09.01.2026, 20:46

Полювання в Карибському морі: як США перехопили танкер «Оліна» та що це означає для «тіньового флоту»

Поділитись

9 січня 2026 року Берегова охорона США здійснила успішну чергову спецоперацію з перехоплення нафтового танкера «Оліна». Затримання відбулося в акваторії Карибського моря поблизу острова Тринідад.

Ця подія стала черговим етапом у масштабній морській блокаді, яку Вашингтон розгорнув проти каналів нелегального експорту венесуельської та російської нафти. Це вже п'яте судно, затримане США за останні тижні в межах блокади Венесуели.

Обставини затримання. За офіційними даними Міністерства внутрішньої безпеки США, танкер було зупинено в міжнародних водах на схід від Карибських островів. В операції брали участь кораблі Берегової охорони за підтримки авіаносної групи ВМС США, зокрема авіаносець «Джеральд Р. Форд» (англ. USS Gerald R. Ford). Про затримання повідомила міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем. За даними американської влади, танкер намагався уникнути переслідування та приховати свій маршрут.

"Під час передсвітанкової операції морські піхотинці та моряки з Об’єднаної оперативної групи «Південний спис» у координації з Міністерством внутрішньої безпеки вийшли з корабля ВМС США «Джеральд Р. Форд» та без інцидентів захопили моторний танкер «Оліна» в Карибському морі", - пише Південне командування США в пості соціальної мережі Х.

Судно намагалося діяти приховано: протягом 50 днів танкер тримав вимкненою систему автоматичної ідентифікації (AIS), що є класичною ознакою «кораблів-привидів». На момент затримання «Оліна» йшла під прапором Східного Тимору, проте влада цієї країни вже офіційно спростувала легітимність реєстрації судна, назвавши документи фальшивими.

Маршрут та вантаж. Аналіз руху судна вказує на чітку схему обходу санкцій. Наприкінці грудня 2025 року судно завантажилося сирою нафтою у венесуельському порту Хосе. Потім розпочало маневри. Після завантаження танкер вийшов у відкрите море, де планував змінити курс на північний схід.

Призначення. Кінцевим пунктом призначення, за оцінками експертів, мали стати країни Азії. Це характерний шлях для реалізації енергоресурсів в обхід американського ембарго. За даними джерел в галузі та відстеження суден, після виходу з Венесуели танкер повернувся в регіон Карибського моря і був затриманий, коли прямував на північний схід, в бік Атлантичного океану, ймовірно, маючи намір доставити нафту покупцям в Азії: Китаю, Індії чи Туреччині.

Чому це судно було в «чорному списку»? Танкер «Оліна» (колишня назва — Minerva M) перебуває під санкціями США. Раніше він був помічений у транспортуванні російської нафти, а згодом став частиною глобального «тіньового флоту», який обслуговує інтереси режимів, що перебувають під ізоляцією.

Раніше судно називалося Minerva M і було зареєстроване в Панамі. Вже на липень 2025 року його власником значилася компанія з Гонконгу. Проте фактично воно використовується як інструмент для нелегальних торгових операцій між Каракасом, Москвою та їхніми азійськими партнерами.

На момент затримання 9 січня 2026 року це судно перевозило нафту з Венесуели, яку США намагаються заблокувати після нещодавніх подій у цій країні.

Затримання нафтового танкера «Оліна» — це не поодинокий випадок, а частина стратегії адміністрації США після радикальних змін у Венесуелі, зокрема арешту Ніколаса Мадуро на початку 2026 року. Тільки за перший тиждень січня американські сили перехопили вже кілька великих суден: 7 січня: танкер «Марінера» (колишній Белла 1) у Північній Атлантиці; 9 січня: танкер «Оліна» в Карибському морі.

Що буде з нафтою? Згідно з новою політикою США, конфіскована нафта з перехоплених суден може бути реалізована на аукціонах, а отримані кошти спрямовані на підтримку гуманітарних програм або на рахунки перехідного уряду Венесуели.

За оцінками експертної спільноти, що викладають оцінки в медіа, операція в Карибському морі демонструє, що ера безкарного функціонування «тіньового флоту» добігає кінця. США демонструють готовність застосовувати не лише юридичні, а й військові інструменти для повного припинення нелегальних постачань нафти, що є серйозним сигналом для міжнародних перевізників, які продовжують співпрацю з підсанкційними режимами.