Окупанти засудили українця з Севастополя до 17 років колонії за «шпигунство»

«Верховний суд республіки Крим» засудив 42-річного уродженця Севастополя Євгена Мельничука до 17 років колонії суворого режиму за обвинуваченнями у «шпигунстві».

«Справа» розглядалася у закритому режимі, оскільки її матеріали містили «дані, що становлять державну таємницю». В російській генпрокуратурі заявили, що Мельничук є мешканцем Києва, тоді як у «прес-службі суду» було вказано, що він нібито «фактично жив у Ялті». «Вирок» батькові шістьох дітей ще не набув «законної чинності».

У жовтні «Голос Криму» повідомляв, що до «верховного суду республіки Крим» було скеровано «кримінальну справу» щодо обвинуваченого у «шпигунстві» Євгена Мельничука, якого окупаційне «слідство» визнало громадянином України, заявляючи при цьому, що він буцімто прибув до окупованого Криму з Києва. Мельничуку закидали те, що він нібито з грудня 2021 року по жовтень 2022 року «збирав і передавав своєму кураторові у ГУР МО України інформацію про місця дислокації та пересування особового складу та техніки ЗС РФ у Криму, яка могла бути використана силами оборони України для вогневого ураження місць дислокації».

За інформацією оприлюдненою Крим.Реалії, Євген Мельничук народився і виріс у Севастополі, де з відзнакою скінчив Севастопольський військово-морський інститут імені П. С. Нахімова, в якому потім працював. На початку 2000-х років звільнився з військової служби після конфлікту з командуванням, яке критикував за застарілі форми роботи та залучення студентів до непрофільної діяльності; згодом організував невеликий будівельний бізнес. Обстоював проукраїнські погляди, долучався до публічних акцій. У 2013 році брав участь у подіях Євромайдану та Революції гідності в Києві.

Після російської окупації півострова у 2014 році Євген Мельничук повернувся до рідного міста, в березні закликав мешканців материкової частини України приїхати до Криму, щоб не допустити його захоплення, заблокувати російські військові частини та зірвати проведення «референдуму» про статус півострова; надавав матеріальну підтримку військовослужбовцям заблокованих українських військових частин, серед яких було багато його одногрупників.

Також Мельничук приймав у себе вдома журналістів, які приїжджали до Криму висвітлювати перебіг подій. Через свою активну проукраїнську діяльність швидко опинився в полі зору проросійських спецслужб та бойовиків: до нього додому увірвалася озброєна група «самооборонівців», які побили його та журналістів, що були тоді в його квартирі. Після допитів чоловіка відпустили. Як «самооборона», так і спецслужби РФ долучилися до грабунку родини Мельничуків. Згодом чоловіка забрали з дому з мішком на голові й сильно побили, примушуючи здати проукраїнських людей, однак потім відпустили, після чого він залишив півострів.

Надалі Євген Мельничук з родиною облаштувався в Ірпені на Київщині, де займався громадською та політичною діяльністю.

Після повномасштабного вторгнення РФ до України, нічого не повідомивши родині, виїхав до Криму, де був затриманий окупаційними силовиками в жовтні 2022 року; до березня 2023 року його доля була невідома. За свідченнями Мельничука, в сімферопольському СІЗО №2, де його утримували, йому відбили нирки та пошкодили ребра.

#нам_пишуть