Вбивця українського вояка з Криму займається «волонтерством» на окупованій Херсонщині

Колаборантка з Сімферополя Валєрія Пєтрусєвіч (Кузіна) в своєму Telegram-каналі виклала відеозвіт поїздки з «гуманітарною місією» до окупованих районів Херсонської області за участі місцевої «волонтерської» команди, в складі якої опинився підозрюваний у вбистві вояка ЗСУ.

«Ми разом з колегами Добра проекту “МЫВМЕСТЕ” херсонського напрямку Владіміром Шаховим, Дмітрієм Бомко, Ольґою Яровскою протягом новорічних канікул вітаємо дітей нових регіонів* та наших захисників на “СВО”. Перемога буде за нами», – висловилася Пєтрусєвіч.

Згаданий у звіті Дмітрій Бомко (до 2020 року носив прізвище Чернов) народився 6 січня 1985 року, є пасинком скандально відомого забудовника з Нової Каховки Валєрія Сєрова, який під час окупації Херсонщини перейшов на бік ворогів. Навчався в Київському спортивному ліцеї-інтернаті, займався фермерським господарством.

Наразі відомо, що Бомко є членом російської партії ЛДПР та адміністратором проросійських спільнот у соцмережі «ВКонтакте», пропонує «юридичні послуги». Повідомлялося про те, що Бомко мешкав в окупованій Новій Каховці, однак, за непідтвердженими даними, він нібито отримав квартиру в Криму за т. зв. «херсонським сертифікатом».

За повідомленнями українських медіа, Дмітрій Бомко у 2022 році здавав російським окупантам адреси проживання вояків ЗСУ в селі Дмитрівці на Херсонщині через що отримував з їхнього боку певну протекцію.

1 травня 2022 року в цьому ж селі Бомко смертельно травмував військовослужбовця Андрія Кузнецова, який вирішив зірвати з його автомобіля наліпку з символом російських окупантів – латинською літерою «Z»: колаборант встиг розвернути автомобіль і навмисно на високій швидкості збив вояка, після чого кілька разів скоїв на нього наїзд, аби остаточно не дати потерпілому жодного шансу на виживання.

Андрій Кузнецов, що носив позивні «Кузя», «Кіборг» та «Залізяка», народився 30 липня 1990 року в селі Путилівці Бахчисарайського району АР Крим, з 1992 року жив матір’ю на Херсонщині. Юнаком повернувся на батьківщину, де скінчив Бахчисарайський будівельний технікум та створив родину. Після російської окупації Криму мешкав у Каховці, де працював газівником. 7 серпня 2014 року був мобілізований до ЗСУ, брав участь у боях за Донецький аеропорт, був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Згодом проходив службу в Маріуполі, після кількамісячної перерви підписав контракт із ЗСУ. Похований у Дмитрівці, де опинився після російської окупації Херсонщини і був вбитий.

*Так російська пропаганда називає окуповані території України
**Так російська пропаганда називає війну проти України

#нам_пишуть