III Міжнародний форум експертної мережі Міжнародної Кримської платформи: день перший

24 червня у столиці розпочав свою роботу III Міжнародний форум експертної мережі Міжнародної Кримської платформи.

У цей день в ході обговорення було порушено питання судочинства під час війни та після її завершення. Своїми напрацюваннями та думками експерти, прокурори та судді поділилися під час панельної дискусії «Правосуддя для Криму: уроки минулого для справедливості майбутнього».

Так, Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини «ZMINA», зауважила, що наразі в окупованому Криму все це триває судовий моніторинг, як і тривав роки до цього, тож можна спостерігати певні зміни. Серед них вона виділила системне порушення гласності судових процесів, зростання кількості звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою, почастішання випадків «судів» над українськими військовослужбовцями, а також зростання кількості справ задля придушення руху спротиву.

Своєю чергою, Ігор Поночовний, керівник прокуратури АР Крим та м. Севастополь, наголосив, що сьогодні у Криму розслідують 3000 кримінальних справ, що пов’язані як із колабораціонізмом, так і з воєнними злочинами військових РФ в окупованому Криму. Окрім цього він розповів, що наразі йде підготовка для роботи на території деокупованого Криму, проте слід сформувати команду правників, правоохоронців, також судочинну команду.

В рамках першої панельної дискусії також виступив суддя Верховного суду Микола Мазур, який закцентував на тому, що з 2014 року українське судочинство трансформувалось, врахувавши виклики окупації та небажання українців втратити зв’язок з Україною. За його словами, зараз перед українськими судами стоїть не менш важливе завдання – якісно та неупереджено розглянути всі справи, які стосуються воєнних злочинів.

Друга панельна дискусія форуму була присвячена перезавантаженню світової санкційної політики щодо Росії з урахуванням позитивного та негативного досвіду 2-х років великої війни. В рамках цієї дискусії керівник Моніторингової групи BlackSeaNews, Андрій Клименко заявив, що санкційну політику треба розглядати як потужний елемент міжнародної безпеки.

За його словами, 10-річний досвід в обох цих сферах дозволяє стверджувати, що світова санкційна політика дійсно є заручницею уявлень початку 2022, коли вважалося, що Україна може, з високою ймовірністю, швидко зникнути з карти світу, проте «у лютому-березні 2022 року санкційної стратегії просто не могло бути, й фактично немає і зараз».

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», своєю чергою наголосив на важливості переходу від санкційної політики селективного типу до політики тотальної економічної ізоляції та ураження економіки Росії.

Завершився перший робочий день у рамках форуму панельною дискусією «Російська збройна агресія проти України та включення корінних народів до миробудівничого процесу». До слова було запрошено голову Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, котрий наголосив на важливості збору доказової бази щодо дискримінації на території Криму, щодо корінних народів, етнічних українців та проукраїнських мешканців півострова.

Підсумовуючи дану панель, експерти закцентували на важливості підготовки до процесу реінтеграції Криму вже зараз, ще до фактичного звільнення півострова.