Виклики, повʼязані з реінтеграцією деокупованих територій і меморалізацією

Максим Єлігулашвілі, член правління Інституту миру і порозуміння, експерт з перехідного правосуддя, та Дарʼя Свиридова, партнерка Azones, презентували дослідження «Деякі виклики, повʼязані з реінтеграцією деокупованих територій і меморалізацією» в Media Center Ukraine.

Згідно з дослідженням, переважна частка українців покладає очікування щодо забезпечення справедливості на президента – 50%, другим йде уряд – 37% та парламент – 35%. Також спостерігається зменшення рівня засудження щодо населення ТОТ у питаннях комунікації з окупаційною владою.

«Зараз на розгляді уряду перебуває Стратегія відновлення влади на деокупованих територіях, вона поки що є проєктом та проходить погодження в межах урядових процедур. Однак вже там на рівні державних політик, які пропонуються для відновлення окупованих територій, подолання наслідків війни – пропонуються такі механізми, як розбудова політики пам’яті та меморіалізації, конкретні механізми перевірок або люстрацій», – зазначила Свиридова.

Вона додала, якщо ця урядова стратегія буде підтримана, то вона буде відповідати на запит суспільства щодо використання не тільки судових механізмів подолання наслідків війни і забезпечення справедливості, але й вихід держави поза цими процедурами та розбудови інших процесів.

Своєю чергою Єлігулашвілі зазначив, що згідно з дослідженням, українці більш лояльно ставляться до перебування осіб на окупованих територіях та вимушеного отримання російських документів. Водночас «не готові пробачати» встановлення окупаційної влади та силового блоку.

«Люди, які своїми руками забезпечують вибудову владної вертикалі, легітимність через вибори, референдуми, обрання депутатами, які йдуть у правоохоронні органи, силові структури… Якщо говорити про «червону лінію», якраз на цих питаннях чітко видно», – вказав він.

Свиридова вказала, що населення України не вважає, що проведення господарської діяльності на ТОТ є підставою для засудження.

«Все зводиться до оцінки конкретних дій особи. Чи ця господарська діяльність була на забезпечення окупанта, чи силового блоку, чи на виживання і життя місцевої громади. Ось цей запит на деталізацію і конкретну оцінку наслідків від дій особи в окупації, і цей запит є у населення, він не завжди відповідає реальній судовій правоохоронній практиці, яку сьогодні ми маємо по колабораціонізму», – зазначила вона.

Свиридова додала, що є певна різниця щодо ставлення до бізнесменів-колаборантів на територіях під тривалою окупацією та на захоплених після повномасштабного вторгнення територіях. Це потребує окремої розмови.

«Якщо ми говоримо про розбудову державних політик, то і з точки зору кримінальних процесів, має бути певна універсальна позиція держави, яка буде застосовуватись до всіх звільнених територій чи до всього населення України, у тому числі окупованих територій чи тих, хто буде виїжджати з цих територій. Тобто ці люди мають знати, яка в держави позиція щодо того чи іншого виду ведення бізнесу», – зауважила вона.