16.04.2025, 08:33

ФСБ в Криму рахує «жертв геноциду совєтського народу»

Поділитись

Кількість мирних жителів та військовослужбовців, загиблих під час гітлерівської окупації Кримського півострова в роки ІІ світової війни, є вищою за офіційно заявлену в совєтські часи: такі висновки можна зробити знову з урахуванням даних, що з'являються, в тому числі розсекречених. З такою заявою в коментарі для російської агенції ТАСС виступив представник «управління ФСБ РФ по республіці Крим та місту Севастополю» Іґорь Вєрєшков, у зону відповідальності якого входить робота з відомчими архівами на ТОТ АР Крим.

«Згідно з узагальненими відомостями про жертви нацистської окупації Кримської АРСР, підготованими Кримською республіканською надзвичайною комісією з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, нацистами та їхніми посіпаками на півострові були вбиті та закатовані 107243 мирних громадян та 44934 військовополонених, вивезені до Німеччини 85447 осіб. Аналізуючи сучасні дослідження з питань нацистської окупації Криму, архівні документи, що з'являються в науковому обігу, можна говорити, що кількість жертв геноциду серед мирного населення була більшою, і наведені дані необхідно переглядати у бік збільшення. Це має стати предметом окремого історичного дослідження», – висловився Вєрєшков.

Представник окупаційної структури зазначив, що вбивства мирних жителів та каральні операції з боку німецької влади в Криму мали масовий характер; після захоплення півострова було встановлено жорсткий репресивний режим, який проіснував до весни 1944 року.

Незважаючи на ретельно проведене після війни розслідування, не вдалося відразу встановити всі факти вбивства мирних жителів і військовополонених, а частина документів опинилася під грифом «цілком таємно»: частина з них оприлюднюється лише зараз.

«Організовувалися збори місцевих жителів – єврейської, циганської національностей та кримчаків, яких у масовому порядку, незалежно від статі та віку, розстрілювали та умертвляли іншим чином. Вбити або відправити до концтабору могли за непокору розпорядженням окупаційної влади, переміщення населеними пунктами без дозволу, невихід на примусові роботи, а також за інші неугодні загарбникам дії або за підозрою в них. Якщо в якомусь населеному пункті гинув німецький військовослужбовець, нацисти брали в заручники та розстрілювали 50 мирних жителів», – навів приклад Вєрєшков.

Разом з тим він розповів, що до кінця 1943 року в гірській місцевості, де базувалися партизани Криму, окупаційна влада стала створювати «мертву зону», виселяючи та вбиваючи мирних жителів, спалюючи цілі населені пункти; проводилися облави на партизанів та підпільників, а їхні родини розшукували та знищували. У цей час йшла ліквідація концтаборів і таборів військовополонених, де в'язнів масово страчували.

Навесні 1944 року, за твердженнями Вєрєшкова, під час евакуації німецьких та румунських військовослужбовців і місцевих колабораціоністів на палубах кораблів у якості живого щита розміщувалися мирні громадяни – жінки, старі та діти. Тим часом у містах, які залишали гітлерівці, відбувалися масові безпричинні вбивства.

«Не секрет, що півострів мав бути повністю очищений від місцевого населення, заселений німцями і перейменований на Готенланд. Факт геноциду населення Криму в роки нацистської окупації підтверджено судовим рішенням. Але за 80 років після [ІІ світової] війни з'явилося безліч спроб фальсифікувати історію, і боротися з цим можна, розповсюджуючи достовірну інформацію, в тому числі з архівних документів», – підсумував Вєрєшков.

За даними кримського «управління ФСБ», дані з розсекречених документів про вбивства мирних жителів та військовополонених були презентовані на тематичному заході працівників окупаційних «правоохоронних органів», присвяченому ролі військ НКВС у роки ІІ світової війни. Захід було організовано та проведено в окупованому Севастополі «управлінням ФСБ» спільно з «управлінням інформаційної політики уряду Севастополя» та «управління МВС РФ по місту Севастополю».

Ці та інші пропагандистські заходи в РФ та на окупованих нею територіях України відбуваються на тлі прийняття Державною Думою РФ 9 квітня закону №650430-8 «Про увічнення пам'яті жертв геноциду совєтського народу в період "великої вітчизняної війни" 1941–1945 рр.», який закріплює поняття «геноцид совєтського народу», фактично запроваджене російським диктатором Владіміром Путіним.

Відповідно до цього закону, РФ вважає своїми всіх жертв нацистської окупації в роки ІІ світової війни на територіях, включених до Совєтського Союзу як до, так і після неї. Російські пропагандисти вбачають у прийнятті цього закону підставу до примусу країн Євросоюзу нести якщо не фінансову, то принаймні моральну відповідальність перед РФ за зазначений «геноцид совєтського народу» з боку гітлерівської Німеччини та її союзників у ІІ світовій війні, а також за завдані матеріальні та культурні збитки. Разом з тим кремлівська пропаганда непрямо зазначає, що вказаний закон може бути використаний проти України та її міжнародних партнерів, що підтримують її в обороні від збройної агресії РФ.

Раніше «Голос Криму» повідомляв про те, як в окупованому Криму «дослідники» від російських «компетентних органів» та афілійовані з ними «історики» намагалися переконувати цільову аудиторію в тому, що підрозділи ОУН на території Криму в роки ІІ світової війни буцімто «служили у добровольчих націоналістичних батальйонах, брали участь у каральних операціях проти військовополонених і мирних мешканців, реалізували репресивну політику нацистів, поширювали ідеології виключності української нації, прямим чином займалися зрадою, вбивствами та іншими кримінальними злочинами, активно спонсорували бойовиків УПА, зберігали та передавали їм зброю» тощо.

Крім цього, російський агітпроп намагався стверджувати, що німці за час окупації проводили в Криму масові розстріли євреїв буцімто за сприяння членів місцевих осередків ОУН.