Історія Криму в українських художніх творах

Крим, з його складною історією та багатим культурним спадком, став великим об’єктом для української літератури. Після анексії Криму Росією в 2014 році тема Криму в українській літературі набула особливого значення, ставши символом боротьби за незалежність. Ми хочемо ознайомити вас з двома популярними кримськими творами, які привідкриють завісу історії Криму та стануть цінним джерелом для ознайомлення з культурою півострова.

З початку 21 століття, особливо після окупації Криму в 2014 році, кримська тематика стала більш актуальною в українській літературі. Письменники, такі як Сергій Жадан, Ірина Вільде та Оксана Забужко, звертаються до кримської тематики. Наприклад, роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» ілюструє травматичні наслідки незаконної анексії для кримських татар і українців.

Крим у сучасній українській літературі часто постає як символ втрати, травми та боротьби. Теми, пов’язані з ідентичністю, культурною спадщиною, та політичними репресіями, є основними в багатьох творах.

Сьогодні пропонуємо більш детально розглянути два твори – кримські романи, сюжет яких побудований так, що попри те, що ця література відноситься до фікшн, вона є цілком гарним прикладом для досліджень української історії, оскільки має потужний історичний контекст.

Почнімо з популярного і багатьма начуваного роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля».

Твір було опубліковано видавництвом «Лабораторія» у травні 2024 року. Зі слів Анастасії Левкової, роман вона писала понад 10 років та під час роботи над твором провела більш ніж 200 розмов із 50 мешканцями Кримського півострова.

У романі тісно переплітаються українська та кримськотатарська культури і долі головних героїв, майстерно промальовані авторкою, перегукуються з долею Криму – важкою, тернистою. Попри все, червоною ниткою крізь роман проходить надія на справедливість.

Сюжет роману охоплює період з 1980х років до 2014 року – року анексії. Роман насичений символізмом у багатьох деталях. Три головні героїні роману – Аліє та дві її подруги – уособлюють три основні ідентичності півострова. Вислів з роману «за Перекопом землі немає» говорить про байдужість до того, що відбувається за перешийком. Проте твір своїм змістом, і назвою, доводить зворотнє. Доводить те, що земля є з обох сторін Перекопу і байдужість є спробою втекти від відповідальності за те, ким ти є.

Основною цінністю твору, яка проходить крізь увесь сюжет є відчуття своєї національної ідентичності і того, що сила її усвідомлення здатна пройти різні випробування життям, але залишитися незламною, бо знання того, хто ти є і чийого ти роду – рушійна сила.

Немалу роль у сюжеті твору зіграли родинні зв’язки. Звернення авторки до питання родинного дерева і зв’язків є дуже влучним. Цей підхід робить сюжет більш драматичним, динамічним і життєвим. У романі також присутня любовна лінія, вона виступає яскравим інструментом висвітлення питання національної ідентичності.

У творі легко вбачається кропітка робота авторки над великою кількістю джерел, які вона зазначає у самому ж творі. Фактичне підґрунтя інформації прослідковується у подачі деяких даних, до прикладу, назв вулиць, також у глибинному аналізі соціальних конструктів, традицій тощо. Це дає можливість читачеві ознайомитися з Кримом, з кримсько-татарським народом як на рівні історії, так і в контексті традицій.

Ще один твір, з яким хотіли би познайомити вас детальніше – це «Кримський інжир. Куреш». Це антологія прози та поезії на кримську тематику. Упорядники антології – Анастасія Левкова та Алім Алієв. У книзі є твори кримсько-татарською мовою (усі твори викладено двома мовами), що додає автентичності збірці.

Антологія була видана влітку 2023 року «Видавництвом Старого Лева». Це вже четверта антологія конкурсу. Збірка містить потужне історичне підґрунтя, заглиблюється в історію Криму задовго до анексії і також аналізу сучасні реалії життя півострова.

«Антологія є результатом четвертого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» (2021–2022). У ній традиційно зібрано найкращі твори, подані на конкурс, українською та кримськотатарською мовами. Ці твори надійшли з різних куточків України та світу, а деякі автори, зокрема перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, активіст Асан Ахтем перебувають нині за російськими ґратами через надумані абсурдні звинувачення, справжня мета яких — придушити боротьбу за свою землю та свободу».

Антологія «Кримський інжир. Куреш» – чудова збірка творів як для тих, хто тільки знайомиться з подібною тематикою, адже вона охоплює широке коло авторів, від класиків до сучасників. Зі збірки буде що почерпнути й обізнаним у цій сфері людям.

Ця антологія, як і попередня книга, містить багато символізму. До прикладу, «Куреш» перекладається як «боротьба», і ця збірка уособлює боротьбу за свою територію, зі свій рід, за свободу і право називатися тим, ким ти є насправді. Збірка містить не лише твори про Крим, а й відомі українські вірші, пісні, тощо.

Питання Криму важке й болюче для нас вже тривалий час, і навіть після нашої перемоги, ця рана залишиться шрамом на серці України. Тож ці та багато інших художніх та історичних творів є своєрідним закликом до вивчення своєї історії та плекання своєї культури. Адже «хто не знає своєї історії приречений на її повторення. І якщо ви не плекаєте свою культуру – вам нав’яжуть іншу».

Антоніна ФІНЧУК