06.06.2026, 09:21

Проблеми українців Криму: про що говорили на круглому столі в Сімферополі у 1996 році

Поділитись
facebook telegram copy email
Проблеми українців Криму: про що говорили на круглому столі в Сімферополі у 1996 році

Понад 30 років тому, наприкінці зими 1996 року, в Сімферополі з ініціативи та за сприяння Кримського незалежного центру політичних досліджень (КНЦПД) відбулося засідання круглого столу на тему: «Кримські українці: титульна нація чи етнічна меншина? Проблеми українського населення Автономної Республіки Крим».


Зображення згенеровано за виконанням ШІ

У роботі круглого столу взяли участь депутати, співробітники Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, керівники громадських і політичних організацій автономії, науковці та журналісти.

Серед учасників були відомі представники української громади Криму:

- голова товариства вчених «Крим з Україною» Петро Вольвач;

- голова Кримського відділення Конгресу української інтелігенції Марія Іщук;

- директорка сімферопольської школи №21, депутатка міської ради Лариса Барзут;

- голова кримського осередку ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, професор Сімферопольського державного університету Петро Гарчев;

- інші громадські діячі та науковці...

У вступному слові керівник КНЦПД Володимир Притула (нині головний редактор медіа «Крим.Реалії») наголосив, що від учасників хотілося б почути не лише нарікання на проблеми, а й конкретні пропозиції щодо їхнього розв’язання.

Втім, проблем в української громади Криму, яка на території власної держави нерідко почувалася як у діаспорі, на той час було настільки багато, що уникнути їхнього обговорення було неможливо.

Учасники круглого столу звернули увагу на такі факти:

- в Автономній Республіці Крим не діяло жодної школи з українською мовою навчання. Водночас у російськомовних школах Сімферополя було відкрито лише 15 класів з українською мовою навчання, де освіту рідною мовою здобували 185 учнів;

- усі заклади вищої освіти Криму здійснювали навчальний процес і наукову діяльність виключно російською мовою. Навіть на українському відділенні філологічного факультету Сімферопольського державного університету (майбутнього Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського) більшість дисциплін, зокрема українознавчих, викладалися російською;

- єдиним депутатом Верховної Ради АР Крим, який виступав українською мовою, був заступник голови парламенту автономії Рефат Чубаров — кримський татарин, який на той час проживав в Україні лише кілька років;

- українською мовою в Криму виходила лише одна газета — «Кримська світлиця», що мала підтримку державного фінансування, тоді як кількість російськомовних друкованих видань перевищувала дві сотні.

Під час засідання обговорювалися пропозиції щодо створення державної програми розвитку української культури в Криму та поліпшення культурно-освітнього життя українців півострова.

Серед конкретних ініціатив були:

- відновлення в Сімферополі школи-інтернату з українською мовою навчання та державним забезпеченням учнів;

- створення при видавництві «Таврія» української редакції книговидання;

- започаткування українського літературного альманаху;

- поліпшення фінансового, кадрового та технічного забезпечення газети «Кримська світлиця»;

- повне переведення українського відділення філологічного факультету Сімферопольського державного університету на українську мову навчання;

- спорудження в Сімферополі пам’ятника Тарасові Шевченку...

Однак більшість цих ініціатив так і залишилися на папері. Частину з них не вдалося реалізувати взагалі. Винятком стало встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку.

У 1997 році в Сімферополі, біля входу до парку на вулиці Севастопольській, який згодом отримав ім’я Кобзаря, було відкрито пам’ятник Шевченкові. Його подарувало кримській столиці місто Калуш Івано-Франківської області.

На жаль, саме цим символічним кроком увага української держави до проблем кримських українців значною мірою й обмежилася. Багато питань, які порушувалися ще у 1996 році, залишалися невирішеними протягом наступних десятиліть, що зрештою мало серйозні наслідки для гуманітарного простору Криму.

Не краща ситуація наразі і сьогодні. На думку керівника стратегічних комунікацій і розвитку громадської організації «Кримський Центр» Андрія Щекуна, з боку держави повне ігнорування і немає жодного розуміння того, як необхідно підтримувати етнічних українців Криму, реалізовувати державну політику щодо збереження та формування української ідентичності кримчан.

Антон БОЖУК, дослідник історії українців Криму

Нещодавно «Голос Криму» писав про те, як УПЦ КП в Криму 25 років тому: битва за право на існування.
запропонувати новину
Останні новини Головне
Розгорнути більше...