- 26.02.2025, 19:00
-
26.02.2025, 18:57
Мешканця Ялти відправили до психіатричної лікарні за «заклики до ракетного обстрілу Криму»
- 26.02.2025, 17:22
-
26.02.2025, 17:20
Механізми подолання наслідків окупації Криму: що вже розроблено та що потребує напрацювань
-
26.02.2025, 16:49
Фото
Україна та США дали новий старт перемовинам щодо корисних копалин
- 26.02.2025, 15:30
-
26.02.2025, 14:00
День спротиву Криму – це день поваги до України, – Зеленський
-
26.02.2025, 13:20
Допомога армії ворога: судитимуть чотирьох «волонтерок» з Криму
-
26.02.2025, 11:37
Окупанти склали понад 1240 справ на кримців за так звану «дискредитацію ЗС РФ»
-
26.02.2025, 11:00
У Києві розпочав роботу Форум «11 років війни. Точка відліку: Крим»
- 26.02.2025, 09:18
-
26.02.2025, 07:34
На півострові поховали російських старшого лейтенанта та снайпера спецназу
-
25.02.2025, 22:00
Під нові санкції Канади потрапили кримський «Артек» та понад 100 суден «тіньового флоту РФ»
- 25.02.2025, 20:30
-
25.02.2025, 19:00
Прем’єр Британії Стармер заявив про найбільше зростання видатків на оборону з часів холодної війни
- 25.02.2025, 17:29
-
25.02.2025, 15:59
У Криму росіяни засудили чоловіка до п'яти років за коментарі в соцмережах
-
25.02.2025, 14:12
Військові 810-ї бригади у Криму намагаються уникнути відправки до Курська
-
25.02.2025, 12:58
Куди із севастопольських пляжів вивозять забруднений мазутом пісок
- 25.02.2025, 10:54
Спротив окупації має імена та обличчя, – Халіков
У Києві триває Форум «11 років війни. Точка відліку: Крим», приурочений до Дня спротиву окупації Криму. Керівник проєкту «Релігія в огні», військовослужбовець 12 бригади НГУ «Азов» Руслан Халіков зазначив, що досвід спротиву у всіх дуже різний.
«У когось це досвід перебування в окупації, в ув'язненні, багато українців досі в полоні, це стосується і цивільних, і військових. У когось це досвід збройного спротиву, який змінює та формує особистість», – вказав він.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял заявив, що важко переживав перші дні ув'язнення, однак знав, за що боровся, а також багато людей підтримували його і саме ця підтримка допомогла вижити.
«Допомогло мені зробити правильні кроки і поставити правильні пріорітети, задля того, щоб пройти цей шлях і змогти не тільки собі, а й всім довести, що окупація Криму є злочинною, що боротьба за Крим триває. Навіть там, всередині в'язниці. І мені було радісно і гордо бачити, що багато людей за ґратами чинили таким же чином. Це і Олексій Кисельов, і Богдан Зіза. Я пам'ятаю його першу розгубленість, яку я також пережив. Ми всі познайомилися з Богданом і намагалися його струсити і сказати: «Хлопче, тримайся! Все буде добре, ми тебе не кинемо». З Іриною Данілович було важче, вона утримувалася в іншому місці, але всеодно намагалися посилати записки. Не можу розповідати про все, але будьте певні, ми намагалися одне одного підтримати... Я впевнений, наші громадяни у Криму обов'язково подолають будь-які наслідки окупації», – наголосив він.
Своєю чергою старша бойова медикиня 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Христина Крис зауважила, що мотивацією для неї є перемога, і йдеться не лише про звільнення Донбасу та Криму. За її словами, перемога – це мати змогу вільно та спокійно жити в Україні.
«Увійти в Крим, це одна з основних мотивацій для вихідців з Криму. Оскільки я теж є уродженкою Криму, я була в Криму, я його пам'ятаю, я його люблю. І наш сум за рідною землею, це рухомий ключ, котрий нас веде саме у Крим. Дуже підтримує мотиваційний дух саме те, що в армії дуже часто стикаєшся з побратимами та посестрами, котрі теж з Криму. В нас є спілки, організації, ми спілкуємось, підтримуємо одне одного. Саме дух, що ми є вихідцями з Криму і маємо боротися за його звільнення, і є тим, що нами рухає», – пояснила Крис.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час свого виступу вказала, що міжнародні організації у своїх рейтингах свободи у світі оцінюють Крим вкрай низько, на рівні з Еритреєю та Північною Кореєю.
«Однією з тенденцій є нормалізація практики насильницьких зникнень. Це те, що було поширено у перші роки окупації Криму, коли моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала за перші роки 43 випадки викрадення людей, багато з яких досі не знайдені. В наступні роки РФ включила так звані правові інструменти для переслідування всіх незгодних. Починаючи з 2022 року до Криму повернулася практика насильницьких зникнень, і за три роки можна констатувати, що ця практика нормалізувалася, стала буденністю. Якщо казати про викрадення кримців, можна казати про десятки випадків на рік. Іноді це закінчується лише важкими багатогодинними допитами і людина знаходиться, як це було з редакторкою кримськотатарського дитячого журналу «Арманчыкъ», 61-річною Едіє Муслімовою, яку 36 годин допитували в підвалах ФСБ», – зазначила вона.
Печончик додала, що зараз відомо про 14 кримців, які зникли після повномасштабного вторгнення, і де встановлено причетність російських силовиків. Доля цих людей залишається невідомою, серед них вісім жінок.
«Значно більша частина тих, хто стали жертвами насильницьких зникнень, були переміщені у Крим з новоокупованих територій. Більшість із них були переміщені у СІЗО №2 у Сімферополі. Поіменно вдалося встановити 150 таких людей, зокрема, волонтерів, журналістів, активістів, представників органів місцевого самоврядування. Було ув'язнено без будь-якого зв'язку із зовнішнім світом, весь час під вартою, без звинувачень висунутих, в умовах побиттів, тортур, щоб психологічно зламати і підготувати до співпраці з ФСБ. Станом на зараз не менше 105 осіб вже третій рік знаходяться в неволі без жодних звинувачень у Криму», – сказала вона.