11.04.2026, 08:47

Артилерійську бригаду ЗСУ назвали на честь учасника боїв за Крим

Поділитись

47-й окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ присвоїли почесне найменування «імені Семена Лощенка». Про це йдеться у відповідному указі Президента України Володимира Зеленського №301/2026 від 7 квітня.

«З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України присвоїти 47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України почесне найменування "імені Семена Лощенка" та надалі іменувати її – 47 окрема артилерійська бригада імені Семена Лощенка Сухопутних військ Збройних сил України», – зазначено в документі

Семен Лощенко народився 9 липня 1893 року в селі Іванівка (Ровеньківський район, ТОТ Луганської області. У 1914році закінчив Констянтинівське артилерійське училище в Петербурзі. Брав участь у подіях І світової війни, під час Українських національно-визвольних змагань – в обороні Чернігівщини від большевицької навали, а також у відомому бою під Крутами, де керував фактично єдиною гарматою українських сил. Невдовзі під час вуличних боїв у Києві проти большевиків командував збірною батарею. Після захоплення Києва большевиками, очолив півбатарею 1-ї батареї Запорозького гарматного куреня.

У квітні 1918 року Семен Лощенко брав участь у поході групи Армії УНР на Крим під проводом полковника Петра Болбочана, з яким він боронив Київ. Тут він долучився до небезпечної операції з прориву большевицької оборони півострова, під час якої українська сторона не зазнала втрат.

«[Сотник Михайло] Зелінський, вибравши 20 добрих козаків, озброєних в ручні кулемети, на повнім ході проскочив на дрезинах [Чонгарський] міст, закидав ручними гранатами найближчу оборону. Слідом Лощенко на бронепотягові став поперек позиції і одкрив неперервний кулеметний та гарматний огонь. Решту доконала атака республіканців», – згадував учасник тих подій Борис Монкевич.

У серпні 1918 року 2-й Запорізький полк під командуванням Петра Болбочана було переведено на оборону кордону з Росією; батарею Семена Лощенка було приділено до цього полку. В листопаді Лощенко він брав участь у повстанні Директорії проти гетьмана Павла Скоропадського. Влітку 1919 року очолив артилерійську бригаду в складі 7-ї запорозької дивізії, що брала участь у поході на Київ у серпні. Наприкінці року вирушив у Перший Зимовий похід, у січні 1920 року очолив 2-й Кінно-запорозький полк (2-й Уманський полк кінних запоріжців Окремої кінної дивізії Армії УНР). На початку червня 1920 року створив 1-й Запорізький легкий гарматний курінь; до кінця року поєднував обов'язки командира куреня й батареї, отримав звання підполковника.

В листопаді 1920 року Семен Лощенко був інтернований поляками. У вересні 1921 року дістався Чехословачичини, щоб здобути інженерну освіту; у 1922 році оселився у Братиславі, став членом української громади міста, співзасновником місцевого «Товариства запорожців». У 1930-х рр. переїхав до Берліна, став активістом гетьманського руху.

З наближенням ІІ світової війни відійшов від активної політичної праці. 16 вересня 1980 року помер після тривалої хвороби.