Кримська Єпархія ПЦУ підтримала встановлення Дня захисту прав української громади Криму

Кримська Єпархія Православної Церкви України підтримала проєкт Постанови Верховної Ради України щодо встановлення 28 серпня Дня захисту прав української громади Криму та закликала народних депутатів України підтримати цю ініціативу.

У заяві Єпархії наголошується, що йдеться не лише про встановлення окремої пам’ятної дати, а про важливий державний та суспільний крок, спрямований на привернення постійної уваги до ролі етнічних українців Криму та їхньої самоорганізації у збереженні української національної ідентичності півострова, протидії російській окупації та боротьбі за відновлення територіальної цілісності України.

Подяка Верховній Раді за захист Кримської Єпархії

Кримська Єпархія ПЦУ також висловила вдячність Верховній Раді України за прийняття 17 лютого 2022 року Постанови «Про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги».

В Єпархії зазначають, що це рішення стало одним із важливих стратегічних кроків державної політики України щодо реінтеграції Криму, захисту прав української громади Криму та підтримки парафіян Української Православної Церкви (Православної Церкви України) в Криму, які в умовах тимчасової окупації зазнають системного тиску та переслідувань.

Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги, наголошується у заяві, є не лише культовою спорудою, а й важливим осередком українського духовного та культурного життя на півострові, символом присутності Української Церкви та невід’ємності Криму від України.

Українська громада Криму — частина Українського народу

У Кримській Єпархії підкреслюють, що українська громада Криму є невід’ємною частиною Українського народу, а її історія, культура, мова, традиції, духовна спадщина та громадське життя є важливою складовою багатовікової історії Криму.

У заяві також звертається увага на системні загрози, які виникли після окупації Криму Російською Федерацією: русифікацію, витіснення української мови, культури та історичної пам’яті, а також перешкоди для діяльності українських громадських та релігійних середовищ.

Окремо наголошується на репресіях не лише проти вірян Православної Церкви України у тимчасово окупованому Криму, а й проти етнічних українців Криму.

«Без усвідомлення національної ідентичності та без утвердження української національної ідеї неможливе формування повноцінної громадянської ідентичності», — зазначається у заяві.

У Кримській Єпархії наголошують: збереження української національної ідентичності в Криму — це не лише питання культури, мови чи історичної пам’яті, а й питання національної безпеки, державності та майбутньої реінтеграції півострова.

Злам російського колоніального наративу

Підтримуючи проєкт Постанови, Кримська Єпархія фактично наголошує на необхідності протидії російському колоніальному наративу щодо історії Криму та збереження історичної тяглості української присутності на півострові.

У заяві порушується питання: що змінилося від часів Валуєвського циркуляру та Емського указу, які були спрямовані на знищення української національної ідентичності? Автори документа пропонують подивитися на сучасну політику Росії щодо етнічних українців Криму, інституцій самоорганізації української громади та Української Церкви на півострові.

«Що змінилося?» — це питання у заяві звучить як нагадування про історичну тяглість політики придушення української ідентичності та необхідність протидіяти їй сьогодні.

Постанова має стати не лише символічним кроком

На думку Кримської Єпархії, прийняття Постанови матиме важливе державне та суспільне значення.

Це має стати можливістю привертати увагу українського суспільства та державних інституцій до становища етнічних українців Криму, говорити про порушення їхніх прав в умовах тимчасової окупації, підтримувати тих, хто зберігає українську національну ідентичність на півострові, а також формувати бачення майбутнього українського Криму.

Водночас, наголошується у заяві, прийняття Постанови не повинно обмежитися символічним кроком. Воно має сприяти формуванню та реалізації системної державної політики, спрямованої на збереження, захист, відновлення та розвиток української громади Криму, її культурного, освітнього, духовного та громадського життя.

Українці Криму — активні учасники деокупації та реінтеграції

Кримська Єпархія ПЦУ переконана, що майбутня деокупація Криму неможлива без відновлення прав усіх громадян України, які зазнали переслідувань в умовах російської окупації, та без відновлення українського суспільного, культурного й духовного простору півострова.

При цьому українці Криму, на думку Єпархії, мають бути не лише об’єктом державної політики, а активними учасниками процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

«Саме тому питання захисту української громади Криму має розглядатися як складова загальної державної політики щодо деокупації, реінтеграції та відновлення українського Криму», — йдеться у заяві.

Кримська Єпархія Православної Церкви України підтримала проєкт Постанови Верховної Ради України та встановлення 28 серпня Дня захисту прав української громади Криму, закликавши народних депутатів України підтримати цю ініціативу.

У Єпархії переконані, що встановлення цього дня стане важливим знаком підтримки для українців Криму, які в умовах тимчасової окупації продовжують зберігати свою українську ідентичність, пам’ять, культуру та духовні традиції.

«Україна пам’ятає про них, захищає їхні права та бачить їх невід’ємною частиною майбутнього Української держави», — наголошується у заяві.

Український Крим був, є і буде невід’ємною частиною України.

«Права української громади Криму мають бути захищені. Українська національна ідентичність Криму має бути збережена. Український духовний і культурний простір Криму має бути відновлений», зазначив митрополит Сімферопольський і Кримський Кримської Єпархії Православної Церкви України Климент, коментуючи заяву для «Голос Криму».