Пропагандисти прославляють російських вояків як «визволителів України»

28 жовтня, до Дня визволення України від фашистських загарбників,  в окупованому Сімферополі було презентовано буклет «1944–2014. Они освобождали Украину» («Вони визволяли Україну»). В описі зазначається, що в буклеті відображено «біографії та подвиги захисників вітчизни, яких було нагороджено званнями Героя Совєтського Союзу та Героя Росії» у супроводі матеріалів з особистих архівів родин цих людей. Зокрема, йдеться про біографії совєтського військового діяча Василя Горішнього, що провів останні роки свого життя в Сімферополі, а також двох учасників сучасної російської війни проти України, посмертно нагороджених званням «Герой РФ» – зрадника України Алєксандра Апухтіна та сина російських колоністів Владіслава Дорохіна.

Участь в «урочистій» презентації, що відбулася в будівлі кримської «філії» російського  фонду «Защитники Отечества» («Захисники Вітчизни»), узяли представники «Кримського університету мистецтв та туризму», в якому навчався Владіслав Дорохін, керівництво школи №38 міста Сімферополя, якій було присвоєно ім’я Дорохіна, а також батьки загиблих «героїв» видання.

«Ми хотіли в цьому буклеті об’єднати героїв, які звільнили Україну 80 років тому, і героїв Росії, що звільняють Україну від фашизму сьогодні. Проблема, через яку виникла “спеціальна військова операція, в тому, що на території теперішньої України виникли дуже недобрі течії, коли з 1991 року героїзують справжніх фашистів – Бандеру та Шухевича. Ми хочемо показати нашим школярам та студентам, що були справжні герої – українці та росіяни, які звільняли Україну тоді і звільняють її зараз», – заявив «член ради регіональної національно-культурної автономії республіки Крим “Українська громада Криму”» (рос. «Украинская община Крыма») Васілій Горішній, що став одним з ініціаторів та промоутерів видання.

Крім Горішнього, участь у створенні пропагандистського буклету взяли неназвані співробітники фонду «Защитники Отечества», представники кримського бізнесу та «депутати державної ради республіки Крим». Видання планують поширювати в кримських школах і вишах.

Станом на початок 2019 року Васілій Горішній був «керівником робочої групи з питань освіти та патріотичного виховання громадської ради міського округу Сімферополя». Є також репетитором з фізики та математики, очолює науково-розважальний центр «Знаніум» у Сімферополі. Будучи онуком совєтського воєначальника Василя Горішнього, якого в колабораціоністській «українській громаді Криму» вшановують як істинного «етнічного українця», від імені зазначеної організації проводить у школах окупованого Криму «уроки мужності», розповідаючи про подвиги свого діда. На своїй сторінці у російській соціальній мережі «ВКонтакте» підписується як «Василий Иванов», відрекомендовуючись як «науковець, викладач, репетитор, громадський діяч, бізнесмен, продюсер і поки ще не одружений чоловік».

Довідка

Василь Якимович Горішній народився 29 січня 1903 року в Павлограді на Січеславщині. З кінця 1919 року був добровольцем Червоної армії, у 1939 році брав участь у поділі Польщі між СССР та нацистською Німеччиною на посаді начальника оперативного штабу прикордонних військ Білоруського округу. У 1942 році став членом комуністичної партії, командував мотострілецькою дивізією внутрішніх військ НКВС. Брав участь в обороні Москви та Сталінграда, боях на Курській дузі, форсуванні Десни та Дніпра: за останню операцію в 1943 році був удостоєний звання Героя Совєтського Союзу. Далі брав участь у битві за Київ, операціях Червоної армії на території Білорусі та Латвії, у Вісло-Одерській та Берлінській наступальних операціях. Після війни обирався депутатом до верховних рад РСФСР та УССР. Мешкав у Сімферополі, де помер у 1962 році й був похований на Військовому кладовищі.

