14.01.2026, 08:33

Москва погрожує Польщі щодо можливості екстрадиції російського археолога в Україну

13 січня 2026 року Міністерство закордонних справ Російської Федерації викликало посла Республіки Польща Кшиштофа Краєвського, щоб висловити йому рішучий протест. 

Протестний демарш Москви. Як з'ясувалося, причиною негативної поведінки росіян стало затримання у Польщі російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна, та реальна можливість його екстрадиції в Україну.

Олександр Бутягін. Фото: Getty Images

У своїй офіційній заяві російське дипломатичне відомство використало звичну риторику, намагаючись підмінити кримінальні звинувачення ідеологічними наративами російської пропаганди:

Заперечення злочину. Для Москви справа Бутягіна — це не мародерство чи порушення міжнародного права на окупованих територіях, а виключно «переслідування за професійну наукову діяльність». 

Пряма мова МЗС РФ: Російська сторона заявила, що вважає затримання «черговим актом політичного свавілля», додавши:

«Звинувачення, висунуті київським режимом, є абсурдними. Бутягін займався вивченням античної спадщини, а спроби криміналізувати роботу науковця на території Криму — це вияв правового нігілізму Варшави та Києва».
Що не так? Росія наполягає на тому, що їхній археолог діяв у межах російського правового поля, ігноруючи той факт, що світова спільнота та міжнародне право (зокрема Гаазька конвенція про захист культурних цінностей) визнають ці розкопки незаконними.

Наразі, попри дипломатичний тиск Кремля, Бутягін залишається під вартою у Польщі в очікуванні суду щодо екстрадиції, призначеного на 15 січня 2026 року. Слідкувати за оновленнями у справі можна на офіційних ресурсах МЗС України та Прокуратури АР Крим та м. Севастополь.

Історія арешту Олександра Бутягіна — першого російського археолога, затриманого в Європі за розкопки в окупованому Криму, - розвивалася наступним чином:

Передісторія (2024–2025). Бутягін, завідувач сектору археології Північного Причорномор’я Державного Ермітажу, перебував у розшуку в Україні з листопада 2024 року. У квітні 2025 року київський суд видав ордер на його заочний арешт за звинуваченням у незаконних розкопках античного міста Мірмекій у Керчі та руйнуванні культурної спадщини. 

Затримання археолога. 4 грудня 2025 року польське Агентство внутрішньої безпеки затримало Бутягіна в готелі у Варшаві. Він прибув до Польщі в межах лекційного туру Європою, перед цим безперешкодно відвідавши Нідерланди. 

Перші кроки екстрадиції. Після допиту в прокуратурі, де він відмовився надавати пояснення, Окружний суд Варшави заарештував його на 40 діб (до 13 січня 2026 року) для підготовки екстрадиційних документів. 

23 грудня 2024 року Україна офіційно подала запит на його видачу. 9 січня 2026 року прокуратура Варшави офіційно підтримала запит України на екстрадицію, передавши справу до суду.

Поточний статус: 12 січня: Суд продовжив арешт Бутягіна до 4 березня 2026 року. А вже 13 січня польська прокуратура підтвердила, що інкриміновані Бутягіну дії (мародерство, нищення пам’яток) є злочинами і за польським законодавством. 15 січня заплановане вирішальне засідання суду щодо екстрадиції.

Правосуддя і справедливість. За даними українського слідства, діяльність Бутягіна завдала збитків на суму понад 200 млн гривень (~$4,8 млн). В Україні йому загрожує від 5 до 10 років ув'язнення.

За оцінками правників, справа Олександра Бутягіна виходить далеко за межі однієї кримінальної справи. Вона має чіткий міжнародно-правовий вимір і потенціал стати прецедентом притягнення громадян Російської Федерації до відповідальності за злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях, зокрема у сфері охорони культурної спадщини.

Нещодавно «Голос Криму» повідомляв про те, що російському археологу продовжили арешт до 4 березня.

Розгорнути більше...