«Ми мали показувати, що насправді відбувається, адже мала бути інша картинка, ніж та, яку продукували російські медіа», – Валентина Самар

«Це була просто наша робота, і ніяких подвигів», – у рамках публічної дискусії на тему «10 років: Кримський спротив за завісою мовчання», головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар наголосила, що тоді, на початку окупації, журналісти просто повинні були виконувати свою професійну роботу, так само лікарі продовжували лікувати людей.

У своєму виступі вона акцентує на проблемі, яка й досі витає у повітрі: увага до Криму як у влади, так і у пересічних людей була і є мінімальною, багато людей не знали й не знають що до чого. «Крим був защемлений. Багато ЗМІ там були орієнтовані на Росію, на задоволення потреб її аудиторії, і тому звʼязок з материком був слабким. І він, на жаль, був слабкий і в політичних сил Криму», – каже журналістка.

Пані Валентина нагадала, як на «великий Майдан» у Києві  було організовано дуже багато людей, тому що для тиску на владу потрібна була така кількість. Водночас на міні майданах, зауважує Самар, практично не було людей: у Криму, Луганській та Донецькій областях їх просто вбивали, як били та переслідували євромайданівців у Сімферополі, Феодосії тощо. «Навіть якщо ці люди не були євромайданівцями, а просто були носіями іншої думки, були проукраїнсько-орієнтовані – всі підпадали під нейтралізацію», – каже редакторка.

Валентина Самар також приділила увагу тому, що російські спецслужби досить активно працювали всі ці 10 років, і що, на жаль, Україна вела таку політику, яка дозволяла російській розвідці працювати в Криму практично безперешкодно.

Говорячи про завдання журналістів у ті часи, спікерка наголосила, що вони мали підтримувати тих, хто увесь час чинив там спротив. «Він (спротив – ред.) був в основному громадський, це були активісти, люди, які ніколи раніше не мали відношення до політики, але які були проактивними та знали, чого вони хочуть. Ми мали показувати, що насправді відбувається, адже мала бути інша картинка, ніж та, яку продукували російські медіа» – зауважує пані Валентина.

Під час свого виступу журналістка також поділилася результатами березневого моніторингу нападів на активістів, котрі долучалися до акцій протесту: за місяць було близько 100 нападів, пограбувань, знищень техніки, незаконних утримань та страшних випадків з катуваннями.

Висновки цих подій, за думкою пані Самар, є дуже невтішними: багато помилок, яких було допущено, не знайшли свого опрацювання. «Українська влада «зійшла зі сцени Майдану, продовжуючи не тільки не чинити власний опір, а ще й послаблюючи громадянський опір суспільства своєю недолугою політикою стосовно окупованого Криму» – каже Валентина Самар.

Анастасія ХОМЕНКО