13.05.2026, 08:27

Колаборанти створюють імідж Судака як «російського міста»

Поділитись

Мешканці окупованого Судака Сєрґєй Мозжерін та Наталья Харьковская, що позиціонують себе як історика та художницю відповідно, з 2024 року реалізують художньо-краєзнавчий проект «Судак – російське місто (1783–1917)» (рос. «Судак – российский город (1783–1917)»). Проект активно підтримують «голова кримського регіонального відділення російського військово-історичного товариства», функціонер окупаційної «влади» Криму Владімір Бобков та адміністрація санаторію «Сокол», який перебуває в розпорядженні російського міністерства внутрішніх справ.

"Історик", автор проекту Сєргєй Мозжерін. Фото з окупаційних джерел

Наразі експозиція проекту налічує близько 20 картин, на яких зображені в тому числі історично-архітектурні пам'ятки, що буцімто стверджують «російськість» Судака, нівелюючи його історію до першої російської окупації півострова у 1783 році. Серед них – закладений у 1819 році Покровський храм, що позиціонується як «центр майбутнього міста й сенс буття людей, які заселили його», та об'єкти заснованого в 1804 році першого в російській імперії училища виноградарства та виноробства на території Судацької долини. Картини перемальовуються аквареллю зі старих фотографій, листівок та інших картин.

«Наш проект спрямований на художню реконструкцію становлення Судака. Ми хочемо показати, що вже тоді, будучи маленьким і непривабливим, це місто відіграло важливу роль в історії держави. Саме тут зароджуються російське виноградарство та курортне життя східного Криму. Місцевими садами володіли видатні історичні та державні діячі: сімейство графів Капністів, відомий полководець принц Карл Нассау-Зіґен, видатний науковець-ботанік Хрістіан Стевен, таврійський цивільний губернатор Алєксандр Казначєєв. Досвід цього проекту може бути використаний як у практичному краєзнавстві, так і в фундаментальній науці. Крім творчості, ми займаємося дослідницькою працею – розбираємо й оцифровуємо архівні документи. Крім цього, йде робота з літературным архівом Санкт-Пєтєрбурґа, там зберігається величезний масив інформації щодо нашого міста», – розповідає Сєрґєй Мозжерін.

Також «творчий колектив» узявся за оформлення портретної галереї дореволюційних власників садів, які жили в Судаку або були в містечку проїздом (Потьомкін, Паллас, Стевен, Суворов, Рудзевич та інші). Існують також плани на створення портрета російської імператриці Єкатєріни II, обідній палац якої нібито існував у Судаку.

За наявною у відкритих джерелах інформацією, Сєрґєй Мозжерін є уродженцем нині окупованого Донецька, дитинство провів у селі Морське (Капсихор) неподалік від Судака, звідки родом його матір; у Криму постійно мешкає з 2012 року. Наталья Харьковская живе в Криму з початку 2000-х рр., приїхавши з нині окупованого Луганська; освіту вона здобула в Луганському художньому училищі та Художньому інституті в Харкові.