Крим у небезпеці: росіяни виснажують природні ресурси

Природні ресурси тимчасово окупованого Кримського півострова під загрозою, оскільки росіяни щодня руйнують екосистему своїми проєктами. Від забруднення річок та моря до масштабної вирубки лісів – наслідки російської діяльності є руйнівними.

Про це в ефірі «Голос Криму» говорили військовий експерт Владислав Селезньов та професор, декан факультету природничих наук НУ «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов.

За словами професора, аварія російських нафтових танкерів у Керченській протоці є повним безглуздям з точки зору елементарних правил безпеки судноплавства. Один з танкерів 1969 року випуску, інший − 1973 року, обидва мають обмеження для виходу у морський простір та у зимовий період.

Хлобистов додав, що зараз достеменно невідомо, що саме вилилося у море після розлому танкерів. За даними Greenpeace, йдеться про 4300 тонн нафти, однак організація взяла цю цифру з орієнтовного обсягу, допустимого для цих суден. Своєю чергою окупанти не підтвердили цю інформацію, а згодом заявили, що лише з одного танкера вилилося 3000 тонн мазуту.

«Дуже важливо, що саме виливається. Нафтопродукти дуже різні, за якістю, за впливом на навколишнє середовище, за поводженням у водній поверхні та під водою. Мазут − специфічна речовина, вона дуже важка та опускається на дно. При активному перемішуванні, зараз там шторм триває, мазут може перемішуватися з водою, створювати мішанку водно-мазутну, і вона може рухатися за течією», − пояснив експерт.

Професор зауважив, що збитки для навколишнього середовища, акваторії, рослин та риб можна буде побачити лише через декілька місяців.

Хлобистов додав, що з початку окупації Криму, росіяни не звертали жодної уваги на стан навколишнього середовища півострова.

«В уяві російської влади, людей, які сидять у Москві, Крим − це суцільний курорт. Пляж, який простягається від однієї частини Криму до іншої. А як на пляжі відпочивати, і що його забезпечує − це дурниці… Було створено так зване Міністерство охорони довкілля Криму при Росії. Воно займалося виключно тим, що надавало дозволи на забудову, на експлуатацію природних ресурсів − всім абсолютно, нікому не відмовляли. І друга проблема − це озеленення: щоб все було зелене», − розповів експерт.

Водночас реальні проблеми у Криму, які почалися з початком окупації, були пов’язані з водою, оскільки півострів є вододефіцитним регіоном.

«Друга проблема серйозна у Криму − це збереження біорізноманіття, тому що будувалися величезні інфраструктурні проєкти. Траса «Таврида», яка пройшла через весь Крим. Коли будували цю трасу, було знищено 111 тисяч унікальних дерев, біля 100 тисяч чагарників… Вони пройшлися через заповідні території, вирубали величезну кількість заповідних дерев, створили зміни в екосистемах», − вказав він.

Хлобистов додав, що після деокупації Криму Україна має зрозуміти, у яку стані перебувають природні ресурси півострова. Також необхідно оцінити стан найвразливіших об’єктів − природнозаповідних.

«Що ще там знищено, які екосистемні зв’язки мають настільки непоправний характер деградації, що мабуть немає чого там вже зберігати. Таке теж можливо… Наприклад, гори Криму, найбільш ласі місця сьогодні забудовані дачами, будиночками, дорогами. Але все це через заповідні території, і ми не знаємо реального стану, що там відбувається», − зазначив він.