13.02.2025, 07:36

У Криму поховали першу місцеву жінку, що загинула на війні проти України

Поділитись
facebook telegram copy email

В окупованому Судаку на «алеї слави» міського цвинтаря поховали 52-річну місцеву уродженку Єлєну Кім, що стала першою жінкою з ТОТ АР Крим, яка загинула на війні проти України.

Єлєна Кім народилася в Судаку 19 жовтня 1972 року, навчалася у міській школі №2. Закінчила Сімферопольське медичне училище, однак за фахом не працювала. Мешкала у Москві, де виховувала двох синів, яким наразі 28 і 23 роки.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, Єлєна Кім почала возити російським окупантам «гуманітарну допомогу» на окуповані території Херсонської та Запорізької областей. З часом вона влаштувалася до приватної клініки медсестрою, щоб відновити документи за фахом; у травні 2023 року пішла на війну за контрактом з міністерством оборони РФ, потрапивши до того полку, який постачала «гуманітаркою». Кім проходила службу на посаді медика в загоні «Шторм», мала позивний «Сонце». Про своє буття на лінії бойового зіткнення вона не розповідала родині. Була нагороджена медалями «учасника СВО (так російська пропаганда називає війну проти України)» та за порятунок тих, що гинули.

Пам'ять Єлєни Кім, що загинула на Херсонському напрямку 12 січня 2025 року за нез'ясованих обставин, «міська влада» Судака збирається увічнити в меморіалі «Учасникам локальних війн», який буде відкрито в окупованому місті на «пагорбі слави» 15 лютого. Також на її честь у школі, де вона навчалася, планують відкрити «парту героя».

Тим часом: Онлайн-платформа «Кримські українці» наводить дані про двох загиблих уродженок нині окупованого Криму, що брали участь у захисті України від повномасштабної російської агресії.

Світлана Поліщук народилася 16 березня 1971 року в Сімферополі, працювала в рідному місті у медичній сфері. З 2000-х рр. за родинними обставинами мешкала в селі Облапи Ковельського району Волинської області. З осені 2019 року служила за контрактом у 14-й ОМБр імені князя Романа Великого на посаді медика у званні старшого солдата, виконувала завдання у зоні проведення ООС. 30 серпня 2022 року загинула внаслідок артилерійського обстрілу з боку російських терористів у шпиталі поблизу Харкова, до якого доправила пораненого бійця. Залишила доньку та сина. Похована в Облапах. Указом Президента України №190/2023 за особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку та високий професіоналізм нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Олександра (Шура) Рязанцева народилася 2 червня 1984 року в Ялті; дитинство провела також у Севастополі, Сімферополі Херсоні та Херсонській області. Мешкала в Києві, де працювала стилісткою у команді низки українських артистів, а також у ЗМІ та творчих колективах. У 2013-2014 рр. долучилася до «Автомайдану», брала участь у подіях Революції гідності в Києві, евакуювала поранених протестувальників на вулиці Інститутській. У березні 2014 року під час спроби в'їзду до окупованого Криму потрапила у полон, в якому утримувалася протягом 5 днів на території Севастополя. Надалі Мешкала в місті Ірпені Київської області. Після повномасштабного вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 року, мобілізувалася до сил оборони, була скерована до Гостомеля (Київська область), де точилися бої з ворожими десантниками. Згодом долучилася до 9-ї роти 207-го ОБТрО, виконуючи завдання на території Києва та області і на Бахмутському напрямку на посаді солдата-стрільця. Під час ротації перебувала на охороні кордону з Білоруссю. З часом проходила службу в 78-му ОДШП на посадах оператора та водія-електрика. Займалася волонтерством, збираючи кошти для потреб ЗСУ. Мала позивний на честь рідного міста – «Ялта». Померла 11 червня 2024 року в лікарні у Житомирі за нез'ясованих обставин; офіційною причиною смерті було вказано серцеву недостатність. Похована 14 червня 2024 року в Києві на Берковецькому кладовищі.


481 views
запропонувати новину
Останні новини Головне
Розгорнути більше...