30 років тому, 8–10 червня 1996 року, відбувся візит предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета до Криму.

9 червня патріарх Філарет відвідав у Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу, де спілкувався з його провідними діячами – Мустафою Джемілєвим, Рефатом Чубаровим, Надіром Бекіровим, Різою Шевкієвим та іншими. Під час зустрічі українського патріарха з кримськотатарськими активістами обговорювалися питання міжнаціональних відносин у Криму, можливість співпраці православних і мусульманських громад у справі зміцнення стабільності в регіоні, перспективи посилення міжетнічних і міжкультурних зв’язків, а також спільна участь у розвитку духовних, культурних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною.

Того ж дня в Севастополі, як зазначали очевидці, «за всіма правилами військового мистецтва проводилися навчання з оборони Херсонесу від Філарета»: проїзд до античного городища охороняли не лише патрулі міліції разом із бійцями російської частини Чорноморського флоту (ЧФ), а й близько 400 цивільних осіб під керівництвом колишнього спецпризначенця совєтської міліції, тогочасного благочинного Севастопольського округу УПЦ Московського патріархату (МП), фактичного капелана ЧФ протоієрея Ґєорґія (Юрія) Полякова та очільника міського відділення «російської партії Криму» Андрєя Мазюка. За спогадами, при тих подіях був присутній архієпископ Сімферопольський і Кримський від УПЦ МП Лазар (Ростислав Швець), який «не знайшов що відповісти на питання, за нашу церкву він чи за московську».

В той час патріарх Філарет відбув у Севастопольському військово-морському інституті зустріч з українською громадою міста. Під час заходу обговорювалися проблеми створення в Україні єдиної помісної православної церкви, а також шляхи до миру та злагоди в державі, що проходила непростий шлях відновлення незалежності.

«Там, де ллється кров, там нема Божого благословення. Люди повинні пам’ятати, що живуть не в росії, а в Україні. Не треба будувати стіну між людьми в Україні, бо настане час, і її треба буде розбирати. Важкий шлях від ненависті до любові, тому не треба заповнювати свою душу ненавистю. Терпіння в нас вистачить, і помісна церква в Україні буде. Шлях наш правдивий, бо мирний, і тому над нами Боже благословення», – висловився під час своїх промов патріарх Філарет. По завершенні зустрічі він вирушив до Балаклави.

У завершальний день свого візиту до Криму, 10 червня, патріарх Філарет ознайомився в Сімферополі з побутовими умовами вояків нещодавно заснованої 7-ї Кримської дивізії Національної гвардії України та поспілкувався з її командиром полковником Віктором Шевченком і з офіцерським складом. Під час цієї розмови було зазначено, що свою підтримку у вихованні в солдатів високого морального духу та патріотизму, а також у створенні бібліотеки та в інших питаннях надасть канцлер Кримської єпархії УПЦ КП протоієрей Владислав Махота – якому невдовзі судилося стати її першим правлячим архієреєм.

Опівдні в храмі УПЦ КП в ім’я святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги в Сімферополі патріарх Філарет дав прес-конференцію, під час якої підкреслив, що становленню української помісної церкви всіляко перешкоджають у Москві, де ніяк не можуть примиритися з існуванням незалежної України. Окремо було відзначено, що в Сімферополі відбувалися спроби зареєструвати статут місцевої єпархії УПЦ МП як підпорядкованої російській церкві, що могло призвести до переходу її майна у пряму власність росії. Кореспондентці українофобського видання «Кримська правда» патріарх детально пояснив, у чому насправді полягає суть церковного розколу, про який ця газета постійно твердила у дні приїзду голови української церкви на півострів. Обґрунтовуючи право держави на власну церкву, він принагідно нагадав, що свого часу російська церква після самочинного проголошення автокефалії протягом 141 року не визнавалася вселенськими патріархами.

Цей візит патріарха Філарета до Криму був не першим: ще в 1993 році він освячував флагманський корабель ВМС України «Гетьман Сагайдачний», що увійшов до новітньої історії держави. Не стали ці відвідини й останніми. Навіть після російської окупації Криму у 2014 році патріарх Філарет, який дієво доклався до розбудови Кримської єпархії, продовжував надавати їй першосвятительську підтримку