Рік окупації Криму: сучасна Росія історично приречена

Захоплення Криму відбулося виключно військовим шляхом через тимчасову військову неспроможність України лютого-березня 2014 року. До речі, Путін це добре розумів, бо час так званого «референдуму» переносився тричі. Спочатку, під дулами автоматів російських спецгруп, Верховна Рада АР Крим призначила референдум на 25 травня одночасно з президентськими виборами в Україні. В листівках, що масово розклеювалися, не було жодної мови про вихід Криму з України, або тим більш про перехід Криму до Росії. Але у Кремлі швидко усвідомили, що такий сценарій для них смерті подібний, що до 25 травня Україна оговтається й нічого не вийде, що не можна дозволити кримчанам голосувати за Президента України. Довелося знову скликати «сесію» й призначати «голосування» вже на 30 березня, але побачили, що й за таким сценарієм може бути провал. Тому скликали ще одну «сесію» й призначили «голосування» вже на 16 березня, ухваливши «бюлетень для голосування», де взагалі не було варіанту, щоб Крим залишився у складі України. Тобто «референдум» відверто перетворювали на фарс, бо організатори процесу цілком усвідомлювали, що ще один-два місяці й у них нічого не вийде.

Зовні російське феодальне суспільство з його золотавими ківерами виглядає дуже міцним, значно міцнішими ніж суспільство, побудоване на системі угод між десятками тисяч та навіть мільйонами суб’єктів, де існують десятки чи навіть сотні мільйонів невидимих зв’язків між окремими людьми, підприємствами чи громадами. Феодальне суспільство може виграти у суспільства, побудованого на торгових зв’язках битву, навіть кілька битв, але якщо йому не вдасться швидко захопити супротивника й війна затягується, то у феодального суспільства не має шансів. Історія двадцятого сторіччя не знає випадку, коли б недемократична держава виграла тривале протистояння проти торгових (демократичних) держав. Найяскравіший приклад – програш СРСР у холодній війні. Хоча СРСР, який мав необмежені матеріальні ресурси, не був чисто феодальним за своєю суттю (це окрема дуже велика розмова), але програв США та Європі, які були побудовані на демократичних засадах, на системі угод.

Тобто сучасна Росія історично приречена, війна з Україною це остання судомна спроба врятуватися через продовження експансії. Феодальні держави не можуть існувати без військової експансії.

Треба розуміти чим принципово відрізняється суспільно-політична побудова України та тимчасово окупованого Криму. Більшість українців так само як й більшість європейців та громадян США не усвідомлюють, що між суспільно-політичним устроєм сучасної Росії і України, не говорячи про країни Європи та Північної Америки, існує провалля. В сучасній Росії фактично побудовано феодальний режим, коли все залежить від однієї особи.

Коли нещодавно, було заявлено, що «є Путін є Росія; не має Путіна – не має Росії», то це не є метафора. Це висловлювання треба розуміти буквально. Без Путіна сучасна РФ як держава розвалиться майже миттєво. Це не означає, що Путін безпосередньо контролює все, наприклад у Криму. На півострові «путіним» зараз є такий собі Аксьонов, який  намагається керувати усім.

Але сучасним суспільством не можна керувати як Францією часів Короля-сонця. Велика французька революція тому й відбулася, що суспільні та економічні відносини стали занадто складними для феодально-монархічної системи. Те що відбувалося в Росії з початку двадцять першого століття – це повернення до квазіфеодальної системи. Зараз цей процес в Російській Федерації фактично закінчився. В феодальній системі в принципі не може бути незалежної громадської думки, не може бути громадянського суспільства. Українцям й іншим європейцям, тим більше американцям таке важко собі уявите, але це саме так. Коли пані Меркель, після спілкувань з Путіним, заявила, що він живе у іншому світі, то є свята правда. Для неї було шоком таке усвідомлення. Сучасна Росія величезний військово-феодальний анклав з термоядерною зброєю.

Кримчани починають розуміти, що потрапили в зовсім іншу державу. Й справа тут не в тім, хто якою мовою розмовляє. В Україні відбулася революція гідності тому, що Україна – не Росія. Режим Януковича намагався збудувати в Україні зменшену копію Росії, але це не можливо в принципі. Він нажаль мабуть так й не прочитав книгу Л. Кучми «Україна – не Росія». Українське суспільство не є феодальним за своєю суттю. В Україні щось схоже на феодалізм вдалося частково побудувати тільки в Луганській та Донецькій областях. Навіть Крим, попри його «проросійськість», ніколи не був феодальним – занадто він різноманітний

Леонід Кашкаров,

для ІА «Голос Криму»