Як Росія руйнує українську ідентичність кримських дітей та що робити державі

Росія щодня займається пропагандою війни та пропагандою служби в збройних силах РФ, нав’язуючи молоді паралельну реальність. Такий меседж окреслила голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна.

У своєму виступі пані Марія схарактеризувала дії РФ: ця країна з перших днів своєї військової операції із захоплення Криму впроваджує розгалужену систему знищення української політичної ідентичності дітей на півострові.

Теперішня ситуація у закладах освіти в Криму

«Станом на зараз на території тимчасово окупованого Криму проживає 538 674 дитини. З них 285 963 – це діти шкільного віку, які щодня мусять відвідувати російську школу», – наголошує голова Центру.

Аналіз російських підручників й тематичних заходів, які проводять дітям, показує: у закладах освіти масово нав’язується думка, що українські діти є громадянами Росії, що України не існує як суверенної держави, що СВО – це добре. Права вибору до споживання такого контенту у дітей немає.

Діти також не мають доступу до української мови та історії. А статичні дані РФ, згідно з якими українську мову факультативно вивчає 1,2% загальної кількості дітей на півострові – викликають сумніви.

Що має робити держава Україна

У Криму досі лишаються діти, які продовжують відвідувати українські школи онлайн та вступають до українських закладів вищої освіти. «Постає питання, що робить держава Україна. У нас є можливість спрощеного вступу, але водночас є багато питань до того, як працює доступ до онлайн-освіти для дітей шкільного віку. В Україні немає належної адаптивності для цих дітей з урахуванням їхніх потреб та реалій російської пропаганди», – наголосила пані Суляліна.

Вона окреслює важливість адаптивного навчання для дітей, які не можуть не ходити до російських шкіл, та водночас відвідують українську школу онлайн. Не винятковою є потреба у додатковій увазі та психологічній підтримці тим, хто переїжджає на підконтрольну Україною територію та вступає до українських ЗВО.

«Якщо ми говоримо, що хочемо зберігати зв’язок з ТОТ, якщо ми хочемо, щоб більше дітей до нас приїжджало, ми також маємо розуміти їхні потреби й відповідати на них задля реінтеграції. Наразі ж для держави у фокусі – школярі та абітурієнти за кордоном, а на подолання викликів доступу дітей з ТОТ до української освіти немає політичної волі», – наголошує голова Центру громадянської просвіти «Альменда».