В рибі поблизу берегів окупованого Криму виявлено сліди токсинів

«Науковці» з так званого «інституту біології південних морів ім. А. О. Ковалевського РАН» (ІнБПМ; ТО Севастополь) перевірили на забруднення хлорорганічними речовинами поширені та рідкісні види риб у Чорному морі біля берегів тимчасово окупованого Криму. Об'єктами перевірки стали горбань темний, зубарик, рідкісна для Чорного моря європейська мерлуза (хек) та корейський окунь: у всіх досліджених зразках було виявлено сліди небезпечних хлорорганічних речовин, заборонених ще за совєтської доби.

Абсолютним «рекордсменом» з накопичення токсинів став корейський окунь – агресивний вид-вселенець, який останніми роками активно поширюється в Чорному морі: значно більшим, ніж в інших видів, виявився вміст у його печінці ДДТ та поліхлорбіфенілів (ПХБ).

Перша речовина, більш відома як дуст, є інсектицидом, який широко застосовувався в сільському господарстві в середині ХХ століття, другі ж становлять собою хлорорганічні речовини-«довгожителі», що становлять собою стійкі органічні забруднювачі. Другим за вмістом таких речовин став горбань темний.

Загалом вимірювання вмісту небезпечних речовин у чотирьох видах риб було проведено вперше. Дані щодо горбаня темного, зубарика та мерлузи раніше не публікувалися, а для корейського окуня дослідження стало взагалі першим в окупованому Криму. В усіх виловлених зразках є сліди ДДТ та ПХБ, здатні зберігатися в організмах багато років і при тривалому впливі можуть діяти на роботу ендокринної та імунної систем морських організмів.

При цьому в «ІнБПМ» запевняють: концентрація цих речовин у їстівних м'язах є нижчою за гранично допустиму концентрацію, тож зазначені види риби нібито можна споживати в їжу без побоювань.

Дослідження тривало 3 роки: за цей час «фахівці ІнБПМ» провели кілька експедицій, виловили десятки зразків риби та виконали складні токсикологічні аналізи на спеціальних приладах, здатних виявляти навіть мінімальні концентрації стійких органічних забруднювачів. Це нібито має допомогти точніше оцінити рівень забруднення моря хлорорганічними речовинами.

Разом з тим в «ІнБПМ» намагаються пояснити, звідки в рибі беруться заборонені багато десятиліть тому ДДТ та ПХБ: основними джерелами їхнього надходження нібито є харчовий ланцюжок та донні відкладення, що становлять собою головний «резервуар» та вторинне джерело забруднення. За деякими даними, період напіврозпаду небезпечних з'єднань у ґрунтах та донних відкладеннях становить від 14 до 142 років. Крім цього, існує так звана «вторинна емісія»: речовини, що десятиліттями перебували у ґрунті або в опадах, можуть знову випаровуватися або вимиватися у воду, створюючи ефект «примарного» забруднення.

Протягом 2025 року підконтрольні російським окупантам на ТОТ АР Крим і Севастополя «установи» повідомляли про вміст ДДТ та ПХБ в Сімферопольському водосховищі й річках Альма та Бельбек.