III Міжнародний форум експертної мережі Міжнародної Кримської платформи: день другий

24-25 червня в столиці проходив III Міжнародний форум експертної мережі Міжнародної Кримської платформи. Два дні представники Експертної мережі Кримської платформи, незалежні експерти, представники державних органів України брали участь у панельних дискусіях різного тематичного спрямування, аби оцінити поточну ситуацію, в якій перебуває Україна, сформулювати пріоритетні виклики та напрацювати рекомендації щодо подальших дій.

У перший день, 24 червня, в ході обговорення було порушено питання судочинства під час війни та після її завершення. Про це «Голос Криму» раніше повідомляв на сайті.

Другий день роботи платформи, 25 червня, розпочався з підтвердження потужної парламентської роботи у кримському питанні. Руслан Стефанчук також відзначив велику експертну роботу, котра була проведена та проводиться задля того, щоб «істина стала істиною».

На порядку денному в цей день акцентувалося на економічному, енергетичному та безпековому факторі кримського півострова. Так, говорячи про український досвід розвитку економіки регіонів, котрі пережили окупацію, Олександра Азархіна, ексзаступниця міністра розвитку громад територій та інфраструктури України, наголосила, що механізм побудови будь-якої регіональної стратегії має виходити з даних, яких, у питанні ТОТ, не вистачає. Проте, додала вона, під час розроблення таких програм слід звертати увагу на економічні пріоритети, знати, на яку галузь «робити ставку».

Своє бачення економічного розвитку кримського півострова висловив й доктор економічних наук Євген Хлобистов. Він вказав, що після деокупації Крим «стане фронтирною прикордонною територією», де саме безпековий фактор буде визначати розвиток як Криму, так і всього українського прикордоння.

Продовжуючи дану панельну дискусію, Ольга Євстігнєєва, експертка з декарбонізації Офісу відновлення та реформ, висловила думку, що Крим має стати гарантом енергетичної безпеки Євросоюзу.

Опісля, в ході дискусії «Культурна стратегія в умовах війни в Україні: виклики збереження спадщини» Андрій Луцик, експерт Регіонального центру з прав людини, закцентував на тому, що найголовнішим виміром в контексті пропаганди є питання культурної спадщини. Він також зауважив, що держава може протистояти цьому через розслідування та санаційну політику, проте все відбувається повільно, попри нагальну потребу у швидкому реагуванні.

Дослідник Норвезького інституту досліджень культурної спадщини Семюєль Ендрю Харді підтримав тезу про складність документації російських культурних злочинів, зауваживши, що багато людей на міжнародному ринку навіть не зважають на походження таких цінностей, а іноземні культурні інституції й досі співпрацюють з російськими.

Окрім цього, на думку старшої наукової співробітниці Інституту археології НАН України Евеліни Кравченко, Росія використовує пам’ятки культури як ідеологічну зброю.

В рамках останньої дискусійної панелі «(Не)видимий Крим: про що пишуть іноземні медіа» з’ясувалося, що станом на 2024 рік міжнародні медіа недостатньо висвітлюють тему Криму. Зокрема, висвітлення переважно стосується випадків, коли Збройні сили України успішно уражують об’єкти окупантів на півострові.

Журналіст «France24» Гуллівер Крегг зазначив, що особисто він обмежений у своєму висвітленні проблеми Криму. «Чому ми не пишемо більше? Я працюю на телебаченні, тому важлива картинка. Я не можу туди потрапити, я не можу поговорити з жителями Криму», – сказав він, додавши, що чимало західних журналістів вагаються, чи писати про Крим, тому що помилково вважають, що люди на півострові нібито задоволені окупаційною владою.

Ірина Баран, менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи, своєю чергою додала, що не можна звинувачувати медіа та журналістів, однак важливо розуміти, в якому контексті вони працюють.

Підсумовуючи, Володимир Ляшенко, представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі вказав, що потрібно робити наголос на тому, що у Криму живе не лише громада кримських татар, але й етнічних українців. «Це для іноземних журналістів стає якоюсь сенсацією, бо вони не знають про це. Для них у Криму живуть або росіяни, або кримські татари. Коли вони дізнаються, що у Криму громада українців це понад 600 тисяч населення, для них це невідомо. І про це треба говорити», – вказав він.