Алєксандр Апухтін («Старий») народився 11 лютого 1974 року в селі Лохівці Совєтського району Кримської області УССР (нині Феодосійського району АР Крим). У 1989 році скінчив 8 класів у Красногвардійській ЗОШ, у 1991 році здобув фах автослюсаря в Чапаєвському ПТУ. В 1992–1994 році проходив строкову військову службу в мотострілецькій частині ЗСУ в місті Острі Чернігівської області. Після демобілізації мешкав у селі Золотарівці Шахтарського району Донецької області, працював нічним сторожем, трактористом, тваринником агроцеху, підземним гірничим робітником тощо. 19 лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням РФ до України, був мобілізований до «народної міліції ДНР», зарахований до «9-го окремого полку морської піхоти 1-го армійського корпусу», в складі якого брав участь у руйнуванні та окупації Маріуполя. З липня 2022 року служив за контрактом у ЗС РФ (70-й мотострілецький полк 42-ї гвардійської мотострілецької Євпаторійської Червонознаменної дивізії; гвардії рядовий, стрілець – помічник гранатометника). 8 червня 2023 року отримав смертельне поранення під час контрнаступу ЗСУ в районі села Роботиного у Запорізькій області. Похований 25 червня 2023 року в Золотарівці. Закритим указом російського диктатора Владіміра Путіна від 25 вересня 2023 року був удостоєний звання Героя РФ посмертно.

Владіслав Дорохін народився 8 вересня 2000 року в місті Єлєц (РФ) у родині військовослужбовця. У 2016 році переїхав з родиною до окупованого Сімферополя, де наступного року скінчив гімназію №1 ім. І. В. Курчатова та вступив до «Кримського університету культури, мистецтв та туризму». У травні 2019 року взяв академічну відпустку, протягом року проходив строкову військову службу в ракетних військах стратегічного призначення ЗС РФ, після чого перейшов на заочне навчання. В лютому 2021 року підписав контракт з ЧФ РФ, служив на сторожовому кораблі «Ладний» у Севастополі. У 2021–2022 рр. служив у Санкт-Петербурзі на будівництві корвета «Рєтівий», після чого повернувся до окупованого Севастополя. У квітні 2022 року команда «Ладного» була перекинута на крейсер «Москва», незабаром знищений ВМСУ; в травні того ж року Дорохін перевівся до 810-ї окремої бригади морської піхоти ЧФ РФ, брав участь у боях на Вугледарському напрямку як стрілець-навідник БМП. 21 червня, потрапивши в оточення, зімітував здачу в полон, після чого підірвав себе разом з бійцями ЗСУ. 20 листопада 2022 року указом Путіна був удостоєний звання Героя РФ посмертно. Похований у Сімферополі на кладовищі «Абдал-2».

Тим часом: «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов 28 жовтня заявив, що Україна «зобов’язана своїм існуванням у кордонах 1991 року перемогам Червоної армії і особисто Сталіну». Крім цього, він поскаржився, що в Україні сьогодні буцімто «намагаються “українізувати” подвиг совєтського солдата, спотворити сенс цієї дати [Дня визволення України від фашистських загарбників] і навіть використати її для розпалювання ненависті до Росії». «На жаль, спотворення і переписування правдивої історії та брехня дали свої плоди. Принаймні багато хто в Україні, передусім молодь, вірить, що в складі українських фронтів змагалися лише українці, а також у “міфічну” совєтську окупацію. Шизофренічна свідомість українських націоналістів не може змиритися з реальністю. Покінчити з цією вакханалією брехні та ненависті можна лише єдиним способом – виконавши всі завдання “спеціальної воєнної операції”, поставлені президентом [мається на увазі російський диктатор Путін]. Роздушити нацистську гадюку, цього разу остаточно», – висловився «голова Криму».

З заявою до Дня визволення України від фашистських загарбників виступила й очільниця «української громади Криму» Анастасія Ґрідчіна. За її словами, 80 років тому визволителі України «і в страшному сні не могли уявити, що отруйна парость нацизму проросте у звільнених ними містах і селах, що прихильниками Гітлера та Бандери стануть у тому числі нащадки тих, хто зупинив фашистську хунту». Також Ґрідчіна вважає, що її покоління незабаром «звільнить мільйони українців від прибічників фашизму, якими є їхня корупційна влада, продажна західним ідеалам». «Сьогодні наші захисники знов увірвалися до бою за звільнення України від фашизму. Вони рятують українців від прозахідних радикалів, за спільне майбутнє з Росією, за мирне життя, за свою культуру і свою рідну мову. Мільйони мешканців сучасної України вважають себе нащадками переможців: цей живий кровний зв’язок надає нам впевненість у тому, що бандерівський режим неминуче вирушить на звалище історії. Настав час очистити благодатні землі України від фашизму. Щодня російські військовослужбовці успішно відбивають атаки українських радикалів, ведуть бій зі злом. Ми віримо в нашу перемогу, в наших військовослужбовців! Тільки вперед! Ворог не пройде!» – заявила самопроголошена «голова українців Криму».

Нам_пишуть