Кримські колаборанти планують нове перейменування вулиць під російські наративи

У червні цього року під час засідання «Лівадійського клубу», що відбулося в Ялті, вчергове пролунала тема зміни назв вулиць та суспільних просторів в тимчасово окупованому Крим, які носять імена людей, що «залишили негативний слід в історії росії».

Згодом на цю тему в соцмережах висловився «голова державної ради республіки Крим» Владімір Константінов: на його переконання, існує необхідність «провести ревізію, розглянути можливість перейменування об'єктів, присвоєння їм імен видатних воєначальників, діячів культури, науковців, яких достатньо».

Передбачається, що заявлена тенденція не омине Сімферополь, який є найбільшим населеним пунктом ТОТ АР Крим. В окупаційній «міській адміністрації» повідомили, що у 2018 році в селищі Гресівське провулок Монтажників перейменували на вулицю Владіміра Висоцкого (совєтський співак — ред.), у 2021 році сквер Казанський отримав ім'я Валерія Єрмака (мер Сімферополя, депутат ВР АР Крим — ред.), парк «Мир» став парком імені Дмітрія Бистрольотова (совєтський розвідник — ред.), а площі Совєтської Конституції було надано ім'я Ніколая Багрова (ректор ТНУ ім. В. І. Вернадського, колаборант — ред.).

Крім цього, у 2022 році вулицям Шмідта і Карла Маркса повернули старі назви – Потьомкінська та Єкатєрінінська відповідно. В період 2025–2026 рр. пропозиції щодо перейменування елементів вулично-дорожньої мережі в окупованому Сімферополі не розглядалися.

За словами «першого заступника голови державної ради республіки Крим» Сєрґєя Цекова, ціла низка вулиць, площ, скверів і навіть підприємств в окупованому Криму потребують зміни назв, і з часом «у будь-якому випадку цим доведеться займатися». При цьому колаборант вважає, що низці вулиць потрібно «з різних причин» повернути дореволюційні назви.

Так, він пропонує перейменувати проспект Кірова на проспект Республіки, вулиці Желябова, який був організатором вбивства російського імператора Алєксандра II, повернути назву Губернської, а також повернути назви кримським вулицям, що носили ім'я графа Воронцова, оскільки «це великий державний діяч, і сучасний образ Криму сформувався багато в чому завдяки його старанням».

Додатково Цеков нагадав, що на ТОТ АР Крим є десятки вулиць Кірова, Маркса, Енгельса та інших комуністичних діячів, які не мали до півострова прямого стосунку, на честь учасника організації розстрілу родини останнього російського імператора Ніколая ІІ Петра Войкова назване одне з кримських сіл і вулицю та металургійний комбінат у Керчі, а в Сімферополі є вулиця одного з організаторів червоного терору Бели Куна.

Подібні ідеї підтримує краєзнавець Іван Ковалєнко, що презентує себе також як «члена громадської палати республіки Крим». На його думку йдеться не про перейменування, а про повернення історичних назв деяких вулиць.

На його переконання, в Сімферополі вулицю на честь революціонера Воровського, який не бував у Криму, треба знов назвати ім'ям графа Воронцова, провулок Совнаркомовський – на честь мецената Андрєя Фабра, вулицю Володарського – на честь одного з міських голів Васілія Іванова.

«Колись совєтська влада перейменувала вулиці, спочатку названі на честь людей, що зробили значущий внесок у розвиток Сімферополя та Криму. Їх замінили іменами революціонерів, терористів, тих, хто руйнував підвалини державності росії. Тому цілком історично виправданим є повернення на постамент нашої історії імен подвижників, благодійників, людей чистих помислів», – висловився Ковалєнко.

Проте з такими міркуваннями не погоджується частина мешканців ТОТ АР Крим, переконаних, що совєтські назви так само є невід'ємною частиною історії.

Нещодавно оголошений «головою громадської палати республіки Крим» учасник війни проти України Ілья Казаков заявив, що питання перейменування вулиць на ТОТ АР Крим наразі не є основним і може викликати негатив та відторгнення з боку мешканців окупованого регіону, які наражаються на серйозні обмеження щодо електроенергії, палива та зв'язку.

«Ми неодмінно розглядатимемо цю ініціативу, проте я вважаю, що зараз не найкращий час для цього. Перед "органами влади" в Криму й перед нами стоїть низка інших першочергових завдань, які необхідно вирішити. В подальшому, коли ситуація стабілізується, звісно, ми це питання обговоримо», – висловився колаборант.

«Системним і глибоким» вивченням питання перейменування вулиць, просторів та установ на ТОТ АР Крим займатиметься «комітет державної ради республіки Крим з патріотичного виховання та молодіжної політики». Очільник цієї структури Владімір Бобков запевняє: перейменовувати кримські вулиці, які носять імена ватажків червоного терору, планується за погодженням із мешканцями, і в низці випадків йтиметься про повернення історичних назв.

«Наведу простий приклад. Дитина бачить вивіску з назвою вулиці на честь Бели Куна. Вона запитує в матері, хто це. І якщо матір розповість, що ця людина віддавала накази про знищення російських беззбройних людей, то, напевно, дитина поставить цілком природне запитання, чому ця вулиця носить ім'я цієї людини. Потрібно підготувати обґрунтування для того, щоб у перспективі, за погодженням із громадськістю, ставити питання про повернення історичних назв, якщо це стосується центральної частини міста, це завжди максимально доречно. А якщо йдеться про ті вулиці, в яких це було перше ім'я, як-от вулиця імені Бели Куна, то тут потрібно разом із кримчанами розглядати питання про можливу заміну назви на більш виховну. Це нешвидкий процес, та й не треба тут поспішати. Однак при цьому й не звертати уваги на ці ситуації теж неправильно, якщо ми хочемо виховувати підростаюче покоління у дусі патріотизму та розуміння суті нашої історії», – висловився колаборант.

Протягом періоду російської окупації Криму на півострові проводяться зміни регіональної топоніміки, спрямовані в тому числі на стирання української ідентичності.

Так, наприклад, Український музично-драматичний театр та Українська гімназія в Сімферополі були перейменовані на «академічні», школи імені Олени Теліги у Приморському під Феодосією та Степана Руданського в Ялті втратили імена діячів української культури.

Новий етап війни призвів до чергових закликів позбутися українських назв. Так, «голова Криму» Сєрґєй Аксьонов на початку квітня 2022 року публічно закликав позбутися всіх українських символів у населених пунктах ТОТ АР Крим. На той час йшлося про перейменування вулиці В'ячеслава Чорновола в Армянську на честь 126-ї бригади берегової оборони чорноморського флоту рф, задіяної у війні проти України.

«Абсолютно неприпустимо, щоб у російському Криму залишалися символи, присвячені людям, які так чи інакше пов'язані з українським нацизмом, з реалізацією проекту України як анти-Росії», – висловився Аксьонов, запропонувавши провести відповідну «ревізію».

Відтак вулицю Чорновола в Армянську було перейменовано на вулицю Миру.

Разом з цим матеріалом читайте також: Українська ідентичність в Криму як фактор спротиву окупації Росії

_________________________________

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією