13.04.2026, 11:07

У тимчасово окупованому Криму скаржаться на нашестя чужорідних біологічних видів

Поділитись

Тимчасово окупований Крим став новим місцем проживання для десятків чужорідних видів, які негативно впливають на місцеву флору та фауну. Будучи завезеними з інших країн, різноманітні жуки, слимаки, мікроорганізми та грибки швидко адаптуються до клімату півострова й стають шкідниками та карантинними об'єктами.

За словами Алєксандра Стрюкова, що позиціонує себе як «кандидата біологічних наук, доцента кафедри зоології та аквакультури Кримського федерального університету», за минулі кілька років у Криму з'явилися: мармуровий та сосновий насіннєвий клопи, що уражають плодові культури та глицеві дерева; японська такахасія, що вкриває рослини сумкострічками з личинками; іспанські слимаки, які є переносниками паразитів, тощо.

Потрапляючи в нові умови, той чи інший інвазивний (чужорідний) вид починає активно розмножуватися, що за відсутності природних ворогів та звичних хвороб може призводити до спалахів чисельності. Наприклад, так сталося з самшитовою вогнівкою, яка перед Олімпіадою 2014 року, що відбулася в російському Сочі, спочатку потрапила туди і знищила весь самшит. У 2014 році вона опинилася в Сімферополі, куди її, ймовірно, занесли російські окупанти під час вторгнення: у центрі міста комаха позбавила листя бордюрні кущі. Наразі з самшитовою вогнівкою в окупованому Криму навчилися боротися, обробляючи кущі у спеціальний спосіб. Так само в Ялті пальми доводиться захищати спеціальними засобами від пальмового метелика.

Іншою проблемою для Криму стало цьогорічне нашестя слимаків, які з'явилися на огородах та у дворах з настанням тепла. За словами іншого «доцента кафедри зоології та аквакультури Кримського федерального університету», Сєрґєя Лєонова, йдеться про так званого іберійського, або іспанського, слимака, якого він хибно називає «грузинським» (таке найменування поширили й підконтрольні окупантам ЗМІ). У Криму цей слимак уперше офіційно був виявлений у 2006році в Ялті, у природному біотопі. Наразі вид зареєстровано на території понад 600 квадратних кілометрів на чорноморському узбережжі Криму від Інкермана до Алушти; нещодавно його спостерігали на околицях Сімферополя. Основною відмінністю іберійського слимака є те, що він досягає статевої зрілості навесні (інші види – восени), і відтак у цей час є найбільш активним і шкідливим. Відклавши яйця наприкінці весни – на початку літа, ці слимаки гинуть, проживши лише рік. Рекомендується боротися з ними навесні, до того як вони встигнуть відкласти яйця.

Крім цього, в кримському відділенні «Россільгоспнагляду» розповіли про «спецоперацію» проти іншого шкідника – жолобчастого австралійського червця: цей невеликий жук швидко захопив сади, парки та ліси, пошкоджуючи сільськогосподарські, декоративні та лісові культури, і виявився стійким навіть до хімічних засобів боротьби. У південних регіонах червець не має природних ворогів, тож у Криму він швидко розмножився й почав знищувати зелені зони. Відтак проти нього було використано сонечко виду Novius cardinalis / Rodolia cardinalis (відома також як Vedalia), так само австралійського походження. Популяцію цієї комахи зусиллями фахівців Центру карантину рослин та Нікітського ботанічного саду було зібрано на Чорноморському узбережжі Кавказу та завезено до окупованого Криму; перша партія склала близько 600 особин. Вже до другого випуску сонечко, яке раніше не мешкало в Криму, самостійно поширилося від Гурзуфа до Алупки; в результаті чисельність червця різко зменшилася, а кількість пошкоджених рослин помітно скоротилася.

Нещодавно стало відомо про поширення в тимчасово окупованому Криму кипарисової райдужної златки, що нищить західні туї та кипарисовики.