрішнє виробництво електроенергії на 10%. Аби втримати в робочому стані енергоблок № 2, що постачав до мережі близько 680 МВт, влада вдавалася до нестандартних заходів — видаляла камінь із дна Дунаю та навіть затопила чотири баржі для спрямування сильнішого потоку води до водозабору АЕС.

Втім, через посуху та прогнози подальшого обміління річки компанія-оператор Nuclearelectrica оголосила про контрольоване відключення останнього працюючого реактора, повідомивши про це Бухарестську фондову біржу.

«Рішення про контрольоване відключення енергоблоку № 2 обумовлене тривалим значним зниженням рівня води в річці Дунай. Контрольоване відключення здійснюється відповідно до процедур, передбачених для таких ситуацій, на основі ретельного моніторингу запасів безпеки, стану обладнання та прогнозів гідрологів. Залежно від розвитку прогнозів щодо рівня води в Дунаї фахівці прийматимуть рішення про повторне підключення, надаючи пріоритет усім запасам ядерної безпеки», — йдеться у пресрелізі компанії.

Офіційні особи підкреслюють, що перебування обох енергоблоків у стані безпечного відключення не загрожує персоналу, населенню чи довкіллю. За даними директора станції Ромео Уржана, процедури зниження потужності розпочалися о 7:00 у четвер і вже з 11:00 станція припинила генерацію.

Покриття дефіциту: реактивація вугільного блоку за допомогою пенсіонерів та імпорт

Втрата 20% генерації в Національній енергетичній системі змусила Бухарест терміново шукати альтернативи — задіювати ВЕС, СЕС, гідроелектростанції та нарощувати імпорт. Щоб компенсувати зупинку АЕС, влада вирішила екстрено запустити 4-й блок вугільної електростанції в Ровінарі потужністю понад 300 МВт/год. Однак процес зіштовхнувся з гострим дефіцитом кадрів: для пуску системи довелося екстрено відкликати з пенсії трьох колишніх фахівців, уклавши з ними тимчасові договори на 30 днів.

Вже у перші години після зупинки другого реактора АЕС Румунія вперше була змушена імпортувати електроенергію у денний період. Наразі країна має транскордонні імпортні потужності близько 4 000 МВт, що дозволяє перекривати вечірні піки споживання, тим часом як потреба в імпорті оцінюється до 2 300 МВт.

Державний секретар Міністерства енергетики Крістіан Бушой запевнив, що кризова ситуація не позначається на побутових споживачах та критичній інфраструктурі:

«У найгіршому випадку, який я також не вважаю можливим, будуть введені обмеження для великих промислових споживачів. В іншому разі виробництво електроенергії для побутового споживання, для людей, які нічого не відчують у плані свого споживання, основні послуги, лікарні та школи у цей період не відчують змін. Аптеки, фармацевтичні заводи, поліція, установи, що забезпечують функціонування держави — для них немає ані найменшої небезпеки», — заявив Бушой.

Політична оцінка кризи та подальші прогнози

Точні терміни відновлення роботи станції залишаються невідомими. За оцінками фахівців, через негативні гідрологічні прогнози АЕС «Чернаводе» не зможе відновити роботу щонайменше протягом наступних 10 днів. Навіть після належного підйому рівня води в Дунаї фахівцям знадобиться ще 1–2 дні на технічний запуск та вихід реакторів на робочу потужність.

Коментуючи ситуацію в енергетичній галузі, тимчасовий прем'єр-міністр Румунії Іліє Болоян відверто вказав на системні проблеми в управлінні:

«Це було поєднання неправильних рішень, змін міністрів, політичних курсів, некомпетентності, а іноді, можливо, навіть злого умислу», — заявив Болоян, оцінюючи причини, які призвели до вразливості енергосистеми країни перед природними чинниками.

Раніше «Голос Криму» писав про виявлення у Латвії підземного тунелю, через який проникли 15 мігрантів з Білорусі.

Поліна КОСТІНА